Справа № 686/29481/24
Провадження № 2-др/686/182/25
(додаткове)
02 грудня 2025р. м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення у справі,
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 07.02.2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення боргу, задоволено .
Ухвалою суду від 03.04.2025 року задоволено заяву ОСОБА_2 про скасування заочного рішення, призначено справу до розгляду.
Рішенням від 03.11.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення боргу, задоволено, стягнуто також витрати на правничу допомогу.
У зв'язку із підготовкою та поданням заперечень до заяви про перегляд заочного рішення та повторним слуханням справи після скасування заочного рішення, позивач знову поніс витрати на правничу допомогу
Заявник просить винести додаткове рішення щодо судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.
У відповідності до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Ч. 3 ст. 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В судове засідання сторони не з'явились, їх неявка не перешкоджає слуханню заяви по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що слід ухвалити додаткове рішення відносно стягнення судових витрат.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Частинами 1,3 ст. 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивачем зазначалось, що ним понесено витрати на правничу допомогу, а 07.11.2025 року подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та надано докази на підтвердження понесення таких витрат.
У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в суді представляла адвокат Керницька І.Р. що діяла на підставі договору про надання правової допомоги від 21.10.2024 року, ордеру серії ВХ №1081540 від 30.10.2024 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається із додатку до договору про надання правничої допомоги від 21.10.2024 року, сторони погодили фіксований гонорар адвоката та вартість послуг адвоката за надання правничої допомоги становить 12 000 грн., дані обставини підтверджуються і копією Акту прийому-передачі від 04.11.2025 року.
Відтак загальна сума витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом вказаної справи після скасування заочного рішення складає 12 000,00 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заяву про зменшення витрат на правничу допомогу не подавав.
Відтак, у суду відсутні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Оскільки відповідно до положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.
На підставі викладеного, у зв'язку із тим, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, то суд вважає за можливе заяву про ухвалення додаткового рішення задоволити та стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 000 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 12 000 грн. понесених витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня виготовлення судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , іпн НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: