Справа №601/3697/25
Провадження № 3/601/1471/2025
02 грудня 2025 року м. Кременець
Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Мочальська В.М., за участю потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького районного відділу поліції ГУНПУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за статтею 173 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №745021 від 20.11.2025, ОСОБА_2 06.11.2025 о 22 год 30 хв у м. Почаєві по вул. Спортивній вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_1 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 06 листопада 2025 року близько 22 години 30 хвилин вона разом із сестрою ОСОБА_3 прийшли до баби ОСОБА_4 щоб допомогти виселити з будинку ОСОБА_2 , який декілька років проживав у будинку баби. ОСОБА_2 почав кричати, обзивати її та сестру, висловлювався нецензурною лексикою. Коли баба повідомила, що викликала працівників поліції, то ОСОБА_2 залишив будинковолодіння і де зараз знаходиться їй невідомо.
Заслухавши пояснення потерпілої, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Для визначення поняття громадський порядок суддя виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян.
При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к роз'яснено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення від 20.11.2025 серії ВАД № 745021 відносно ОСОБА_2 не зазначено вказаних вище обставин, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_2 .
Звертаю увагу, що у матеріалах провадження немає даних, які б характеризували об'єктивну і суб'єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто того, що ОСОБА_2 своїми умисними діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.
Натомість, встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу його проживання у будинку баби потерпілої.
Висловлювання нецензурних слів під час сварки або конфлікту та інші дії описані у протоколі, утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_2 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з потерпілою ОСОБА_1 був зумовлений особистою неприязню, яка виникла через конфлікт із-за виселення, а не через бажання протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
В протоколі зазначено місце вчинення правопорушення - вул.Спортивна, м. Почаїв. Однак з письмових пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_5 вбачається, що конфлікт відбувся у квартирі АДРЕСА_2 .
Інших належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, всупереч вимог ч.2 ст. 251 КУпАП не надано, відповідно до якої обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
З наданих суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, неможливо дійти однозначного та беззаперечного висновку щодо наявності події адміністративного правопорушення та наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, адже в матеріалах справи відсутній обсяг доказів, який міг би свідчити про протилежне, оскільки з матеріалів вбачається, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілої, які є суперечливими.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_2 дій, передбачених ст. 173 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а відтак провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 8, 33, 173, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу відповідного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів.
Повний текс постанови виготовлено 02.12.2025.
Суддя