cправа №947/42354/25
провадження №3/947/5512/25
01 грудня 2025 року м.Одеса
Суддя Київського районного суду міста Одеси Щербіна А.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності підполковника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 листопада 2025 року на адресу суду з ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності підполковника ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 07 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, проходячи службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 на посаді заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою службовою особою діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, 11.10.2025 допустив недбале ставлення до військової служби, а саме неналежно віднісся до покладених на нього обов'язків, а саме - не організував належним чином перевірку підстав для призову особи яка притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, в результаті чого, в порушення п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2024 № 560, останнього було призвано на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , чим ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, за номером телефону, наявним у матеріалах справи.
Судові засідання, які на 14.11.2025 року та 21.11.2025 року було відкладено за клопотаннями захисника ОСОБА_1 - адвоката Прокоф'єва О.О. Проте, станом на 01.12.2025 року, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, захисник у судове засідання не з'явився та жодних заяв щодо відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11.04.2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 та його захисник Прокоф'єв О.О. були належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи, а відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172-15 КУпАП, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Прокоф'єва О.О.
Частина 2 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду
В той же час, ч.1 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
З матеріалів справи вбачається, що з ОСОБА_1 з 06.02.2025 року по теперішній час перебуває на посаді заступника начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_5 ).
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №1621, 11.10.2025 року на військову службу було призвано громадянина ОСОБА_2 , відносно якого з жовтня 2022 року діяв альтернативний запобіжний захід у вигляді застави із покладанням на нього процесуальних обов'язків не залишати м.Одесу без дозволу суду. По справі було призначено чергове судове засідання з обов'язковою явкою останнього до суду на 21.10.2025 року.
Збір та перевірку документів для призову ОСОБА_2 на військову службу здійснював заступник начальника територіального центру комплектування начальник мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_1 .
Відповідно до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період), на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426 - 433, 436, 437 - 442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З матеріалів справи вбачається, що опитаний підполковник ОСОБА_1 пояснив, що 11.10.2025 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» №1621, на військову службу було призвано ОСОБА_2 . Перевірку документів щодо призову на військову службу ОСОБА_2 , здійснював він особисто та спілкувався з ним особисто, проте серед документів були відсутні відомості про розгляд в суді кримінального провадження за ч.2 ст.307 КК України відносно ОСОБА_2 та останнім не було повідомлено про цей факт. У зв'язку з цим ОСОБА_2 призвано на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Під час оформлення документів, проходження військово-лікарської комісії та безпосередньо призову, будь-які заяви, клопотання та скарги від ОСОБА_2 не надходили.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що його було затримано співробітниками ТЦК, в нього одразу забрали телефон, не кормили та застосовували фізичну силу. Зауважив, що ним було повідомлено про те, що відносно нього розглядається кримінальне провадження у суді та він перебуває під заставою, надавав відповідні документи, але ця інформація була проігнорована.
Також, з пояснень ОСОБА_3 (дружина мобілізованого) вбачається, що 06.10.2025 року її чоловіка, ОСОБА_2 , затримали співробітники ІНФОРМАЦІЯ_6 та доставили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . Тільки 08.10.2025 року чоловік написав їй повідомлення, щоб вона принесла до ІНФОРМАЦІЯ_6 копії документів про те, що відносно нього відкрито кримінальну справу за ч.2 ст.307 КК України. Проте, коли вона принесла її не пустили на територію ІНФОРМАЦІЯ_6 , тому вона віддала ці документи на КПП. У подальшому, 11.10.2025 року чоловік їй повідомив, що він був призваний на військову службу та знаходиться в навчальному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Перед цим, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_6 возили ОСОБА_2 у навчальні центри м.Кіровограда, ОСОБА_4 , Кропивницького та Львова. Проте, чоловіка в жодному навчальному центрі не прийняли, бо у нього на руках були документи про те, що він притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України та йому обрано міру запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі і наразі триває судовий розгляд. Також, чоловік розповів їй, що перед відправкою до «Десни» він спілкувався з начальником мобілізаційного відділу - ОСОБА_5 з 23 кабінету та надав йому документи про притягнення до кримінальної відповідальності. Проте, ОСОБА_6 ознайомився документами, сказав що вони не мають ніякої юридичної сили. Дані документи до особової справи ОСОБА_2 долучені не були.
Абзац 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що особливий період починається зокрема з моменту введення воєнного стану в Україні.
Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022«Про введення воєнного стану в Україні».
А законом України від 15.07.2025 року № 4524-IX, затверджено Указ Президента України від 14.07.2025 року №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким було продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно ст.ст.1, 2 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. У своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил. Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил. Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим положенням.
Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець повинен бути пильним, а згідно ст.16 вказаного Статуту, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Також, з функціональних обов'язків підполковника ОСОБА_1 вбачається, що заступник начальника центру - начальник мобілізаційного відділення в мирний та воєнний час, зокрема відповідає за повноту та реальність розроблених мобілізаційних документів, своєчасне їх уточнення. Окрім цього, до покладених завдань на ОСОБА_1 належить організація та забезпечення функціонування внутрішнього контролю та управління ризиками.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суддя робить висновок, що 11.10.2025 року, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 - начальника мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 , знаходячись за місцем служби, у ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи військовою службовою особою, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, в порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, допустив недбале ставлення до військової служби, неналежно віднісся до покладених на нього обов'язків, а саме - не організував належним чином перевірку підстав для призову особи, яка притягується до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.307 КК України, в результаті чого було порушено п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2024 №560, а громадянина ОСОБА_2 було призвано на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Отже, підполковник ОСОБА_1 вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення, зокрема враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.35 КУпАП, суддею не встановлені.
Обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.34 КУпАП, суддею не встановлені.
Таким чином, суддя вважає з метою виховання та запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень, обґрунтованим та достатнім буде застосувати до нього стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП з порушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 35, 40-1, 172-15, 251, 252, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять (15) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
4. Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
5. Ця постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Щербіна