Справа №317/5100/25
Провадження №2-о/333/622/25
Іменем України
01 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: судді Тучкова С.С., розглянувши матеріали цивільної справи №317/5100/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, -
До Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, в якій заявник просить суд встановити факт народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Женева Швейцарської конфедерації, мати - ОСОБА_1 , 1986 р.н., громадянка України, батька дитини немає, тому в свідоцтві вказана тільки матір.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних правч.1 ст. 293 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Частиною 3 статті 42 ЦПК України передбачено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
З поданої заяви випливає, що учасником у справі зазначено тільки заявника, що не відповідає вимогам та положенням ст. 42 ЦПК України.
При цьому, заявнику слід враховувати, що суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту. Визначення належного кола заінтересованих осіб має істотне значення при розгляді справи.
Крім іншого, заявник звертається до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, однак, за даними заяви та документів, що додані до неї, дитина народилась у м.Женева Швейцарської конфедерації.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Статтею 317 ЦПК України визначені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У відповідності до положень ч. 2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
На підставі ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі, якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Медична консультаційна комісія видає документ про народження у разі встановлення факту народження жінкою дитини. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Статтею 144 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Швейцарія - це інша країна яка надає українським біженцям статус тимчасового захисту, що дозволяє їм легально проживати, працювати, отримувати соціальну допомогу та медичні послуги і не є тимчасово окупованою територією України.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державну реєстрацію актів цивільного стану громадян України, які проживають або тимчасово перебувають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України.
Тобто, реєстрація народження дитини провадиться консулом з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
Щоб отримати свідоцтво про народження дитини, народженої за кордоном, батькам необхідно звернутися до дипломатичної установи або консульства України в країні, де народилася дитина. Там проводиться реєстрація народження та видається свідоцтво. Свідоцтво про народження, засвідчене штампом APOSTILLE (Апостиль), разом із перекладом на українську мову буде чинним для всіх установ на території органів України.
Якщо народження дитини було зареєстровано в місцевих органах влади Швейцарії, офіційний документ про народження, виданий іноземним уповноваженим органом, визнається в Україні за умови його засвідчення апостилем чи легалізації, якщо це передбачено законодавством.
До заяви долучений витяг з актового запису про народження, свідоцтво про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Женева.
Відтак, факт народження дитини зареєстрований уповноваженим органом Швейцарської Конфедерації.
Офіційний документ про народження дитини, виданий іноземним уповноваженим органом, який є аналогом українського свідоцтва про народження визнається дійсним в України за умови засвідчення апостилем або легалізації (якщо це передбачено законодавством).
Також, відповідно до статті 22 Закону України від 23 червня 2005 року «Про міжнародне приватне право до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Аналогічно регламентовано зазначене питання у пункті 8глави 1 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, відповідно до якого документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З огляду на зазначене, суддею встановлено, що заявник звертаючись до суду з заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України обрала невірний спосіб захисту своїх порушених чи оспорюваних прав.
Подана заявником заява в порядку, передбаченому статтею 317 ЦПК України не відповідає вимогам та особливостям провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, подана заява не відповідає меті встановлення факту.
Слід також зазначити, що заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право; суд може вирішувати тільки спір про факт, про стан); мета судового розгляду встановлення наявності або відсутності факту; факт, що встановлюється судом, повинен мати юридичне значення; справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову).
У порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо вони не пов'язані з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
У зв'язку з викладеним, суд вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 10, 19, 260, 261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд -
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з її проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду..
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков