Справа № 306/2433/24
Провадження № 2-о/306/27/25
02 грудня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
присяжних: Островки О.І.
Мандзюк А.І.
за участю: секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглядаючи у закритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свалявський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Мукачівському районі, Міністерство оборони України та Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,-
Позивачка звернулася до суду з названим позовом мотивуючи його тим, що у червні 2023 року отримала сповіщення про те, що її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пунту Лиман Перший Харківської області. Зазначає, що наразі жодних відомостей про останнього не має. Вказує, що для переоформлення належного ОСОБА_2 майна, необхідно визнати його померлим, тому просить суд оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померлим.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 подав до суду пояснення на заяву, в яких зазначив, що на його думку, в матеріалах справи відсутні достовірні докази які б підтверджували факт смерті ОСОБА_2 , а надані заявницею докази ґрунтуються лише на припущеннях. У зв'язку з чим, факт смерті ОСОБА_2 не може бути встановлений у судовому порядку. Просив залучити до розгляду справи Міністество Оборони України, а в задоволнні позову відмовити повністю (т. 1 а.с.71-74).
Ухвалою Свалявського районного суду від 13.01.2024 року до розгляду даної справи було залучено Міністерство оборони України як заінтересовану особу, а неналежну заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_5 змінено на ІНФОРМАЦІЯ_6 . (т. 1 а.с.15).
Представник заявниці надав суду заяву про уточнення позовних вимог в якій зазначив, що відповідно до рапортів командирів військової частини НОМЕР_2 30.05.2023 року близько 11:00 год. у районі АДРЕСА_1 під час бою було втрачено зв'язок з військовослужбовцем ОСОБА_2 , спроби його встановити результату не дали. Після штурму позицію відділення зайняли сили противника, тому пошукові заходи не проводилися, подальше місцезнаходження ОСОБА_2 невідоме, повідомлень про перебування у полоні не надходило. Вказує, що з моменту зникнення ОСОБА_2 пройшло більше двох років і ні заявниця, ні інші близьки родичі не отримували інформацію про його можливе місце перебування. Просить залучити до розгляду справи військову частину НОМЕР_3 , в якій проходив службу ОСОБА_2 , та долучити до матеріалів справи надані до пояснення докази. (т. 1 а.с.126-135).
Ухвалою Свалявського районного суду від 07.09.2025 року вищевказану заяву представника заявниці було задоволено, до розгляду даної справи було залучено військову частину НОМЕР_3 як заінтересовану особу. (т. 1 а.с.245).
У поданому відзиві представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначив, що на його думку, звернення заявниці є передчасним, оскільки воєнні дії в Україні тривають, у тому числі в м. Лиман Перший Харківської області, тому строк, передбачений ч. 2 ст. 46 ЦК України, ще не почав спливати. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази смерті ОСОБА_2 , а заявницею не подано підтверджень звернень до компетентних органів та організацій, які здійснюють пошук зниклих чи полонених. Представник також вказав, що у разі оголошення ОСОБА_2 померлим його сім'я набуде право на одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000 грн, тому просить суд встановити коло членів сім'ї, батьків та утриманців ОСОБА_2 та залучити їх до участі у справі як зацікавлених осіб, а за наявності спору - залишити заяву без розгляду. (т. 2 а.с.1-5).
Ухвалою Свалявського районного суду від 20.10.2025 року замінено неналежну заінтересовану сторону військову частину НОМЕР_3 на належну - військову частину НОМЕР_1 . (т. 2 а.с.77).
Представник військової частини НОМЕР_1 у поданих письмових поясненнях зазначив, що відповідно до законодавства бойові дії є складовою воєнних дій, і ці категорії співвідносяться як частина і ціле. Тому термін «воєнні дії», використаний у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не обмежується лише бойовими діями. Звернув увагу, що законодавець розмежовує поняття «воєнні дії», «збройний конфлікт» та «воєнний стан», і ч. 2 ст. 46 ЦК України оперує саме категоріями «воєнні дії» та «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому перебіг строків для оголошення особи померлою не залежить від факту введення або скасування воєнного стану на всій території України. З огляду на це представник стверджує, що застосування ч. 2 ст. 46 ЦК України не може бути пов'язане виключно із загальним завершенням воєнного стану в Україні, а шестимісячний строк може обчислюватися також від дати ймовірної загибелі особи на території активних бойових дій, якщо такі дії тривають. Просив розгляд справи проводити без участі представника військової частини, надав суду матеріали проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісті, зокрема ОСОБА_2 (т. 2 а.с.92-100).
Представник заявниці надав заяву в якій просив проводити розгляд справи без їх участі, вимоги такої підтримали, просили її задовольнити з підстав зазначених у ній та поданих письмових поясненнях.(а.с.160-161).
Заінтересована особа Міністерство Оборони України до суду не з'явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі. (т. 2 а.с.15-17).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників, суд встановив наступне.
В судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що згідно повідомлення Міністерства оборони України від 17.02.2023 року №203 ОСОБА_2 20.12.2022 року призвано на військову службу по мобілізації; як убачається з витягу з наказу від 14.02.2023 року №45 останній прийняв і приступив до до виконання службових обов'язків за посадою у НОМЕР_4 окремому батальйоні територіальної оборони НОМЕР_5 окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_7 " Збройних Сил України; (т. 1 а.с.144, 160, 166, 172).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , такий укладено та зареєстровано 11.11.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції у Закарпатській області (т. 1 а.с. 212).
Згідно з реєстрації актового запису про смерть ОСОБА_4 - мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 ( т.2 а.с. 26).
В матеріалах проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час виконання бойового завдання, №152 від 03.06.2023 року, вирішено, вважати вказаних військовослужбовців, зокрема ОСОБА_2 , зниклими безвісти за особливих обставин починаючи з 30.05.2023 року на околицях населеного пункту Лиман Перший Харківської області під час виконання обов?язків військової служби ... (т. 2 а.с.102-123,151-154).
Як убачається з повідомлення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 22.07.2025 року №222/кш/ НОМЕР_7 , до Координаційного штабу не надходили повідомлення від Міжнародного Комітету Червого Хреста або зі сторони російської федерації про перебування ОСОБА_2 у полоні ... (т. 1 а.с. 234).
Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:
-встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);
-встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);
-встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);
-визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).;
-визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).
Суд зазначає, що обраний заявником спосіб захисту узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справах №506/358/22 та №204/7924/23, де ВС дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.
Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв'язок, або за відсутності такого зв'язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб'єктивних прав або виконання обов'язків.
Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку необхідість заявниці визнання ОСОБА_2 померлим не лише для реалізації її майнових та спадкових прав як единого зі спадкоємців першої черги, а й для забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, отримання відповідної допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також для державної реєстрації факту смерті та оформлення інших пов'язаних із цим прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником та ї представником, вони об'єктивно підтверджені належними та допустими доказами.
Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для оголошення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим.
Оскільки, матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , то оголосити його померлим належить з ІНФОРМАЦІЯ_10 .
З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 46 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 305, 307, 308 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свалявський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Мукачівському районі, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП НОМЕР_8 українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 , який загинув при виконанні бойового завдання в районі села Лиман Перший, Куп'янського району Харківської області, в зоні ведення бойових дій під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації - померлим.
Датою смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_11 , вважати 30 травня 2023 року .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
ПРИСЯЖНІ Островка О.І.
Мандзюк А.І.