Справа № 306/1154/25
Провадження № 2/306/866/25
02 грудня 2025 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Уліганинця П.І.
за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,-
Позивачка звернулася до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що шлюб між нею і відповідчем розірвано на підставі рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.03.2025 року. У даному шлюбі в них народилися двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що між сторонами не досягнуто домовленості з приводу участі відповідача у здійсненні матеріальних витрат на утримання дітей, останній, на думку позивача, допомагає не систематично та відмовляється йти на зв'язок з приводу таких витрат. Просить суд стягувати з відповідача на свою користь аліменти на утримання кожної дитини у розмірі 4000 гривень щомісячно, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У поданому відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог у заявленому обсязі заперечив, зазначив, що з твердженнями позивача про його відмову від матеріальної допомоги дітям не погоджується, на його думку, позивач самостійно створює обставини, через які відповідач не має можливості брати участь у спілкуванні з дітьми. Вказує, що позивач ізолює спілкування спільних дітей з сім'єю відповідача, не бажає його побачень з дітьми, чим порушує права останнього та дітей, щодо спілкування з батьком. Вважає заявлену позивачем суму аліментів надмірною, оскільки офіційно відповідач не працює, тому просить позовні вимоги позивача задовольнити частково, стягувати з відповідача на користь позивача, аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2500 грн. та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 грн.(а.с.24-27).
Позивач надала суду заперечення на відзив, в яких зазначає, що тези відповідача про вчинення нею перешкод у його спілкуванні з дітьми є безпідставними, оскільки в кожної дитини є можливість безпосереднього зв'язку з батьком, якими останній не користується. Зазначає, що діти перебувають на повному її утриманні, а заявлений відповідачем розмір аліментів які він готовий сплачувати не відповідає реальним витратам на утримання дітей, саме цим пояснюється вказаний розмір таких в позовній заяві, тому позовні вимоги підтримує в повному обсязі(а.с.28-29).
Учасники в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, відповідач такі визнав частково, з підстав викладених у відзиві. (а.с.30,31).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.12.2018 року батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис № 247 від 05.12.2018 року, видане Свалявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 22.01.2015 року батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис № 4 від 22.01.2025 року, видане виконавчим комітетом Родниківської сільської ради Свалявського район Закарпатської області (а.с.8).
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 11.03.2025 року шлюб між сторонами розірвано, за вибором позивача після розірвання шлюбу відновлено дошлюбне прізвище останньої (а.с.9-10).
За ст. 150 СК України - батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За правовим змістом вказаної норми закону, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язок є особистим, індивідуальним, а не солідарним. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За ст. 183 СК України - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
За ст. 8 ЗУ “Про охорону дитинства», батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. 3 та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7-8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо визначеним мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину є розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України», 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 77-80 ЦПК України про їх належність, допустимість, достовірність та достатність. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.
При цьому, згідно зі статтею 81 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У поданому відзиві відповідачем не надано належних та допустимих доказів які б свідчили про матеріальне забезпечення ним дітей, або інші факти про участь відповідача у їх вихованні.
Разом з тим, обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання дітей відповідачем також не надано. Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не має, являючись батьком двох малолітніх дітей зобов'язаний утримувати їх до повноліття.
Батьки повинні у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
Враховуючи наведене, виходячи з того, що діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв'язку з чим цілодобовий обов'язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дітей, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, враховуючи вік дітей, суд вважає за можливе визначити аліменти в розмірі 4000 грн. на кожну дитину щомісячно.
Суд вважає визначений позивачем розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дітей, не порушить прав сторін.
Зважаючи на вищевикладене, виходячи з принципів розумності та справедливості суд дійшов висновку, що аліменти необхідно встановити в розмірі в розмірі 4000 грн. на кожну дитину щомісячно, на користь позивача, на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з дня подачі позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 18, 76-80 81, 133, 134, 137, 141, 258, 263, 265, 273, 354, 430 ЦПК України,ст. 7 - ЗУ "Про Державний бюджет України", ст. ст. 150, 164, 166, 243, 180 - 182 СК України, ЗУ “Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, підписаною Україною 21.02.1990 року (ратифіковано Постановою ВР № 789 - ХІІ від 27.02.1991 року), суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову - з 02 липня 2025 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній - 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору на користь держави (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець
02.12.2025 року