02 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 758/10817/20
провадження № 61-14296ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галатенко Євгеній Євгенійович, на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, третя особа - гаражний кооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан,
13 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Галатенко Є. Є. подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року (повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року) у справі № 758/10817/20.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У листопаді 2020 року Київська міська рада звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 листопада 2016 року
№ 32357408 на об'єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084041080000 за ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 17,6 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 квітня 2023 року позов залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 листопада 2016 року № 32357408 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1084041080000 за
ОСОБА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 17,6 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради судовий збір у розмірі 10 510 грн.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявниця просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2020 року - 2 102 гривні.
Таким чином, розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 8 408 грн ((2 102 грн х 2) х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
У касаційній скарзі викладене клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що заявниця є пенсіонеркою за віком (1951 року народження), має скрутне фінансове становище, а розмір судового збору за подану касаційну скаргу перевищує 5 відсотків її річного доходу за попередній календарний рік.
До скарги додано довідку про доходи з Пенсійного фонду України в м. Києві згідно якої сума пенсії ОСОБА_1 за віком за попередній календарний (2024) рік становить 51 044, 92 грн.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня
2011 року в справі «Kreuz v. Poland» вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 частини шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною п'ятою статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня
2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»
від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_1 зареєстровано лише спірну земельну ділянку площею 17,6 кв. м.
Крім того, як вбачається із відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, за період з 1 по 4 квартал 2024 року ОСОБА_1 , окрім пенсії, отримала дохід у розмірі 4 126,71 грн.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, водночас законом не передбачено права на безкоштовні провадження у цивільних справах, особливо на стадії касаційного перегляду справи, врахувавши доводи заявниці, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру судового збору за подану касаційну скаргу до 2 000 грн, що не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.
Підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору за подання касаційної скарги не встановлено.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання доказів сплати ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2 000 грн.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галатенко Євгеній Євгенійович, про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Зменшити ОСОБА_1 до 2 000 грн розмір судового збору за подану касаційну скаргу.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галатенко Євгеній Євгенійович, на постанову Київського апеляційного суду
від 15 жовтня 2025 року у справі № 758/10817/20 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович