02 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/3782/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «Укренерго», скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 4 825 975,32 грн,
ПрАТ «Укренерго» 24.11.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 у справі №910/3782/25 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, скаржник у прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 у справі №910/3782/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 для розгляду справи №910/3782/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Верховний Суд зазначає, що як убачається з матеріалів касаційної скарги скаржник у мотивувальній та прохальній частинах касаційної скарги не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 зі справи №910/3782/25 та просить Суд рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 у справі №910/3782/25 скасувати, а також просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 у справі №910/3782/25.
Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень:
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.07.2025 у справі №910/3782/25 позов задовольнив частково, стягнув з ПрАТ «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична сервісна компанія» 3 885 026,95 грн інфляційних втрат, 939 113,19 грн 3% річних, 57 889,69 грн судового збору, а в іншій частині позову відмовив;
Північний апеляційний господарський суд постановою від 15.10.2025 у справі №910/3782/25, зокрема, апеляційну скаргу ПрАТ «Укренерго» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі №910/3782/25 залишив без змін.
Виходячи з принципу забезпечення розумності балансу між правовою визначеністю і формалізмом, Суд доходить до висновку, що скаржник у касаційній скарзі просить, зокрема, постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 скасувати та поновити строк на касаційне оскарження, зокрема, постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25, а зазначене ним « 25» замість « 15» є опискою, адже носить очевидний технічний характер друкарської описки.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі ПрАТ «Укренерго» з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, сплата трьох процентів річних від простроченої суми, так само як і інфляційні нарахування, «є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові» (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 04.12.2019 у справі №910/15714/18, від 30.04.2020 у справі №914/1001/19), проте, як зазначає скаржник, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» №2019-VIII, відповідач не може користуватися коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено законом, а з огляду на зазначене, а також, як зазначає скаржник, враховуючи неможливість використання відповідачем коштів, належних до сплати позивачу, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, стаття 625 Цивільного кодексу України, на думку скаржника, не підлягала застосуванню.
З огляду на викладене касаційна скарга ПрАТ «Укренерго» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
За приписами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 20254» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року визначений у розмірі 3 028,00 грн.
У поданій касаційній скарзі ПрАТ «Укренерго» просить: « 3. Задовольнити касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», оскаржувані рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2025 у справі №910/3782/25 скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог».
Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в березні 2025 року ТОВ «Українська енергетична сервісна компанія» звернулося до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Укренерго» 4 825 975,32 грн, з яких: 3 885 026,95 грн інфляційних втрат та 940 948,37 грн 3% річних.
Господарський суд міста Києва рішенням від 14.07.2025 у справі №910/3782/25, залишеним без змін Північним апеляційним господарським судом постановою від 15.10.2025, позов задовольнив частково, стягнуто з ПрАТ «Укренерго» на користь ТОВ «Українська енергетична сервісна компанія» 3 885 026,95 грн інфляційних втрат, 939 113,19 грн 3% річних (всього 4 824 140,14 грн), а в іншій частині позову відмовив.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та ураховуючи оскарження ПрАТ «Укренерго» судових рішень у цій справі, а тому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, ураховуючи вимоги майнового характеру, скаржник мав сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 115 779,36 грн (4 824 140,14 грн х 1,5% х 200% х 0,8).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.
Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 115 779,36 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.
Наслідком не усунення цього недоліку є повернення касаційної скарги скаржнику на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Перевіривши дотримання строку подання касаційної скарги на відповідність вимогам статті 288 ГПК України, Верховний Суд встановив таке.
Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Як убачається з ЄДРСР, постанову Північного апеляційного господарського суду у справі №910/3782/25 прийнято 15.10.2025, повна постанова складена 24.10.2025, а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 13.11.2025.
Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 24.11.2025 через Електронний суд, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 15.10.2025.
Верховний Суд констатує, що з огляду на приписи частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга ПрАТ «Укренерго» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.
В тексті касаційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови надіслано в Електронний кабінет «Укренерго» 27.10.2025 о 18:15, але планові та аварійні відключення світла впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення, що, на думку скаржника, є причиною пропуску процесуального строку подачі цієї касаційної скарги, а тому враховуючи вищевикладене, та суттєві зміни у нормальній життєдіяльності та забезпечення офісної роботи, скаржник, просить Суд поновити строк на подачу цієї касаційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.
Пункт 1 частини четвертої статті 290 ГПК України передбачає, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд виходить з того, що від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який суд може поновити.
Відповідно до приписів статей 6, 61, 242 ГПК України:
- у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система;
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів;
- Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку;
- особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення; за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді;
- днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення;
- якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС) чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
- якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє;
- представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Отже, виходячи з вище викладеного Суд констатує, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, тоді як, зокрема, адвокати, юридичні особи зобов'язані зареєструвати електронні кабінети.
Верховний Суд відзначає, що у касаційній скарзі скаржник вказав, що має Електронний кабінет, при цьому касаційну скаргу й подав через Електронний суд.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 представником скаржника була Нестерова І.Г.
Суд, звертає увагу скаржника на те, що за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду КП «ДСС» документ в електронному вигляді: стаття 282 Постанова (повна) від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 (суддя Ходаківська І.П.) надіслано в Електронний кабінет одержувача: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Нестерова Інна Григорівна й доставлено в кабінет одержувачів: 27.10.2025 о 21:19.
Отже, оскільки у скаржника та його представника наявні Електронні кабінети, то відповідно ним й направлено оскаржувану постанову до них.
За таких обставин, скаржник, з урахуванням приписів статей 116, 242 ГПК України, мав право на поновлення строку за приписами частини другої статті 288 ГПК України до 17.11.2025 (включно) шляхом подання касаційної скарги разом з клопотанням про його поновлення за приписами частини другої статті 288 ГПК України.
Проте скаржник звернувся до Суду, як вказано вище 24.11.2025 через Електронний суд, з пропуском двадцятиденного строку протягом якого мав право на його поновлення за частиною другою статті 288 ГПК України, який обраховується від 28.10.2025 - дати одержання скаржником повного тексту постанови у його Електронний кабінет з урахуванням приписів статті 242 ГПК України та закінчувався 17.11.2025.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об'єктивними і не можуть залежати від суб'єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на касаційне оскарження в даному випадку.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доводи наведені у клопотанні про поновлення строку, що строк для подання скарги скаржником пропущений, у зв'язку із плановими та аварійними відключеннями світла, які за твердженням скаржника, впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення має бути доведена суду доказами відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості тоді, як будь-яких доказів та жодних обґрунтувань, як саме планові та аварійні відключеннями світла, впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення стосується дотримання процесуальних строків щодо подання касаційної скарги та доказів на підтвердження цих обґрунтовувань не навів та не надав, як і не надав доказів відсутності світла за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 - вказаною скаржником у касаційній скарзі де розташовано ПрАТ «Укренерго», при цьому Суд відзначає, що планові відключення світла відомі скаржнику, тоді як організаційна діяльність юридичної особи є внутрішньою діяльністю ПрАТ «Укрененго» щодо реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення. Відтак твердження, що планові та аварійні відключення світла, впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення містять загальний абстрактний характер та пов'язані з внутрішньою організаційною роботою. При цьому Верховний Суд приймає до уваги законодавчий термін встановлений у ГПК України - двадцятиденний строк на подання касаційної скарги з дня складення повного судового рішення, а відтак організація планування і визначення пріоритетів у діяльності скаржника є його суб'єктивною дією обумовленою волевиявленням скаржника.
Твердження скаржника і їх вплив на дотримання строків має бути підтверджено доказами.
Верховний Суд відзначає, що твердження скаржника, про планові та аварійні відключення світла, які впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення без надання відповідних обґрунтувань та доказів впливу цих фактів на пропуск ним строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 не підтверджені.
Отже, скаржником не наведено причин з відповідним підтвердженням, що заважали йому звернутися до Суду, у межах строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду ухваленої 15.10.2025 у цій справі до 13.11.2025 за частиною першою статті 288 ГПК України так і після 13.11.2025 до 17.11.2025 за частиною другою статті 288 ГПК України та з 17.11.2024 до 24.11.2025 за частиною третьою статті 288 ГПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25, оскільки скаржником не доведено, що строк для подання скарги скаржником пропущений, у зв'язку із плановими та аварійними відключеннями світла, які за твердженням скаржника, впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення доказами, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості тоді, як будь-яких доказів та жодних обґрунтувань, як саме планові та аварійні відключеннями світла, впливають на час реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення стосується дотримання процесуальних строків щодо подання касаційної скарги та доказів на підтвердження цих обґрунтовувань не навів та не надав, як і не надав доказів відсутності світла за адресою: місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 - вказаною скаржником у касаційній скарзі де розташовано ПрАТ «Укренерго» при тому, що планові відключення світла відомі скаржнику, а організаційна діяльність юридичної особи є внутрішньою діяльністю ПрАТ «Укрененго» щодо реєстрації вхідної кореспонденції та її оброблення.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга ПрАТ «Укренерго» підлягає залишенню без руху на підставі частин другої, третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:
надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи майновий характер позовних вимог, у сумі 115 779,36 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії;
надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги, слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншому учаснику справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що з огляду на повноту та межі неусунення недоліків касаційної скарги протягом установленого строку може мати наслідки або повернення скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 у справі №910/3782/25 - залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через Електронний суд або поштою на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов