Справа № 127/25788/25
02 грудня 2025 р.м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 у цивільній справі №127/25788/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Безнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.
Заява мотивована тим, що відповідач не погоджується з рішенням суду, оскільки воно не містить ідентифікаційних даних відповідача. Відповідач визнає факт укладення кредитного договору, проте зазначає, що невиконання його умов викликано війною. Відповідач вважає, що суд при розгляді справи не дослідив порядок нарахування відсотків та їх розмір. Повістки про виклик до суду та копії позовної заяви з додатками відповідач не отримував, а тому не з'являвся у судові засідання, у зв'язку з цим він також був позбавлений права заявити про застосування строку позовної давності. З огляду на викладене, просить скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 у цивільній справі №127/25788/25 та призначити справу до судового розгляду.
Представник ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, проте в подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Заяву про перегляд заочного рішення підтримує та просить задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 у цивільній справі №127/25788/25 задоволено позов ТОВ «Безнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №417438-КС-003 про надання кредиту від 18.01.2022 у сумі 40 130,58 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 485,93 грн; суми прострочених платежів по процентах - 23 554,05 грн.; суми заборгованості за комісією - 1 090,60 грн та 2 422,40 грн. судового збору. (а.с. 163-165)
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до копії інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади про зняття з реєстрації місця проживання №27895 від 28.08.2025, ОСОБА_1 з 30.05.2023 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.114) Аналогічні відомості містяться і у відповіді №1747648 від 08.09.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, станом на дату ухвалення заочного рішення у суду були відсутні відомості про місце проживання відповідача.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Судом здійснювалось повідомлення відповідача про виклик його в судові засідання, призначені на 02.10.2025 о 12:30 год. (а.с.121) та на 05.11.2025 о 09:40 год. (а.с.161), що підтверджується оголошеннями про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.
Крім цього, відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка, у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
При цьому, згідно з п.2 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) має зареєстрований Електронний кабінет користувача ЄСІТС.
Позивач при зверненні до суду з даним позовом направив до електронного кабінету відповідача копію позовної заяви з додатками, що підтверджується квитанцією №4254545 від 18.08.2025. (а.с.13-14)
Враховуючи наявність у відповідача електронного кабінету, судом здійснювалось направлення повісток про виклик на 02.10.2025 о 12:30 год. (а.с.120) та на 05.11.2025 о 09:40 год. (а.с.160) до електронного кабінету ОСОБА_1 .
Факт отримання відповідачем даних повісток підтверджується довідками про доставку електронного документу. (а.с.120 на звороті, 160 на звороті)
Таким чином, судом здійснено повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.
Крім цього, твердження відповідача про те, що він не мав можливості ознайомитись з позовною заявою, спростовується наявним в матеріали справи доказом направлення матеріалів позовної заяви з додатками відповідачем у його електронний кабінет.
Щодо тверджень відповідача про наявність підстав для скасування заочного рішення, суд дійшов наступного висновку.
Щодо твердження відповідача про те, що в рішенні суду не зазначено дані позивача, суд зазначає, що у передостанньому абзаці резолютивної частини рішення суду від 05.11.2025 зазначені: повна назва, код ЄДРПОУ та місцезнаходження позивача, а тому дане твердження ОСОБА_1 не відповідає дійсності.
Щодо твердження відповідача про те, що судом не досліджувались умови кредитного договору щодо правомірності нарахування відсотків, суд зазначає наступне.
Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що 18.01.2022 ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 уклали договір №417438-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який складається з пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту (Споживчий кредит (електронна форма) (а.с.25-29), прийняття (акцепт) пропозиції про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна Форма). (а.с.30-34) та самого договору (а.с.20-22) Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 16 000 грн. строком на 24 тижні (термін дії договору - 05.07.2022). В договорі сторони також погодили розмір відсотків та комісії за надання кредиту та порядок їх нарахування. Так, в договорі зазначено, що процентна ставка становить 1,07874163% в день та є фіксованою. Одноразова комісія за надання кредиту - 2 400 грн.
Судом з метою дослідження правильності нарахованих позивачем відсотків також було досліджено розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.54-61), з якого встановлено, що позивач нараховував відсотки відповідно до умов договору - за узгодженою сторонами процентною ставкою та виключно в межах строку кредитування. Відповідач власного розрахунку на спростування розрахунку позивача не надав.
Вказана заборгованість за відсотками включає в себе виключно відсотки за користування кредитом, без застосування штрафних санкцій чи інших нарахувань.
Таким чином, сума заборгованості за відсотками є вірною та обгрунтованою.
Щодо твердження відповідача про те, що він не зміг скористатись своїм правом на подання заяви про застосування позовної давності, суд зазначає, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття «позовна» має на увазі форму захисту - шляхом пред'явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов'язане з порушенням суб'єктивного матеріального цивільного права.
Метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Судом було встановлено, що кредитний договір між сторонами у справі укладено 18.01.2022.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, Закон набрав чинності 02.04.2020 року, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (пункт 79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24:00 год. 30.06.2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом воєнний стан не був скасований.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану2 від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Водночас, 4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.
Вказаний закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.
Проте, з огляду на те, що з 02.04.2020 року набрав чинності Закон, згідно з яким в Україні запроваджений з 12.03.2020 року загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023 року, а з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє на усій території України, кредитний договір укладено 18.01.2022, тобто в період дії карантину.
З огляду на викладене, а також дату звернення позивача із даним позовом - 18.08.2025 строк позовної давності у даній справі позивачем не пропущено.
Таким чином, не заявлення відповідачем про застосування строку позовної давності невплинуло б на результат розгляду справи.
Інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, ОСОБА_1 не надав, а твердження, що умови договору є несправедливими, безпідставне і необґрунтоване.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05.11.2025 у цивільній справі №127/25788/25.
Керуючись ст. 247, 274, 284-288, 260, 261 ЦПК України, суд
В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2025 у цивільній справі №127/25788/25 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя