01 грудня 2025 року*
м. Київ
cправа № 917/1597/19(917/682/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Полтавської окружної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 (колегія суддів у складі: Медуниця О.Є., - головуючий, Істоміна О.А., Попков Д.О.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 (суддя Ореховська О.О.)
у справі № 917/1597/19(917/682/22)
за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської міської ради
до 1) Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Техдор", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-дор",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1) Управління майном комунальної власності міста, 2) Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради,
про визнання договорів оренди комунального майна недійсними, повернення майна,
Заступник керівника Полтавська окружна прокуратура 10.11.2025 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 у справі № 917/1597/19(917/682/22). Також скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, так, відповідно до пункту 2 частини четвертої вказаної статті до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Отже, Верховний Суд зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру (така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 916/368/18).
Предметом позову у справі № 917/1597/19(917/682/22) є :
1. - визнання недійсним договору оренди комунального майна №2019.09.06 від 06.09.2019 про передачу в оренду ТОВ Техдор виробничих будівель гаражів Н-1 КП "ПМШЕД" ПМР загальною площею 342,2кв.м, розташованих за адресою: м.Полтава, вул.П.Дорошенка, 2а;
- визнання недійсним договору оренди комунального майна №2019.09.06/1 від 06.09.2019 про передачу в оренду ТОВ Техдор гаражу на 4 автомашини О-1, гаражу на сім боксів Р-1, естакади №20, естакади №20, асфальтового покриття 3600кв.м, майданчику засипаного гранвідсівом та піском 2150кв.м КП "ПМШЕД" ПМР, розташованих за адресою: м.Полтава, вул.П.Дорошенка, 2а;
- визнання недійсним договору оренди комунального майна №2019.09.06/2 від 06.09.2019 про передачу в оренду ТОВ Техдор виробничих будівель КП "ПШЕД" (цеху, гаража, складів) загальною площею 769,4кв.м, розташованих за адресою: м.Полтава, вул.П.Дорошенка, 2а;
- визнання недійсним договору оренди комунального майна №2019.09.06/3 від 06.09.2019 про передачу в оренду ТОВ Технобуд-дор контори, червоного куточку, побутової кімнати, столової А-1 площею 569,3кв.м, приміщення ГРП літерою Е-1 площею 22,1кв.м, трансформаторної підстанції В-1 площею 86,0кв.м, залізничної колії №1 площею 700кв.м, ваги на 40 т, приміщення вагової, медичного кабінету И-1 площею 205,5кв.м, площею 1067,5кв.м, площадки №52 площею 2558,0кв.м, будівлі прохідної 3-1 площею 24,9кв.м, ємкість №5 площею 24,9 кв.м, ємкість №6 площею 12,0кв.м, ємкість №7 площею 25,0кв.м, ємкість №8 площею 25,0кв.м, Змішувача ДС-158, Змішувача ДС-117, частини приміщення майстерні №20 площею 95,0кв.м, розташованих за адресою: м.Полтава, вул.П.Дорошенка, 2а;
- зобов'язання ТОВ "Техдор" повернути Полтавській міській раді виробничі будівлі гаражі Н-1 КП "ПМШЕД" ПМР загальною площею 342,2кв.м, гараж на 4 автомашини О-1, гараж на сім боксів Р-1, естакада №20, естакада №20, асфальтове покриття 3 600кв.м, майданчик засипаний гранвідсівом та піском 2 150 кв.м, виробничі будівлі (цеха, гаражі, склади) загальною площею 769,4кв.м, розташовані за адресою: вул.Петра Дорошенка, 2е, м.Полтава;
- зобов'язання ТОВ "Технобуд-дор" повернути Полтавській міській раді контори, червоний куточок, побутова кімната, столова А-1 площею 596,3кв.м; приміщення ГРП літерою Е-1 площею 22,1кв.м; трансформаторна підстанція В-1 площею 86,0кв.м, залізнична колія №1 площею 700кв.м, ваги на 40 т, приміщення вагової, медичний кабінет И-1 площею 205,5кв.м, площею 1067,5кв.м, площадка №52 площею 2558,0кв.м, будівля прохідної З-1 площею 24,9кв.м, ємкість №5 площею 24,9кв.м, ємкість №6 площею 12,0кв.м, ємкість №7 площею 25,0кв.м, ємкість №8 площею 25,0кв.м, Змішувач ДС-158, Змішувач ДС-117, частина приміщення майстерні №20 площею 95,0кв.м, розташовані за адресою: вул.Петра Дорошенка, 2е, м.Полтава.
Заступник керівника Полтавської окружної прокуратури оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 у справі № 917/1597/19(917/682/22) в частині відмови в задоволенні позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Техдор" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-дор" повернути майно Полтавській міській раді.
Отже, предметом касаційного оскарження є вимога майнового характеру (повернення майна).
Судами попередніх інстанції встановлено, що між КП "ПМШЕД" ПМР (орендодавець) було укладено з ТОВ "Техдор" (орендар) договори оренди комунального майна, а саме:
1) Договір оренди комунального майна від 06.09.2019 №2019.09.06 (згідно Додатку №1 до цього Договору в оренду передаються виробничі будівлі гаражів Н-1 загальною площею 342,2 м2, що знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. П.Дорошенка (стара назва об"єкта топоніміки - "вул. Островського"), 2а. Загальна вартість майна за незалежною оцінкою станом на 06.09.2019 становить 359280,00 грн).
2) Договір оренди комунального майна від 06.09.2019 №2019.09.06/1 (згідно Додатку №1 до цього Договору в оренду передається таке майно: 1. Гараж на 4 автомашини О-1. Вартість за незалежною оцінкою (балансова вартість) 216 233,50 грн, станом на 06.09.2019; 2. Гараж на сім боксів Р-1. Вартість за незалежною оцінкою (балансова вартість) 1 350 081,50 грн, станом на 06.09.2019; 3. Естакада № 20. Вартість за незалежною оцінкою (балансова вартість) 117 240,45 грн, станом на 06.09.2019; 4. Асфальтове покриття 3600 м2. Вартість за незалежною оцінкою (балансова вартість) 429 069,31 грн, станом на 06.09.2019; 5. Майданчик, засипаний гран відсівом та піском 2150 м2. Вартість за незалежною оцінкою (балансова вартість) 178 459,63 грн, станом на 06.09.2019.
Разом вартість Майна становить: 2291084,37 грн.
Місцезнаходження Майна: Полтавська обл., м. Полтава, вул. П. Дорошенка (стара назва об'єкта топоніміки - "вул. Островського"), 2а.
3) Договір оренди комунального майна від 06.09.2019 № 2019.09.06/2 (згідно Додатку №1 до цього Договору в оренду передається таке майно: Виробничі будівлі (цеха, гаражі, склади) загальною площею 769,4 м2, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. П. Дорошенка (стара назва об'єкта топоніміки - "вул. Островського"), 2а, загальна вартість майна за незалежного оцінкою станом на 06.09.2019 становить 1318 070,00 грн.
Також, між КП "ПМШЕД" ПМР та ТОВ "Технобуд-дор" було укладено договір оренди комунального майна від 06.09.2019 №2019.09.06/3 (згідно Додатку №1 до цього Договору в оренду передається наступне майно: контора, червоний куточок, побутова кімната, столова (літера А-1) площею 596,3кв.м; приміщення ГРП (літера Е-1) площею 22,1 кв.м; трансформаторна підстанція (літера В-1), площею 86,0кв.м; залізнична колія (№ 1) 700м; ваги на 40 т; приміщення вагової, методичний кабінет (літера И-1) площею 205,5 кв.м; площадка (№51) площею 1067,5кв.м., площадка (№ 52) площею 2558,0 кв.м.; будівля прохідної (3-1) площею 24,9 кв.м., ємкість (№ 5), об"ємом 24,9 м.куб; ємкість (№ 6) об"ємом 12,0м.куб; ємкість (№ 7) об'ємом 25,0 м.куб; ємкість (№ 8) об'ємом 25,0 м. куб; змішувач ДС-158; Змішувач ДС-117; частина приміщення майстерні (№ 20) площею 95,0 кв.м.
Разом вартість майна становить: 3 914 598,00 грн.
Отже, загальна вартість спірного майна становить 7883032,37 грн.
На момент звернення з позовом до суду статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлений у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 3 пункту 21 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначеного, за подання до Верховного Суду касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 у справі № 917/1597/19(917/682/22) в частині відмови у задоволенні позову щодо повернення майна, скаржнику належало сплатити судовий збір в сумі 189192,78 грн (118245,49 (1% від 7883032,37) х 200% х 0.8).
До касаційної скарги скаржником не додано докази сплати судового збору, разом з тим, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення воєнного стану, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі Верховним Судом. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що в умовах воєнного стану майновий стан органів державної влади є вкрай обмежений, а тому сплата судового збору одночасно з подачею касаційної скарги на даний час Полтавською обласною прокуратурою є неможливим до його закінчення.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 16.07.2025, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Верховний Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбаченихстаттею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Проте, предметом спору № 917/1597/19(917/682/22) не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку, запровадженням воєнного стану, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заступника керівника Полтавської окружної прокуратури про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 у справі № 917/1597/19(917/682/22), а отже, у задоволенні необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене касаційна заступника керівника Полтавської окружної прокуратури підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, а саме надання доказів сплати судового збору в сумі 189192,78 грн.
Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з частини 4 статті 174 та частини 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської окружної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 23.10.2024 у справі № 917/1597/19(917/682/22) залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков