Справа 127/37411/25
Провадження 1-кс/127/14490/25
28 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12025020040000674 внесеного до ЄРДР 16.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, без постійного місця реєстрації та проживання, громадянина України, раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12025020040000674 внесеного до ЄРДР 16.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє за вироком Вінницького міського суду від 29.01.2021 за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України,, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.08.2025 терміном на 90, 16.10.2025 близько 13 год. 57 хв., точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у приміщенні ТЦ «Жовтень» в крамниці №2-36, по вул. Коцюбинського, 34 м. Вінниці, помітив жіночу сумку, після чого вирішив здійснити повторну крадіжку чужого майна з даного приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання небезпечних наслідків, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, 16.10.2025 приблизно о 13 год. 57 хв. викрав з сумки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належні їй грошові кошти в сумі 5000 грн.
Після чого, ОСОБА_7 з місця вчиненого кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Крім цього, ОСОБА_4 , будучи неодноразово засудженим за вчинення корисливих злочинів проти власності, востаннє за вироком Вінницького міського суду від 29.01.2021 за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, вчинивши попередньо кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України від 20.10.2025 № 793/2025, який затверджено Законом України від 21.10.2025 № 4643-IХ, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб, на шлях виправлення не став, та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, прибув до чотирьох-поверхового офісного приміщення Приватного підприємства «Артем», що за адресою м. Вінниця, просп. Коцюбинського, 20, де піднявся на 3-й поверх та прослідував до офісного приміщення № 309, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_9 . У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно, з корисливими мотивом та метою, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 шляхом підбору ключа, відчинив двері до офісного приміщення № 309, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_9 та таким чином проник до вказаного приміщення. Переконавшись, що у офісному приміщенні відсутні особи, які можуть виявити його злочинні дії, ОСОБА_4 підійшов до тумбочки столу, в якій відкрив верхню шухляду та таємно викрав із неї грошові кошти у сумі 18700 грн., які належить ФОП ОСОБА_9 .
Разом з викраденими грошовими коштами ОСОБА_4 , непоміченим вийшов із офісного приміщення та розпорядився ними на власний розсуд, заподіявши ФОП ОСОБА_9 , матеріальної шкоди на суму 18700 грн.
27.11.2025 о 17 год. 10 хв. за вчинення зазначеного кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України затриманий: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше судимий: 11.08.1998 Ленінським районним судом м. Вінниці, за ч.2 ст.141 КК України (ред. 1960 р.) до позбавлення волі на строк 3 роки. Згідно ст. 46-1 КК України (ред. 1960) відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 170 грн; 02.03.1999 Староміським районним судом м. Вінниці, за ч.2 ст.140 КК України (ред. 1960 р.) до позбавлення волі на строк 2 роки. Згідно ст. 43 КК України (ред. 1960) приєднано вирок від 11.08.1998, та всього 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі 21.05.2001 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 15 дні; 19.12.2002 Ленінським районним судом м. Вінниці, за ч.1 ст.309, ст.395 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік. Згідно ст. 71 КК України приєднано вирок від 02.03.1999, та всього 2 роки позбавлення волі. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 15.11.2004; 03.04.2006 Ордожонікідзевським районним судом м. Харкова, за ст.15, 69, ч.3 ст.185, ст.69 ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; 15.11.2006 Тиврівським районним судом Вінницької області, за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці. Звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 09.09.2008. Невідбутий строк 3 місяці 3 дні; 24.03.2010 Ленінським районним судом м. Вінниці, за ч.ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.263 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково 31.08.2012. Невідбутий строк 1 рік 6 місяців, 18 днів; 19.04.2017 Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч.20, 15-22, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання 01.08.2017; 29.01.2021 Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч.ч.2,3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України до позбавлення волі на строк 6 років. Згідно ст. 72 КК України, зараховано строк з 28.12.2018 по 03.01.2019 та з 23.05.2019 по набуттям вироку законної сили. Звільнений з місць позбавлення волі по умовно-достроково 17.01.2024, невідбутий строк 1 рік 4 місяці; 09.05.2025 направлено до Вінницького міського суду обвинувальний акт за ч. 3, ст.357, ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
28.11.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 27.11.2025;
- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ;
- Протоколами допитів свідків;
- Протоколами ОМП від 27.11.2025;
- Протоколом затримання особи ОСОБА_4 , підозрюваної у вчиненні злочину від 27.11.2025;
- Висновком експерта;
- та іншими матеріалами кримінального провадження.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином.
Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює та усвідомлює можливість подальшого відбування покарання в місцях позбавлення волі, в зв'язку із чим може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, - виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Підставою застосування вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень, офіційно не працює та у зв'язку з відсутністю коштів може продовжувати вчиняти злочини;
- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні;
- незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 , матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов;
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв'язки;
- особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 , відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останню до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
- домашній арешт, оскільки антисоціальна поведінка ОСОБА_4 , свідчить про те, що він, - перебуваючи на волі, може продовжити свою злочину діяльність, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов.
Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання слідчого.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснила, що ризики зазначені у клопотанні є недостатньо обґрунтованими, окрім того ОСОБА_4 має наркотичну залежність та на даний час проходить замісну терапію, а тому просила слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який апобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , одружений, офіційно не працевлаштований, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, схильність до вчинення кримінальних правопорушень, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання слідчого, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 17 години 10 хвилин 26 січня 2026 року (відповідно до протоколу затримання), в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 26 січня 2026 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя