65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3996/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши справу № 916/3996/25 за правилами спрощеного позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/
до відповідача: Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області /ЄДРПОУ 04378161, адреса - 68742, Одеська область, Болградський район, с. Криничне, вул. Інзовська, буд. 148/
про стягнення 80 469,82 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився, матеріали справи містять заяву про проведення засідання без участі представника позивача /вх.№37731/25 від 26.11.2025/;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4101/25 від 30.09.2025/ до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області, в якій просить стягнути з відповідача борг у загальній сумі 80 469,82 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 14-8166/24-БО-Т постачання природного газу від 30.12.2024.
Позов пред'явлено на підставі ст. ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 655, 692, 712 ЦК України.
Ухвалою суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3996/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті призначити на "04" листопада 2025 р. на 11:00.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 06.10.25 по справі №916/3996/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 08.10.2025 о 14:10.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
У судовому засіданні 04.11.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 26.11.2025 на 11:30 год.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 06.11.25 по справі №916/3996/25 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Криничненська сільська рада Болградського району Одеської області в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 11.11.2025 о 13:44.
Оскільки відповідач по справі, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено судом при безпосередньому дослідженні доказів, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та КРИНИЧНЕНСЬКОЮ СІЛЬСЬКОЮ РАДОЮ БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ 30.12.2024 укладено договір № 14-8166/24-БО-Т постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити його на умовах цього Договору.
На виконання умов Договору, у період з січня 2025 р. по квітень 2025 р.
Позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 441 764,57 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, а саме:
- акт приймання - передачі природного газу від 12.02.2025 р. за січень 2025 року на суму 147 539,06 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 11.03.2025 р. за лютий 2025 року на суму 219 313,44 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 11.04.2025 р. за березень 2025 року на суму 67 545,34 грн;
- акт приймання - передачі природного газу від 12.05.2025 р. за квітень 2025 року на суму 7 366,73 грн.
З матеріалів справи вбачається, що оформлення приймання-передачі природного газу відбувається у відповідності до пунктів 3.1 - 3.6 Договору.
Згідно з п. 3.5. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору, передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до підпункту 3.5.3. пункту 3.5. Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. Згідно з підпунктом 3.5.4. пункту 3.5. Договору, у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених у розділі 4 цього Договору.
На виконання пп. 3.5.2 п. 3.5 Договору, позивачем направлялися відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за період січень 2025 - квітень 2025, підписані уповноваженим представником позивача та скріплені печаткою підприємства.
Станом на дату складання позовної заяви, відповідач не повернув позивачу підписані акти приймання-передачі природного газу за період січень 2025 - квітень 2025.
В той же час, вмотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі природного газу за період січень 2025 - квітень 2025 у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору на адресу позивача не надходило.
Окрім цього - згідно банківським випискам АТ «Ощадбанк», відповідач при здійсненні оплат за Договором посилався на акти приймання-передачі природного газу, що в свою чергу підтверджує факт отримання відповідачем актів приймання-передачі природного газу.
Так, за період постачання січень 2025 - квітень 2025 Споживачем не підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, у зв'язку з цим, враховуючи дані Інформаційної платформи, обсяги спожитого природного газу є встановленими.
Разом із цим, відповідно до підпункту 19 пункту 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (03065, м. Київ, проспект Гузара Любомира, 44; код ЄДРПОУ 42795490).
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»).
Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: - інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку Позивач та Відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень. (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Листом від 27.08.2025 №ТОВВИХ-25-13384 Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІСкодом як суб'єкта ринку природного газу 56XS00004AI4H001. Об'єми (обсяги) спожиті Споживачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів Споживача, які відображають обсяги природного газу, що були поставлені Споживачу за період січень 2025 - квітень 2025 з ресурсу позивача у відповідності до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору, що надані згідно додатку 9 до цього позову.
З відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС від 27.08.2025 №ТОВВИХ-25-13384 вбачається, що у січні 2025 року відповідачем спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі 8 652,00 куб. м, в лютому 2025 року - 12 861,00 куб. м, в березні 2025 року - 3 961,00 куб. м та в квітні 2025 року - 432,00 куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу за період січень 2025 - квітень 2025 року, які не підписано з боку Відповідача.
Пунктом 5.1 Договору, встановлено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта прийманняпередачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення боргу у загальній сумі 80 469,82 грн, у тому числі: - основний боргу у сумі 74 912,07 грн; - пеня у сумі 4 698,83 грн; - три проценти річних у сумі 454,73 грн; - інфляційні втрати у сумі 404,19 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог частини 1 статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
З матеріалів справи вбачається, що у період січень 2025 - квітень 2025 відповідач спожив природний газ на загальну суму 441 764,57 грн.
При цьому, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково на суму 366 852,50 грн, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1. Договору.
Факт часткової оплати відповідачем отриманого природного газу підтверджується банківськими виписками АТ «Ощадбанк».
Відповідач повністю розрахувався за поставку природного газу у січні 2025р. - лютому 2025р. та не розрахувався за поставку природного газу у березні 2025р. - квітні 2025р.
Згідно з усталеною судовою практикою, схвалення правочину може відбутись також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (у розглядуваному випадку - здійснення часткової оплати за спожитий природний газ). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/11163/17.
Отже, розмір несплаченої суми основної заборгованості за поставлений природний газ складає 74 912,07 грн. Судом перевірено наданий стороною позивача розрахунок заборгованості та встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно пункту 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання Відповідачем умов Договору складає 4 698,83 грн: період нарахування за поставкою березня 2025 з 16.05.2025 по 31.07.2025; період нарахування за поставкою квітня 2025 з 17.06.2025 по 31.07.2025.
Судом здійснено перевірку наведеного розрахунку пені та встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Позивач вказує, що оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов'язаний сплатити на користь позивача три проценти річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Що стосується нарахованих 3% річних, то приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних, то стягненню підлягають три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 454,73 грн, згідно детального розрахунку, наданого позивачем: період нарахування за поставкою березня 2025 з 16.05.2025 по 31.07.2025; період нарахування за поставкою квітня 2025 з 17.06.2025 по 31.07.2025.
Судом також встановлено правильність та відповідність матеріалам справи вказаного розрахунку 3% річних.
Стосовно інфляційних втрат, то відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 року у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.
Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
Розрахунок індексу інфляції здійснено Позивачем у відповідності до рекомендацій, наданих відповідно до Листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97-р. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 404,19 грн, згідно детального розрахунку: період нарахування за поставкою березня 2025 з 01.06.2025 по 31.07.2025.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляції та встановлено його правильність та відповідність матеріалам справи.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню згідно цього позову складає 80 469,82 грн
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, на спростування доводів сторони позивача належних та допустимих доказів не надав.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені,
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що вбачається із платіжної інструкції від 24.09.2025.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення 80 469,82 грн - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області /ЄДРПОУ 04378161, адреса - 68742, Одеська область, Болградський район, с. Криничне, вул. Інзовська, буд. 148/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» /ЄДРПОУ 42399676, адреса - 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1/ борг у загальній сумі 80 469,82 грн /вісімдесят тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень 82 копійки/, у тому числі: - основний боргу у сумі 74 912,07 грн; - пеня у сумі 4 698,83 грн; - три проценти річних у сумі 454,73 грн; - інфляційні втрати у сумі 404,19 грн; а також стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн /дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 01 грудня 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко