про залишення позовної заяви без руху
02.12.2025 р. Справа № 914/3689/25
Господарський суду Львівської області у складі судді Березяк Н.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом: Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», м. Київ,
до відповідача: Приватного підприємства «Енерготрансзахід», м. Львів,
про: визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів
визнав подані матеріали недостатніми для відкриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Господарський процесуальний кодекс України у статтях 162, 164 встановлює низку вимог до позовної заяви та до документів, які додаються до неї. Однак позивач не дотримався деяких з них, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
При цьому суд відзначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Згідно пункту 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд відкрити провадження у справі про визнання недійсною додаткової угоди від 10.10.2025 та стягнення збитків із Приватного підприємства «Енерготрансзахід» (ЄДРПОУ 39634860) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35692211) та задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Як вбачається із пункту 3 прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути із Приватного підприємства «Енерготрансзахід» (ЄДРПОУ 39634860) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (ЄДРПОУ 35692211) переплату у період із 01.11.2025 по 31.12.2025 за електричну енергію іншому постачальнику, однак без зазначення суми яку просить стягнути.
У відповідності до положень п.3 ч.3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Суд зазначає, що ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.
Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення суми судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
Аналізуючи зміст поданої позовної заяви, суд встановив, що у пунктах 1 та 3 прохальної частини позовної заяви позивачем не чітко сформулювано свої вимоги до відповідача та суду. Через це неможливо визначити обсяг позовних вимог, яких позивач просить від суду та розрахувати суму судового збору.
Відтак позивачу слід належним чином сформулювати свої вимоги до відповідача у пунктах 1 та 3 прохальної частини позовної заяви, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Також, позивач зазначає про те, що він звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Суд звертає увагу, що оскільки позивач - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є юридичною а не фізичною особою на нього не поширюються норми статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору. Відтак позивач сплачує судовий збір на загальних підставах визначених законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру йому слід сплати сплатити судовий збір, про що надати суду відповідні докази.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» без руху.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, керуючись 162, 164, ч. 1 та 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до Приватного підприємства «Енерготрансзахід» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення коштів - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
3. Копію ухвали суду надіслати позивачу.
У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирала законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Березяк Н.Є.