79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.12.2025 Справа № 914/2467/25
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., у справі
за позовом: Бібрської міської ради Львівського району Львівської області
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод»
про: стягнення 957 174,86 грн.,
без участі представників сторін,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/2467/25 за позовом Бібрської міської ради Львівського району Львівської області до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод» про стягнення 957 174,86 грн.
У позовній заяві Бібрська міська рада Львівського району Львівської області не зазначала орієнтовний розмір судових витрат.
07.10.2025р. позивачем через систему «Електронний суд» подано клопотання про стягнення судових витрат, в якому зазначено, що орієнтовний розмір таких складає 15 000,00 грн.
В судовому засіданні 12.11.2025р. представник позивача заявив про те, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2025р. позовні вимоги Бібрської міської ради Львівського району Львівської області задоволено частково.
Так, суд вирішив: стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод» (адреса: Україна, 81228, Львівська обл., Перемишлянський р-н, село Великі Глібовичі; ідентифікаційний код - 22368321) на користь Бібрської міської ради (адреса: Україна, 81220, Львівська обл., Львівський р-н, місто Бібрка, вул.Тарнавського, будинок 22; ідентифікаційний код - 04056183; ГУК Львів / Бібрська тг /1801060038008294 Казначейство України (ел.адм.подат.) UA588999980334149812000013849 18010600) - 588 545,70 грн, з яких: 451 296,63 грн боргу; 95 003,99 грн інфляційні втрати; 24 164,19 грн 3% річних; 18 080,89 грн пеня згідно умов договору та 7 062,55 грн. судового збору.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
17.11.2025р. до Господарського суду Львівської області надійшла заява Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2467/25, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у розмірі 13 770,96 грн., які складаються із : 11 486,10 грн судового збору та 114, 86 грн. касового збору банку; компенсація витрат пов'язаних з відрядженням представника у справі в частині 1500,00 грн добових (5засідань х300грн. добові) та 670,00 грн транспортних витрат (50 грн. міжм.маршр +17 грн.міськ.маршр.х2 (туди назад) = 134,00 грн. день х 5 засідань).
Ухвалою від 18.11.2025р. суд ухвалив заяву про ухвалення додаткового рішення прийняти до розгляду та розглядати без проведення судового засідання.
Дослідивши та вивчивши всі докази, які є в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про стягнення судових витрат з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч.ч.4, 5, 8, 9 ст.129 ГПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.ч.1, 2, 3 ст.244 ГПК України).
Дослідивши матеріали заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, встановивши факт ненадання жодних доказів в підтвердження витрат пов'язаних з відрядженням представника у справі, суд вважає, що заявлену суму витрат не підтверджено належним чином, у зв'язку з чим, заява про відшкодування таких витрат не підлягає до задоволення.
При цьому, так як рішенням суду від 12.11.2025р. вже стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, в цій частині заява позивача про ухвалення додаткового рішення задоволенню також не підлягає.
Відтак, на час прийняття додаткового рішення, позивач не надав суду доказів на підтвердження факту та обсягу судових витрат.
Судові витрати підлягають доведенню на загальних підставах.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає про відсутність в даному випадку законодавчо визначених підстав щодо задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.У задоволенні заяви Бібрської міської ради Львівського району Львівської області про стягнення з відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю «Великоглібовицький деревообробний завод», судових витрат - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.