01.12.2025 Справа № 3/454
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши матеріали скарги (вх.№5089/25 від 26.11.2025р.):
Фермерського господарства «Рисовський» на дії (бездіяльність) державного виконавця
у справі № 3/454
за позовом Фермерського господарства «Рисовський», с. Зубра, Львівська область
до відповідача Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, с. Солонка, Львівська область,
про зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Господарського суду Львівської області Фермерське господарство «Рисовський» подало Скаргу на дії (бездіяльність) Пустомитівського відділу ДВС у справі №3/454 за позовом Фермерського господарства «Рисовський» до Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області про зобов'язання вчинити дії (надалі - Скарга).
У Скарзі ФГ «Рисовський» просить суд:
-визнати неправомірною, протиправною бездіяльність ДВС Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби по виконанню рішення арбітражного суду Львівської області по справі №3/454 від 11.11.1993р. та по виконанню рішень ЄС;
-витребувати земельну ділянку ДА 060378Б пл. 4 га із чужого незаконного володіння.
-поновити строк звернення за цією Скаргою.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (26.11.2025р.) Скаргу передано для розгляду судді Король М.Р.
Розглянувши матеріали Скарги, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ст. 339, п. а) ч. 1, ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За приписами частини другої статті 118 ГПК України скарги, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, що не позбавляє скаржника в подальшому права на звернення з клопотанням про поновлення такого строку.
Причини поважності пропуску процесуального строку оцінюються судом, виходячи з обґрунтування заявником поважності цих причин. При цьому, приймаючи відповідне рішення, суд повинен надати оцінку поданим доказам та дослідити обставини, визначені заявником в якості підстав пропуску встановленого законом строку, зазначити їх вагомість та поважність.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В Скарзі на дії ДВС скаржник просить суд поновити йому строк на подання скарги на дії ДВС, обґрунтовуючи таке поновлення тим, що він 12.11.2025р. звернувся з заявою до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби вчинити виконавчі дії за ст.10 п.3, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» та завершити виконавче провадження, але з невідомих причин орган ДВС не відреагував на звернення, тому вважає, що протиправна бездіяльність продовжується.
В зв'язку з цим, скаржник звертається до суду із цією скаргою та просить суд поновити строк для оскарження дій (бездіяльність) державного виконавця.
Суд, дослідивши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії ДВС, викладене в прохальній частині скарги на дії ДВС, встановив, що зазначені скаржником причини пропуску строку на подання скарги на дії ДВС не є поважними, з огляду на наступне.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку скаржником.
Подання скаржником клопотання про відновлення строку, з огляду на приписи статті 119 Господарського процесуального кодексу України, не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р. роз'яснено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Господарським судом встановлено, що скаржник просить суд поновити йому строк на подання скарги на дії ДВС, обґрунтовуючи таке поновлення тим, що він, зокрема, 12.11.2025р. звернувся із заявою до Пустомитівського відділу Державної виконавчої служби, яку, як додаток, зазначено в змісті поданої Скарги.
Разом з тим, доказів направлення заяви, як і самої заяви, суду не подано, тобто не долучено до Скарги.
Відтак, у суду відсутня можливість відповідно встановити, на підставі поданих документів, початок відліку десятиденного строку на подання скарги на дії ДВС.
Суд, також, звертає увагу на те, що скаржник неодноразово звертався до суду зі скаргою на дії та бездіяльність виконавця. Між тим, ухвалами суд повертав скарги з підстав недотримання статті 170 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно наявних у Скарзі відомостей, заявник звертався з заявою до ДВС щодо виконання рішення суду також неодноразово, а отже знав про порушення (як він стверджує) його права на момент звернень.
Відповідно, доводи заявника щодо поважності пропуску строку на подання Скарги не знайшли свого підтвердження.
Також, суд зазначає, що ч.2 ст. 341 ГПК України містить чітку норму щодо поновлення пропущеного строку для подання скарги, враховуючи наявність поважних причин його пропуску. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Відповідно до ст.118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зазначені вище обставини та правові норми, суд дійшов висновку, що Скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця подана з порушенням строку на її подання, а підстави для поновлення такого строку відсутні, тому суд дійшов висновку про залишення Скарги без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
При цьому, зважаючи на предмет Скарги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.
Відповідно до частини першої цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, дії органу ДВС, як суб'єкта владних повноважень щодо відмови у наданні інформації, що є предметом даної скарги, відповідно до вищенаведених приписів КАС України можуть бути оскаржені до адміністративного суду у позовному провадженні, якщо скаржник вважає, що такими діями державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС порушено його права, свободи чи інтереси.
Що стосується вимоги про витребування земельної ділянки, то така може бути самостійною вимогою та підлягати розгляду за правилами позовного провадження, а не за правилами, встановленими для судового контролю за виконанням судових рішень.
Керуючись ст. ст. 118, 119, 233, 234, 339, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1.В задоволенні клопотання Фермерського господарства «Рисовський» про поновлення пропущеного строку на подання Скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця відмовити.
2.Скаргу Фермерського господарства «Рисовський» на дії (бездіяльність) державного виконавця залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.