ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2025Справа № 910/10770/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10770/25.
За позовом Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15)
До Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 16А)
про стягнення 409 563, 71 грн
Головне управління Національної поліції у м. Києві звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва про стягнення 409 563, 71 грн.
Позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача майнову шкоду у загальній сумі 409 563, 71 грн, завдану внаслідок падіння 03.06.2023 дерев, що призвело до пошкодження трьох службових транспортних засобів ГУ НП у м. Києві, які були припарковані на вулиці Хорива, 20.
05.09.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 05.09.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
08.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
17.09.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10770/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (сформований в системі 02.10.2025).
21.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла відповідь на відзив (сформована в системі 20.10.2025).
05.11.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, про витребування доказів та про поновлення процесуального строку для вчинення таких дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання до суду доказів та долучення таких доказів задоволено. Поновлено процесуальний строк для подання доказів, долучено до матеріалів справи докази, які додані відповідачем до клопотання від 05.11.2025. Клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання до суду клопотання про витребування доказів задоволено. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, встановлені судом.
03.06.2023 о 03:30 год. у Подільському районі міста Києва по провулку Хорива, 4 відбулось падіння дерева, що призвело до пошкодження трьох службових транспортних засобів Головного управління Національної поліції у м. Києві (надалі - позивач; ГУ НП у м. Києві), яку були припарковані за адресою: вулиця Хорива, 20, а саме:
- автомобіль «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_2 ;
- автобус «Богдан-А09202» номерний знак НОМЕР_3 .
Факт заподіяння шкоди транспортним засобам ГУ НП у м. Києві зафіксовано 03.06.2023 старшим слідчим Подільського УП ГУ НП у м. Києві капітаном поліції Островерхом Денисом Юрійовичем.
Сума завданих збитків склала по «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 - 315 448, 21 грн; «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_2 - 87 552, 78 грн; «Богдан-А09202» номерний знак НОМЕР_3 - 6 562, 72 грн. Загальний розмір 409 563, 71 грн.
Зелені насадження вздовж дороги по провулку Хорива, 4 у місті Києві перебувають на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (надалі - відповідач).
Згідно актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №530-А від 08.07.2022, №873-А від 20.10.2022 комісією встановлено, що дерева на провулку Хорива, 4 підлягають видаленню, у зв'язку з їх аварійним станом.
Швидкість вітру 03.06.2023 з 01 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. не перевищувало 5 м/с, що виключає факт пошкодження майна позивача внаслідок буревія та стихійного лиха.
Відтак, обов'язок відшкодування заподіяної майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається на відповідача, як балансоутримувача зелених насаджень, який є відповідальною особою за стан зелених насаджень.
Заходи досудового врегулювання спору бажаного результату для позивача не принесли.
З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 409 563, 71 грн на підставі статті 1161 Цивільного кодексу України.
ІІ. Предмет позову.
Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього завданої майнової шкоди у розмірі 409 563, 71 грн.
ІІІ. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
В 2022 році комісією відповідача встановлено, що дерева на провулку Хорива, 4 підлягають видаленню, натомість, впродовж року відповідач не вчинив необхідні дії для видалення дерев, що призвело до падіння дерева 03.06.2023, внаслідок чого було пошкоджено три службових автомобіля ГУ НП у м. Києві.
Оскільки, відповідач є балансоутримувчем зелених насаджень, позивач просить стягнути з нього майнову шкоду, яка нанесене трьом службовим транспортним засобам.
IV. Заперечення відповідача у справі.
(1) Відповідач не вважає доведеною обставиною факт падіння дерева 03.06.2023 з 03:30 до 05:00, оскільки на думку відповідача докази для встановлення такої обставини та дати події відсутні.
(2) 02.06.2023 відбулось погіршення погодних умов, пориви вітру сягали 16 м/с, що є І рівнем небезпечності.
(3) У 2022 році по провулку Хорива, 4 було виявлено 5 дерев, 4 з яких визнані аварійними, та які були видалені у І та ІІ кварталі 2023 року. Одне дерево під час оглядів було встановлене здоровим і таким, що не потребувало будь-яких втручань.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи підтверджується матеріалами справи наявність вини у відповідача щодо нанесення позивачу шкоди, а відтак, чи наявний склад правопорушення зі сторони відповідача?
- чи є заперечення відповідача обґрунтованими?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 стаття 16 Цивільного кодексу України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частина 1 стаття 16 Цивільного кодексу України).
Завдання майнової (матеріальної) шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 3 частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, 2 стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Верховний Суд неодноразово вказував, що аналіз норм Цивільного кодексу України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова від 21.04.2021 у справі №648/2035/17, від 15.07.2021 у справі №520/4080/16, від 27.10.2021 у справі №461/484/18, віл 09.02.2022 у справі №161/7881/20, від 18.01.2023 у справі №642/5814/18).
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Отже, для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
г) вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.
Як підтверджено матеріалами справи, 03.06.2023 близько 05:00 год. у Подільському районі міста Києва по провулку Хорива, 4 відбулось падіння дерева, що призвело до пошкодження чотирьох транспортних засобів, три з яких є службовими автомобілями Головного управління Національної поліції у м. Києві та які були припаркові на вулиці Хорива, 20.
Пошкоджень зазнали наступні автомобілі позивача: (1) «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 ; (2) «Renault Duster» номерний знак НОМЕР_2 ; (3) та автобус «Богдан-А09202» номерний знак НОМЕР_3 .
Вищезазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, що підтверджується копіює відповідного витягу, який наявний в матеріалах даної справи.
Благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля (стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (частина 1 стаття 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частина 2 стаття 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпункт 7 пункт «а» частина 1 стаття 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина 7 стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 затверджено «Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України» (надалі - Правила), які визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства (пункт 2.1. Правил).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів (частина 1 стаття 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Рішенням Київської міської ради №59/1493 від 02.10.2001 утворено Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2715 від 17.12.2001 затверджено Статут Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (зі змінами та доповненнями), метою діяльності якого зокрема є, утримання в належному стані парків, скверів, зелених насаджень вздовж бульварів, вулиць та інших зелених насаджень загального користування, здійснення всього комплексу робіт по озелененню, догляду за зеленими насадженнями та їх охороні і захисту на закріпленій за підприємством території.
Елементи благоустрою у сфері зеленого господарства населених пункті, зокрема є, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях (пункт 3.2. Правил).
Зелені насадження - деревна, чагарникова, квіткова та трав'яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту (стаття 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території (стаття 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів (пункт 5.5. Правил).
Згідно паспорту об'єкту благоустрою зеленого господарства, балансоутримувачем земельної ділянки по провулку Хорива, на якій розташовані зелені насадження є Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, тобто відповідач.
Таким чином, відповідач є балансоутримувачем зелених насаджень (дерев), розташованих на закріпленій за підприємством території на провулку Хорива в місті Києві.
Посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону (частина 5 стаття 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
З огляду на вищезазначені норми, суд констатує, що до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень, розташованих на провулку Хорива у місті Києві.
Отже, Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва, є відповідальною особою за стан зелених насаджень вздовж провулку Хорива у місті Києві.
Виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об'єкта благоустрою (Розділ 9 Правил).
Балансоутримувачі об'єкта зобов'язані, утримувати в належному санітарно-технічному стані об'єкт благоустрою (виконання заходів, затверджених місцевими органами самоврядування) (пункт 6.2. Правил).
Розділом 12 Правил передбачено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. За підсумками огляду складається акт встановленої форми.
Під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (підпункт 9.1.11.3. пункту 9.1.11. Правил). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (пункту 9.1.12. Правил).
Згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №530-А від 18.07.2022, виявлено, що дерево (акація біла) на провулку Хорива, 4 підлягає видаленню, у зв'язку з аварійним станом (кут нахилу 45 градусів).
Згідно акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню №873-А від 20.10.2022, виявлено, що три дерева (акація біла) на провулку Хорива, 4 підлягають видаленню, у зв'язку з аварійним станом (деревина трухла).
Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб (частина 4 стаття 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Однак відповідач до червня 2023 року не здійснив видалення аварійних дерев вздовж провулка Хорива, 4.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (стаття 1174 Цивільного кодексу України).
Оскільки пошкодження транспортних засобів позивача сталось внаслідок падіння дерева, яке розташоване на провулку Хорива, 4 у місті Києві, та яке знаходиться на балансі Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва, то відповідальність за завдану позивачу шкоду покладається на балансоутримувача зелених насаджень об'єкту благоустрою - відповідача.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).
Позивачем надано три висновки експертного дослідження, проведеного Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, які судом оцінюються, як письмові докази, а саме звіти про оцінку вартості матеріального збитку пошкоджених транспортних засобів позивача, оскільки такі висновки не містять всіх необхідних реквізитів для висновку експерта у відповідності до статті 98 Господарського процесуального кодексу України.
Таки чином:
- згідно висновку №ЕД-19/111-23/28666-АВ від 20.06.2023 вартість матеріального збитку автомобіля Renault Duster» номерний знак НОМЕР_1 становить 315 448, 21 грн;
- згідно висновку №ЕД-19/111-23/28663-АВ від 09.06.2023 вартість матеріального збитку автомобіля Renault Duster» номерний знак НОМЕР_2 становить 87 552, 78 грн;
- згідно висновку №ЕД-19/111-23/28668-АВ від 04.07.2023 вартість матеріального збитку автобуса «Богдан-А09202» номерний знак НОМЕР_3 становить 6 562, 72 грн.
Як вбачається з вищезазначених висновків, визначення та розрахунок розміру збитків здійснено за допомогою комп'ютерної програми «Audatex», що не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма «Audatex» рекомендована пунктом 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 стаття 74, частина 1 стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що факт падіння дерева 03.06.2023 з 03:30 до 05:00 не доведений.
Одночасно з цим, відповідач не надає до суду належних та допустимих доказів, які б могли спростувати доводи позивача та підтвердити твердження відповідача.
Більше того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт падіння дерева в нічний час 03.06.2025 на провулку Хорива, 4, а саме протоколи допиту свідків в межах кримінального провадження та протокол огляду від 03.06.2023, складений старшим слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції Островерхом Д.Ю.
Відповідач стверджує та долучає відповідні докази у вигляді листів УкрГМЦ, що в другій половині дня 02.06.2023 і до кінця доби значно погіршились погодні умови, пориви вітру сягали 15-20 м/с та встановлений І рівень небезпечності.
Крім того, в клопотанні від 05.11.2025 відповідач зазначає, що з 10 год. 08 хв. до 11 год. 20 хв. 03.02.2023 пориву вітру становили 13 м/с.
Проте, подія падіння дерева сталася вночі 03.06.2023 та за даними УкрГМЦ, які надані позивачем, швидкість вітру та його напрямок були такими:
00 год. 00 хв. - вітер південно-західний, 5 м/с;
03 год. 00 хв. - вітер північно-західний, 5 м/с;
06 год. 00 хв. - вітер північний, 4 м/с.
При цьому, згідно даних Настанови з метеорологічного прогнозування, розробленої українським гідрометеорологічним центром (УкрГМЦ), затвердженої наказом УкрГМЦ №234 від 11.12.2018, до небезпечних явищ І рівня небезпечності відноситься вітер швидкістю 15-24 м/с.
Отже, встановлені вище обставини, виключають факт пошкодження майна позивача внаслідок буревія та стихійного лиха.
Твердження відповідача, що вздовж провулку Хорива, 4 виявлено п'ять дерев, чотири з яких визнані аварійними та видалені у І та ІІ кварталі 2023 року також не підтверджуються належними доказами.
Так, з доданих відповідачем до відзиви актів №530-А від 18.07.2022 та №873-А від 20.10.2022 (які також додані позивачем до позовної заяви) вбачається, що вздовж провулку Хорива, 4 виявлено чотири дерева в аварійному стані.
З доданої довідки виконання виробничого плану за І-ІІ квартал 2023 неможливо встановити, що аварійні дерева, які знаходяться вздовж провулку Хорива, 4 були видалені, оскільки така довідка відображає виконання загального плану по догляду і видалення зелених насаджень у Подільському районі міста Києва, без конкретизації місця розташування.
Крім того, падіння дерева по провулку Хорива, 4 відбулось в ІІ кварталі 2023 року.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Суд зазначає, що статтею 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 вказаного кодексу.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Завдана матеріальна шкода підтверджена належними доказами, позивач довів розмір завданої шкоди, тобто розмір витрат, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідач, жодними доказами не спростував розмір шкоди та відсутність власної вини у заподіянні шкоди позивачу.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі вищевикладеного, визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача майнової шкоди у загальному розмірі 409 563, 71 грн.
VI. Розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».
Таким чином, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір без застосування коефіцієнту пониження у розмірі 6 143, 46 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви платіжною інструкцією №15132 від 13.08.2025.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 914, 76 грн, а відтак, надмірно сплатив 1 228, 70 грн.
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача у розмірі 4 914, 76 грн.
Щодо надмірно сплаченої суми судового збору, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Головного управління Національної поліції у м. Києві до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва про стягнення 409 563, 71 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району м. Києва (04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 16А; ідентифікаційни код: 03359701) на користь Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; ідентифікаційни код: 40108583) шкоду у розмірі 409 563 (чотириста дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят три) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 4 914 (чотири тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн 76 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких