ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.12.2025Справа № 910/10535/25
Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/10535/25.
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Івасюка, буд. 62)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІРА» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 15-А)
про стягнення 37136,08 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІРА» про стягнення 37136, 08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором перевезення №06112024-1 від 06.11.2024 в частині здійснення оплати за надані позивачем послуги перевезення у квітні 2025 року у загальному розмірі 37136, 08 грн.
05.09.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 05.09.2025 для усунення недоліків позовної заяви.
11.09.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 05.09.2025.
23.09.2025 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи №910/10535/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, прийнято зміну підстав позову та подальший розгляд справи ухвалено здійснювати з урахуванням змінених підстав позову.
07.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.10.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
І. Фактичні обставини, встановлені судом.
06.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ВІРА», як замовником (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро», як перевізником (позивач) укладено договір перевезення №06112024-1 (надалі - Договір). Вказаний Договір підписаний електронними підписами директорів зазначених товариств у системі «Вчасно».
Даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків та/або виконання інших зобов'язань - до повного виконання зобов'язань. Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не подала за 30 календарних днів заяву про розірвання Договору (пункт 6.1., 6.4. Договору).
Згідно пункту 1.1. Договору, перевізник зобов'язується від свого імені або імені замовника, за плату і за рахунок замовника надати та/або організувати надання послуг перевезення автомобільним транспортом вантажів і інших матеріальних цінностей (надалі - вантаж), а замовник оплатити вартість наданих послуг в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Під вантажем в цьому Договорі розуміється зерно сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник, соя, шрот соняшниковий, лушпиння соняшникове). Сторони можуть погодити організацію іншого вантажу шляхом укладення додаткової угоди до Договору (пункт 1.2. Договору).
У відповідності до пункту 1.5. Договору, замовник подає перевізнику заявку на кожну партію вантажу, котра повинна містити інформацію: (1) вимоги до транспортних засобів, тип та дані рухомого складу; (2) дата, час, місце завантаження та вивантаження; (3) найменування вантажовідправника та вантажоодержувача; (4) маршрут перевезення; (5) адреса місць завантаження та розвантаження; (6) відстань маршруту перевезення; (7) контактні дані осіб відповідальних за завантаження та розвантаження вантажу (П.І.Б., номер телефону); (8) найменування, характер та параметри вантажу (вага брутто); (9) вартість перевезення з розрахунку перевезення однієї тони вантажу; (10) строки виконання; (11) додаткові умови, а також іншу необхідну інформацію за узгодженнями сторін.
Пунктом 1.6. Договору встановлено, що заявка подається будь-яким доступним способом (з використанням засобів факсимільного, електронного зв'язку тощо) не пізніше, ніж за 1 (одну) добу до часу поставки транспортних засобів під завантаження. Строк підтвердження перевізником заявки не повинен перевищувати 2 (двох) годин. Сторони дійшли взаємної згоди про обов'язковість оформлення та обміну оригінальними примірниками усіх заявок, оформленими ними впродовж всього періоду дії цього Договору. Перевізник надає замовнику послуги перевезення вантажів тільки після надання замовником та погодження сторонами письмової заявки на перевезення вантажу. Заявки, що підписані та передані сторонами, будуть вважатися дійсними та визнаються сторонами і мають юридичну силу до моменту обміну сторонами їх оригінальними примірниками.
Замовник надіслав перевізнику заяву від 07.04.2025 (без підпису директора) на надання послуг з перевезення товару із залученням двох транспортних засобів.
Дата та адреса завантаження: 08.04.2025, с. Інгуло-Кам'янка Кропивницький район, Кіровоградська область.
Дата та адреса розвантаження: 23.04.2025, місто Чорноморськ.
Відповідно до пункті 1.7. та 1.8. Договору, надання послуг з перевезення підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. Факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Підпунктом 2.1.20. пункту 2.1. Договору передбачено, що перевізник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у порядку і строки, встановлені цим Договором та чинним законодавством України.
За результатами наданих послуг з перевезення, перевізником складено акти виконання робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні (ТТН) та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні (ПН), а саме:
- акт №2172 від 18.04.2025 на суму 18 072, 00 грн (ТТН №14 від 08.04.2025, ПН №785 від 18.04.2025);
- акт №2325 від 23.04.2025 на суму 18 028, 80 грн (ТТН №15 від 08.04.2025, ПН №786 від 23.04.2025).
Підпунктом 2.1.18. пункту 2.1. Договору передбачено, що перевізник зобов'язаний по завершенню надання послуг перевезення, протягом 5 робочих днів з дати вивантаження, направити на адресу замовника рекомендованим листом з описом вкладення оригінали наступних документів: рахунок на оплату, 2 екземпляри акту прийому-передачі наданих послуг, 2 оригінали товарно-транспортних накладних (3 і 4 екземпляри, підписані водієм перевізника та завірені печаткою перевізника) з відміткою вантажоодержувача, а у разі необхідності - документи, що підтверджують витрати перевізника.
Підпунктом 2.2.2. пункту 2.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг, наданий перевізником, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання оригіналів документів зазначених в п. 2.1.18.
Позивач два рази направляв на адресу місцезнаходження відповідача засобами поштового зв'язку акти, ТТН, рахунки на оплату.
Підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. Договору передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити перевізнику плату за надані послуги на умовах цього Договору та відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені перевізником в інтересах замовника з метою належного виконання Договору, котрі були попередньо погоджені замовником.
Згідно пункту 3.1. Договору, оплата наданих перевізником послуг здійснюється замовником в національній валюті України гривні шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий/поточний рахунок перевізника в наступному порядку:
- 80% вартості послуг оплачуються замовником перевізнику протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та отримання замовником від перевізника усіх оригіналів документів, перелік яких наведено в п. 2.1.18. цього Договору (п.п. 3.1.1.);
- 20% вартості послуг замовник оплачує протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН за умови її належного оформлення. Податкова накладна повинна бути зареєстрована виключно в електронній формі та у порядку, визначеному законодавством України, щ накладенням електронного підпису уповноваженої особи перевізника (п.п. 3.1.2.).
Натомість, відповідач підписані зі своєї сторони акти або мотивовану відмову від їх підписання позивачу не надав та не здійснив оплату вартості послуг перевезення в погоджений між сторонами умовами договору строк за заявкою від 07.04.2025 на загальну суму 36 100, 00 грн.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач не доплатив позивачу за надані послуги в березні 2025 року 1 035, 28 грн по акту №1267 від 05.06.025 на суму 36 184, 95 грн, який разом з ТТН та відповідними рахунками також направлявся засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження відповідача.
З огляду на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 37 136, 08 грн.
ІI. Предмет та підстави позову.
Предметом позову у справі є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 37 136, 08 грн.
Юридичними підставами позову є статті 525, 526, 629, 929, 931 Цивільного кодексу України.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №06112024-1 від 06.11.2024 в частині своєчасної оплати позивачу послуг з перевезення вантажів.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №06112024-1 від 06.11.2024 надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, а відповідач, в свою чергу, не виконав власних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати позивачу.
IV. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.
(1) заборгованість у розмірі 1 035, 28 грн погашена, що підтверджується платіжною інструкцією №878 від 06.10.2025;
(2) заборгованість у розмірі 36184, 95 грн у відповідача перед позивачем відсутня, оскільки відповідачу невідоме походження заяви від 07.04.2025 та відповідачем не отримано від позивача актів надання послуг №2172, №2325.
V. Оцінка судом доказів та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи був порушений відповідачем обов'язок по сплаті за надані позивачем послуги по перевезенню вантажу за договором №06112024-1 від 06.11.2024?
- чи обґрунтовані заперечення відповідача?
- чи підлягають позовні вимоги задоволенню?
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
(1) Щодо закриття провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що сплатив позивачу заборгованість у розмірі 1035, 28 грн та на підтвердження зазначених обставин надав платіжну інструкцію №878 від 06.10.2025.
Тобто, відповідач після відкриття провадження у даній справі частково погасив перед позивачем наявну заборгованість.
Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору (пункт 2 частина 1 стаття 231 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд закриває провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
При цьому предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Позивач у свою чергу не заперечує щодо вищезазначених обставин, а навпаки у відповіді на відзив підтверджує здійснення відповідачем часткової оплати боргу.
Відтак, оскільки відповідач частково погасив перед позивачем борг у розмірі 1 035, 28 грн, то предмет спору щодо стягнення вказаної суми перестав існувати, у зв'язку з задоволенням такої вимоги відповідачем після відкриття провадження у справі.
Оскільки у даній справі відсутній предмет спору в частині боргу у розмірі 1 035, 28 грн, суд закриває провадження у справі в частині зазначеної суми на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
(2) Щодо розгляду по суті вимог в частині основного боргу, по якому провадження у справі не закрито.
Договір, укладений між сторонами, є договором транспортно-експедиторської діяльності, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 65 Цивільного кодексу України.
За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 929 Цивільного кодексу України, частина 1 стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 930 Цивільного кодексу України, частина 2 стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Як підтверджено матеріалами справи, 06.11.2024 між сторонами за допомогою електронного документообігу у системі «Вчасно» шляхом накладення директорами товариств електронного підпису укладено договір перевезення №06112024-1, за умовами якого перевізник зобов'язується від свого імені або імені замовника, за плату і за рахунок замовника надати та/або організувати надання послуг перевезення автомобільним транспортом вантажів і інших матеріальних цінностей, а замовник оплатити вартість наданих послуг в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.
Згідно пунктів 1.5. та 1.6. Договору, позивач надає послуги з перевезення вантажу тільки після надання відповідачем заявки на перевезення вантажу. В заявці вказуються вимоги до транспортних засобів, дата та місце завантаження/вивантаження, маршрут перевезення тощо.
В матеріалах справи наявна заявка на перевезення від 07.04.2025 із залученням двох транспортних засобів., яка підписана лише зі сторони позивача.
Позивач стверджує, що вказана заявка надана відповідачем 07.04.2025 без підпису останнього.
В зазначеній заявці вказано, що замовником є відповідач. Дата та адреса завантаження: 08.04.2025, с. Інгуло-Кам'янка Кропивницький район, Кіровоградська область. Дата та адреса розвантаження: 23.04.2025, місто Чорноморськ.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні (частина 11 стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (частина 12 стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).
Пунктом 1.8. Договору передбачено, що факт прийняття перевізником вантажу для перевезення підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними.
Позивачем долучено до матеріалів справи відповідні товарно-транспортні накладні №14 від 08.04.2025 та №15 від 08.04.2025, в яких зазначено, що автомобільним перевізником є відповідач, тобто позивач, як передбачено умовами Договору організував перевезення від імені відповідача. Замовник - ТОВ «ВЕСТХІМ Україна». Вантажоодержувач - ТОВ «Еко-Ресурс-Холдинг». Місце навантаження/розвантаження, водії, реквізити автомобілів та причепів відповідає даним, які зазначені в заявці від 07.04.2025.
Позивач на виконання підпунктом 2.1.20. пункту 2.1. Договору зареєстрував в ЄРПН відповідні податкові накладні (№785 від 18.04.2025, №786 від 23.04.2025) та на підставі пункту 1.7. Договору склав акти виконання робіт (надання послуг) №2172 від 18.04.2025 на суму 18 072, 00 грн та №2325 від 23.04.2025 на суму 18 028, 80 грн.
В подальшому, у відповідності до підпункту 2.1.18. пункту 2.1. Договору позивач 01.05.2025 направив засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження відповідача лист за поштовою накладною №0505298609892 до якого долучив вищезазначені акти, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату та заявку на перевезення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами поштового відправлення (опис вкладення, накладна, фіскальний чек поштового відділення).
Проте, лист за поштовою накладною №0505298609892 не був вручений відповідачу.
09.07.2025 позивач повторно направив на адресу місцезнаходження відповідача вищезазначені документи за поштовою накладною №0505335436045, але і це поштове відправлення повернулось позивачу у зв'язку з «закінченням терміну зберігання».
Заперечення відповідача зводяться до того, що відповідачу невідоме походження заявки від 07.04.2025, оскільки на ній відсутній підпис директора відповідача та відтиск печатки, а акти наданих послуг не були отримані.
Суд зазначає, що умовами Договору сторони узгодили, що заявка подається будь-яким доступним способом та в подальшому сторони зобов'язуються обмінятись оригінальними примірниками.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач направляв відповідачу заявку в 2-х примірниках одночасно з направленням актів, ТТН та рахунків засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань.
Неотримання відповідачем поштової кореспонденції від позивача в межах виконання Договору не спростовують вище встановлені обставини.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2021 по справі № 922/51/20).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 20.08.2020 у справі №914/1680/18).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 стаття 74, частина 1 стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на зазначене, суд констатує, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які в сукупності підтверджують, що у квітні 2025 року позивачем були надані відповідачу послуги з перевезення вантажів за заявкою від 07.04.2025. Вказані обставини підтверджуються відповідними актами, які не підписані зі сторони відповідача, але які неодноразово направлялись останньому та які відповідач всупереч підпункту 2.2.2. пункту 2.2. Договору не підписав та не надав мотивованої відмови в підписанні, ТТН та зареєстрованими податковими накладними, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами правочином. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 стаття 530 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1. Договору між сторонами узгоджено, що (1) 80% вартості послуг оплачуються замовником перевізнику протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та отримання замовником від перевізника усіх оригіналів документів; (2) 20% вартості послуг замовник оплачує протягом 5-ти робочих днів з дати реєстрації відповідної податкової накладної в ЄРПН за умови її належного оформлення.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 525, 599, 610, 629 Цивільного кодексу України).
З урахуванням наявних в матеріалах справи документів, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажів є таким, що настав.
Проте, відповідач в обумовлений між сторонами в Договорі строк або в будь-який інший строк не здійснив оплату послуги з організації та перевезення позивачем вантажу в квітні 2025 року на загальну суму 36 184, 95 грн.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 1-4 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд констатує, що відповідача доказів належного виконання своїх обов'язків за договором №06112024-1 від 06.11.2024 щодо здійснення оплати за надані позивачем у квітні 2025 року послуги не надав, обставини наявності заборгованості перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі не спростовано.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 36 184, 95 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат.
(1) Щодо судового збору.
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд».
Таким чином, в силу приписів частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви через систему «Електронний суд» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що позивач сплатив судовий збір без застосування коефіцієнту пониження у розмірі 3 028, 00 грн, що підтверджується долученою до позовної заяви платіжною інструкцією №8483 від 22.08.2025.
Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, а відтак, надмірно сплатив 605, 60 грн.
За таких обставин, у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача у розмірі 2 422, 40 грн.
Щодо надмірно сплаченої суми судового збору, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутись до суду в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір» з відповідним клопотанням щодо повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
(2) Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача.
Позивач на виконання вимог частини 1 статті 124 та пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві зазначив орієнтовані витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а тому стадія судових дебатів не передбачається, суд констатує, що відповідачу необхідно було подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу або заяву, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду до моменту прийняття рішення.
В позовній заяві позивач заявив, що має намір подати докази понесення судових витрат на підставі частина 8 стаття 129 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у справі.
Відтак, питання щодо розподілу витрат позивача за позовом на професійну правничу допомогу будуть вирішені судом, у випадку подання позивачем відповідних доказів в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі №910/10535/25 в частині грошової суми у розмірі 1 035, 28 грн закрити, у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІРА» (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 15-А; ідентифікаційний код: 44625381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа Транс Агро» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. В. Івасюка, буд. 62; ідентифікаційний код: 41101091) борг у розмірі 36 184 (тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн 95 коп. та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких