ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/453/16 (909/1065/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О.В.,
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон"
78400, вул. Вербова, 9, м. Тисмениця, Івано-Франківська область
про зобов'язання виключити майно з ліквідаційної маси та визнання права власності на квартиру
представники сторін не з'явилися
ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківській області знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Еталон".
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Еталон" з позовом до ТОВ "Еталон" про зобов'язання ТОВ "Еталон" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 в 40-ка квартирному житловому будинку (ІІ-га черга) АДРЕСА_3 та передати її у власність фізичній особі ОСОБА_1 шляхом оформлення відповідних документів.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2025, суд прийняв справу до розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Еталон"; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 17.09.2025 направлено до електронних кабінетів представників сторін, що відповідає приписам ч. 11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронного кабінету представника позивача - 17.09.2025, а до електронного кабінету представника відповідача - 18.09.2025, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
За змістом ч.7 ст. 242 ГПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
06.10.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява від 03.10.2025 (вх.№16210/25) про затвердження мирової угоди, до якої приєднано копію мирової угоди від 03.10.2025.
13.10.2025 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від сторін надійшла заява від 03.10.2025 (вх.№8997/25) про затвердження мирової угоди та оригінал мирової угоди від 03.10.2025.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2025, суд дійшов висновку розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначив справу №909/453/16(909/1065/25) до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.11.2025.
29.10.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання від 29.10.2025 (вх.№17751/25) про приєднання до матеріалів справи копії протоколу засідання комітету кредиторів у справі №909/453/16 від 28.10.2025.
В судовому засіданні 06.11.2025 суд, на підставі ч.5 ст.192 ГПК України, відмовив у затвердженні мирової угоди від 03.10.2025, мотивуючи тим, що подана сторонами мирова угода суперечить вимогам закону, оскільки не містить взаємних поступок двох сторін, а фактично є визнанням позову відповідачем.
З метою уточнення ОСОБА_1 позовних вимог представниця позивачки заявила усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, яке суд задовольнив та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.11.2025, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.
10.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивачки надійшла заява про зміну предмету позову від 10.11.2025 (вх.№9846/25), в якій вона просила суд розглядати позовні вимоги в такій редакції:
- зобов'язати ТОВ "Еталон" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в 40-ка квартирному житловому будинку (ІІ-га черга) АДРЕСА_3 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
11.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення від 11.11.2025 (вх.№18491/25).
25.11.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшли:
- від позивачки - клопотання від 25.11.2025 (вх.№19274/25) про проведення судового засідання без участі представника та клопотання від 25.11.2025 (вх.№19274/25), в якому вказано по те, що позивачка підтримує позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову у повному обсязі;
- від відповідача - клопотання від 25.11.2025 (вх.№19275/25) про проведення судового засідання у справі № 909/453/16 (909/1065/25) без участі ліквідатора ТОВ "ЕТАЛОН".
Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна квартира не підлягає включенню до ліквідаційної маси у справі про банкрутство ТОВ "Еталон", оскільки відповідно до акту приймання-передачі квартири від 02.12.2013 її власником є позивачка - ОСОБА_1 , яка в 2008 році виступила інвестором в процесі будівництва 40-ка квартирного житлового будинку (ІІ-га черга), що знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 ; позивачці було відмовлено в проведенні реєстраційної дії у зв'язку з відсутністю необхідних документів, тому з метою узаконення права власності на майно просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
Позиція відповідача. Відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався, в додаткових поясненнях відповідач - ТОВ "Еталон" в особі ліквідатора позовні вимоги визнав. При цьому зазначив, що ним під час проведення інвентаризації активів ТОВ "Еталон" в тому числі, зареєстрованого за банкрутом 40-ка квартирного житлового будинку (ІІ-га черга), що знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 , було встановлено, що всі квартири було реалізовано банкрутом ще до відкриття провадження у справі про банкрутство, відповідно вони є власністю третіх осіб, зокрема і двокімнатна квартира АДРЕСА_2 є власністю позивачки - ОСОБА_1 . Вказане вище було повідомлено ним на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Еталон" при розгляду звіту про проведено роботу у справі про банкрутство ТОВ "Еталон", який затверджено рішенням комітету кредиторів боржника від 28.10.2025 без зауважень. Також ліквідатор ТОВ "Еталон" вказав на те, що виконати обов'язок щодо надання відповідного та кінцевого пакету документів щодо даної квартири він не має можливості, оскільки процедура укладення договорів купівлі-продажу регламентована КУзПБ передбачає проведення аукціону.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
10.01.2008 між ТОВ "Еталон" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено попередній договір №48, відповідно до п. 1 якого сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу (надалі "Основний договір") квартири АДРЕСА_3 (далі - квартира).
Згідно з проектною документацією квартира складається з 2-х житлових кімнат житловою площею 29,70 кв.м., загальна площа квартири 64,30 кв.м. В основному договорі сторони зазначають площу квартири згідно технічної документації на квартиру (п. 2 попереднього договору).
В п. 3 попереднього договору визначено, що орієнтовна вартість квартири становить 340 950 грн 75 коп., що за курсом НБУ на момент укладення цього договору становить 67 515 дол. США з розрахунком 5 302,50 грн. за 1 кв.м. загальної площі. Вартість квартири в основному договорі буде визначена з розрахунку встановленої цим попереднім договором вартості одного квадратного метра загальної площі та з врахуванням загальної площі квартири згідно до технічної документації на квартиру.
Відповідно до п. 6 попереднього договору, сторони зобов'язуються укласти основний договір в термін до 31.03.2008.
Встановлений п.6 термін укладення основного договору за погодженням сторін може бути продовжений, однак не пізніше ніж на 6 місяців (п.7 попереднього договору).
За змістом п. 11 попереднього договору, після підписання цього попереднього договору покупець в якості гарантії укладення ним основного договору сплачує продавцю аванс в сумі 323 903 грн 21 коп. Аванс зараховується в суму майбутніх платежів по основному договору.
В додатку до попереднього договору сторони погодили графік внесення авансового платежу, відповідно до якого ОСОБА_1 мала вносити авансовий платіж в такому порядку: 1 платіж - до 20.01.2008 в сумі 97 170 грн 96 коп.; 2 платіж - до 10.04.2008 в сумі 97 170 грн 95 коп.; 3 платіж - до 10.06.2008 в сумі 64 780 грн 65 коп. та 4 платіж - до 10.08.2008 в сумі 64 780 грн 65 грн.
На виконання умов попереднього договору, ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Еталон" авансовий платіж в загальному розмірі 323 903 грн 21 коп., що підтверджується копіями квитанцій №753334 від 17.01.2008 на суму 97 170 грн 96 коп., №884882 від 10.04.2008 на суму 97 170 грн 95 коп., №1001382 від 09.06.2008 на суму 64 780 грн 65 коп. та №1133622 від 08.08.2008 на суму 64 780 грн 65 коп.
Також відповідного до квитанції до прибуткового касового ордера №36 від 13.08.2013 ТОВ "Еталон" прийнято від ОСОБА_1 17 047 грн 54 коп. з призначенням платежу: за пайову участь у будівництві згідно з попереднім договором №48 від 10.01.2008.
Таким чином, ОСОБА_1 повністю сплатила вартість квартири за попереднім договором в розмірі 340 950 грн 75 коп.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №436570289 від 23.07.2025, право власності на 40-ка квартирний житловий будинок (ІІ черги), загальною площа будинку - 3 728,60 кв.м. в т.ч. загальною площею квартир - 2 266,1 кв. м., площею творчих майстерень - 609,9 кв.м., площею гаражів - 312,6 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 , зареєстровано за ТОВ "Еталон". Підставою виникнення прав власності на даний об'єкт є свідоцтво про право власності від 01.06.2011, видане Оброшинською сільською радою на підставі рішення №23 від 24.03.2011.
02.12.2013 ТОВ "Еталон" та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі квартири, згідно з яким відповідно до умов попереднього договору № 48 від 10.01.2008 продавець (ТОВ "Еталон") передало у власність покупця ( ОСОБА_1 ), а покупець прийняв квартиру АДРЕСА_5 .
Згідно з технічною документацією, виготовленою Львівським обласним бюро технічної інвентаризації та експертною оцінкою, квартира загальною площею 63,80 кв.м., розташована на 3-му поверсі та складається з 2 кімнат житловою площею 31,40 кв.м. та комора у підвалі № НОМЕР_1 площею 3,5 кв.м.
Покупець зобов'язалася зареєструвати квартиру на своє ім'я в органах виконавчої влади та ЛОБТІЕО, укласти договори про надання комунальних послуг з відповідними підприємствами, укласти договір на обслуговування будинку та прибудинкової території.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.2018 у справі №909/453/16 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" (код ЄДРПОУ 33004211) визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича.
Як вбачається з рішення комітету кредиторів ТОВ "Еталон", оформленого протоколом від 28.10.2025, яким серед іншого вирішено затвердити звіт ліквідатора про хід ведення справи №909/453/16 про банкрутство ТОВ "Еталон" та фінансове становище боржника станом на 28.10.2025, ліквідатором боржника доведено до відома кредиторів інформацію щодо обставин справи №909/453/16 (909/1065/25) та підписання між сторонами мирової угоди.
З урахуванням заяви позивачки про зміну предмету позову, яка прийнята судом, предметом позову є позовні вимоги про зобов'язання ТОВ "Еталон" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в 40-ка квартирному житловому будинку (ІІ-га черга) АДРЕСА_3 та визнання за ОСОБА_1 право власності на об'єкт нерухомого майна - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст. 627 України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 635 ЦК України (у редакції чинній на дату укладення попереднього договору), попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Аналіз вказаної норми права свідчить про те, що відсутні будь-які обмеження щодо виду або предмета договору, який можуть зобов'язатися укласти сторони у майбутньому на підставі попереднього договору, тому така домовленість може бути досягнута сторонами щодо будь-яких договорів: про відчуження нерухомого чи рухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості, надання послуг, виконання робіт, надання майна в оренду тощо.
Сутність попереднього договору полягає у виконанні таких функцій: спонукання до укладення в майбутньому основного договору шляхом встановлення відповідного обов'язку; фіксація умов основного договору.
Отже, попередній договір створює для сторін одне основне зобов'язання: укласти протягом узгодженого терміну певний тип цивільно-правового договору на заздалегідь узгоджених умовах.
Одним із завдань попереднього договору є те, що він повинен забезпечити відносини між сторонами до укладення основного договору, гарантувати реальну можливість через певний час набути відповідні права на тих самих умовах, які існували в момент укладення попереднього договору, навіть у тому разі, коли одна із сторін втратить інтерес до цих правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.01.2025 у справі №753/7776/22.
За встановлених судом обставин, 10.01.2008 ТОВ "Еталон" (покупець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали попередній договір №48, відповідно до умов якого сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .
На виконання умов цього договору ОСОБА_1 сплатила ТОВ "Еталон" вартість квартири - 340 950 грн 75 коп., а 02.12.2013 сторони підписали акт приймання-передачі квартири АДРЕСА_2 , згідно з яким відповідно до умов попереднього договору № 48 від 10.01.2008 ТОВ "Еталон" передало у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 .
Таким чином, вищевказаними обставинами підтверджується право ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 .
Однак, як встановлено судом, сторони на виконання умов попереднього договору не уклали основного договору (купівлі-продажу квартири).
Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 23.07.2025, право власності на 40-ка квартирний житловий будинок (ІІ черги), що знаходиться за адресою - АДРЕСА_3 зареєстровано за банкрутом - ТОВ "Еталон".
Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; формує ліквідаційну масу та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
В частинах 1, 3 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси.
Враховуючи те, що право на квартиру АДРЕСА_5 належить ОСОБА_1 і ця квартира не може бути включена до складу ліквідаційної маси ТОВ "Еталон", позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ТОВ "Еталон" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в 40-ка квартирному житловому будинку (ІІ-га черга) АДРЕСА_3 є обґрунтованими та належать до задоволення.
Щодо визнання права власності
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.1 та ч.2 ст. 319 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 цього Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.
З огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав та у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.
Передумовою для звернення з позовом про визнання права власності на майно на підставі ст. 392 ЦК України є сумніви у належності позивачеві цього майна, які виникають у інших осіб, неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втрата належних правовстановлюючих документів на майно, а передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Враховуючи те, що позивачка повністю сплатила вартість квартири за попереднім договором №48 від 10.01.2008 ще до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еталон" та визнання боржника банкрутом, а також ту обставину, що сторони у встановлений попереднім договором строк не уклали основного договору і ліквідатор ТОВ "Еталон" не має можливості укласти такий договір, оскільки відповідно до положень КУзПБ укладення договорів купівлі-продажу є можливим тільки після реалізації об'єктів ліквідаційної маси за результатами проведення аукціону, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивачки в цій справі є визнання права власності на квартиру, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 належать до задоволення.
Таким чином, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_1 , які полягали у зволіканні оформлення прав на квартиру, яке виникло в неї ще до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еталон", відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивачку.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" (вул. Вербова, 9/3, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33004211) в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича виключити з ліквідаційної маси нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 в 40-ка квартирному житловому будинку (ІІ-га черга) АДРЕСА_3 .
Визнати право власності на об'єкт нерухомого майна - двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.12.2025.
Суддя О. В. Рочняк