01.12.2025 Справа № 908/2631/23 (908/1564/25)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663 до відповідача - Приватного підприємства “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139 про стягнення 34 019 305,17 грн.
в межах розгляду справи про банкрутство №908/2631/23
Банкрут - Приватне підприємство “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139
Ліквідатор - Сєдова Наталя Іванівна /свідоцтво № 496 від 09.04.2013 року, адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 8, офіс 69/
26.05.2025 до підсистеми “Електронний суд» від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшла позовна заява до відповідача - Приватного підприємства “Автовир» про стягнення 34 019 305,17 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025. розгляд вищевказаної позовної заяви визначено судді Сушко Л.М., в провадженні якої перебуває справа №908/2631/23 про банкрутство Приватного підприємства “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139.
Так, в провадженні господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №908/2631/23 про банкрутство Приватного підприємства “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139.
Згідно ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Враховуючи вищевикладене, та те, що відповідачем згідно поданої позовної заяви є боржник, така позовна заява підлягає розгляду в межах справи №908/2631/23 про банкрутство Приватного підприємства “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139 за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою суду від 05.06.2025. прийнято до розгляду позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до відповідача - Приватного підприємства “Автовир» про стягнення 34 019 305,17 грн. в межах розгляду справи про банкрутство №908/2631/23. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Ухвала суду отримана позивачем в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 06.06.2025.
Ухвала суду направлена на юридичну адресу відповідача - Приватного підприємства “Автовир», зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з позначкою пошти “за закінченням терміну зберігання».
Відповідач не повідомляв суд про зміну місцезнаходження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Таким чином, сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на адресу суду від Приватного підприємства “Автовир» не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
02.12.2025 судом ухвалено рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне:
Головне управління ДПС у Запорізькій області (Позивач) в порядку статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства “Автовир» (Відповідач) в якому просить суд: Стягнути з рахунків у всіх банків, що належать такому боржнику, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують Приватного підприємства «АВТОВИР» (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, буд.27, код за ЄДРПОУ 39527139) а також за рахунок готівки, що належить такому боржнику податковий борг на користь: ГУК у Зап. обл./Запорізька/21081000 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 34 019 308, 17 грн. (код платежу 21081000 на р/р UA088999980313060105000008001). ГУК у Зап. обл./ ТГ м. Запоріжжя/21081100 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 7 100, 00 грн. (код платежу 21081103 на р/р UA558999980313060106000008479). ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/14021900 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 280, 00 грн. (код платежу 14021900 на р/р UA328999980333129344000008479).
В обґрунтування позову зазначає, що станом на день подання позовної заяви Відповідач має податковий борг перед бюджетом з акцизного податку на пальне у розмірі 280, 00 грн; з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 7 100, 00 грн та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у сумі у розмірі 34 019 308, 17 гривень. Загальна сума заборгованості складає 34 026 688, 17 гривень.
Податковий борг з акцизного податку на пальне виник на підставі наступного: - донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПС») №00190080905 від 22.08.2023 у розмірі 340, 00 грн. З урахуванням сплати/переплати у розмірі 60, 00 грн. Залишок боргу складає 280, 00 гривень. ППР винесено на підставі акту перевірки № 16789/13-01-09- 05/39527139 від 21.06.2023.
Заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства виникла на підставі наступного: донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «С») № 2302208010709 від 30.12.2024 на суму у розмірі 34 019 308, 17 гривень. ППР винесено на підставі акту перевірки № 18042/08-01-07- 10/39527139 від 29.11.2024.
Податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій виник на підставі наступного: донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПС») № 2302308010709 від 30.12.2024 на суму у розмірі 7 100, 00 гривень. ППР винесено на підставі акту перевірки № 18042/08-01-07- 10/39527139 від 29.11.2024.
Податкове повідомлення - рішення (форми «С») № 2302208010709 від 30.12.2024 було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України № 9042/6-99-00-06- 01-03-06 від 01.04.2025 скаргу Приватного підприємства «АВТОВИР» (код за ЄДРПОУ 39527139) на ППР № 2302208010709 від 30.12.2024 залишено без розгляду.
Таким чином враховуючи той факт що процедура оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень закінчена, тому відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України грошові зобов'язання визначені в них є узгодженими.
Відповідно п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Платнику податків рекомендованим листом з повідомленням була направлена податкова вимога форми «Ю» № 0000925-1302-0801 від 03.02.2025 року.
Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Оскільки, погашення податкового боргу згідно чинного законодавства здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки, керуючись, ст. ст. 20, 58, 59, 95 Податкового кодексу України, ст. 1, 7, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 4, 12, 20 Господарського процесуального кодексу України позивач просить суд позов задовольнити.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з п.п 14.1.156 вказаної норми, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п. 56.18. ст.56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкові повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/ або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Податкове повідомлення - рішення (форми «С») № 2302208010709 від 30.12.2024 було оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України № 9042/6-99-00-06- 01-03-06 від 01.04.2025 скаргу Приватного підприємства «АВТОВИР» (код за ЄДРПОУ 39527139) на ППР № 2302208010709 від 30.12.2024 залишено без розгляду.
Таким чином, враховуючи той факт що процедура оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень закінчена, тому відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України грошові зобов'язання визначені в них є узгодженими.
Відповідно до п. 42.1 ст.42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, відповідачу засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу форми «Ю» № 0000925-1302-0801 від 03.02.2025 року на суму 34 026 688,17 грн., яку повернуто до контролюючого органу із зазначенням причин невручення.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом першим пункту 45.2 статті 45 ПК України визначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За таких обставин, податкова вимога форми «Ю» № 0000925-1302-0801 від 03.02.2025 року вважається врученою платнику податків; зазначену у ній суму не погашено.
Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача становить 34 026 688,17 грн.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, щоб підтверджували здійснення відповідачем розрахунків щодо погашення податкового боргу.
Факт наявності боргу підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Ч. 2 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи те, що позов задоволений повністю в сумі 34 026 688,17 грн., з відповідача в дохід Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в сумі 510 400,32 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Стягнути з рахунків у всіх банків, що належать такому боржнику, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують Приватного підприємства «АВТОВИР» (69063, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, буд.27, код за ЄДРПОУ 39527139), а також за рахунок готівки, що належить такому боржнику податковий борг на користь: ГУК у Зап. обл./Запорізька/21081000 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 34 019 308, 17 грн. (код платежу 21081000 на р/р UA088999980313060105000008001); ГУК у Зап. обл./ ТГ м. Запоріжжя/21081100 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу з адміністративних штрафів та інших санкцій в сумі 7 100, 00 грн. (код платежу 21081103 на р/р UA558999980313060106000008479); ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/14021900 (код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП): суму податкового боргу з акцизного податку на пальне в сумі 280,00 грн. (код платежу 14021900 на р/р UA328999980333129344000008479).
Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства “Автовир», 69022, м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 27, код ЄДРПОУ 39527139 в дохід Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) судовий збір у розмірі 510 400 (п'ятдесят десять тисяч чотириста) грн. 32 коп.
Витати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 01.12.2025.
Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.М. Сушко