про залишення апеляційної скарги без руху
02 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/908/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Склярук О.І. ,
розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом , за вх. №2510 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від "16" жовтня 2025 р. (повний текст складено 06.11.25, суддя Погрібна С. В. ) у справі №917/908/24
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" , м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКДОМ" , м. Кременчук, Полтавська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача (за первісним позовом) ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ,
про стягнення 14 200 000,00 грн,
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РІКДОМ", м. Кременчук, Полтавська область,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна", м. Київ,
про стягнення 349 748,27 грн,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від "16" жовтня 2025 р. у справі №917/908/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІГС Україна" в позовній заяві, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "РІКДОМ" у задоволенні зустрічній позовній заяві.
Не погодившись частково з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням щодо відстрочення судового збору .
Перевіривши відповідність апеляційної скарги і доданих до неї документів вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Порядок та форма звернення з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду визначені главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Пунктом 9 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до елементів апеляційної скарги відноситься і перелік документів, що додаються, а ч.3 цієї ж статті до їх обов'язкового числа відноситься, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовій збір".
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, справляється судовий збір у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із позовних заяв немайнового характеру - справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; За подання апеляційної скарги на ухвалу суду розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник при зверненні до суду апеляційної інстанції зі скаргою на оскаржуване рішення мав сплатити судовий збір у розмірі 255 600,00 грн., відповідно до вимог чинного законодавства . (враховуючи коефіцієнт пониження за подання документів у системі ЄСІТС).
Однак скаржником не було надано будь-яких документів у якості доказів сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги .
Проте, скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги по суті. (на суму 204 480,00 грн) .
В обґрунтування вищевказаного клопотання, апелянтом зазначено, що він перебуває у вкрай складному економічному становищі. Враховуючи надану законодавством можливість застосування правового інституту розстрочення, відстрочення, звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру до юридичної особи за майновим критерієм, апелянт вважає, що має підстави отримати відстрочення сплати судового збору з огляду на незадовільний стан платоспроможності.
Розглянувши зазначене клопотання, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Тому вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору.
Апеляційний суд зазначає, що апелянт не відноситься до категорії осіб, визначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним (подібна за змістом позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, від 17.06.2022 у справі № 910/12556/20 тощо).
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення підпунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення підпункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). Відповідну правову позицію викладено також у постанові Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 912/2829/21, в ухвалах від 27.02.2023 у справі №914/2483/22, від 11.05.2023 у справі № 922/977/22, від 26.02.2024 у справі № 916/3318/22 тощо.
За таких обставин, скаржник в розумінні статті 8 Закону України «Про судовий збір» не має права на відстрочення сплати судового збору з підстав, визначених ним у відповідному клопотанні.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин та яких у даному випадку апелянтом не доведено, а також зважаючи на те, що скаржник не відноситься до категорії осіб, яким відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір» може бути надано право на відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору.
Отже наразі заявником не додано належних доказів сплати судового збору, що є порушенням приписів статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом , за вх. №2510 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від "16" жовтня 2025 р. у справі №917/908/24 - залишити без руху.
2.Зобов'язати скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:
- сплатити судовий збір в розмірі 255 600,00 грн. та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за належними реквізитами (https://court.gov.ua/sudytax/);
3.Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.І. Склярук