справа № 991/9473/25
провадження № 11-сс/991/721/25
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
26 листопада 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2025 р. про відмову у задоволенні скарги на постанову детектива від 26.08.2025 р. про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 від 07.01.2025 р., -
06.11.2025 року на розгляд Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга, яку того ж дня призначено до розгляду.
1. Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива НАБУ від 26.08.2025 р. про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 від 07.01.2025 р.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної ухвали та постановлення нової, про скасування постанови детектива 26.08.2025 р. про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 та направлення матеріалів зазначеного кримінального провадження для продовження проведення досудового розслідування.
2. Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог КПК України та неповнотою судового розгляду, а відтак, підлягає скасуванню. Зокрема, детектив формально, без з'ясування відомостей, що були викладені у заяві ОСОБА_6 , провів досудове розслідування та 26.08.2025 року виніс постанову про закриття кримінального провадження. Зі змісту вказаної постанови слідує, що при закритті провадження детектив послався на документи, отримані від Харківської обласної прокуратури та Харківського окружного адміністративного суду, а саме копії трудових книжок та біографічні довідки з особових справ прокурорів Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також матеріали відповідних судових справ. Втім, дослідження лише вказаних документів свідчить про формальний підхід детектива до здійснення розслідування. Крім того, детективом зазначено, що оцінка правомірності застосування суддями Харківського окружного адміністративного суду у своїх рішеннях положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. № 1789-XII (з доповненнями згідно Закону України № 3662-12 від 26.11.1993 р., у редакції Закону України від 12.07.2001 р. № 2663-11), а не ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697 від 14.10.2014 р., є питанням права, яке не належить до компетенції детектива під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Водночас, детектив не звернув увагу, що вищевказані прокурори подавали до суду одночасно декілька позовів з одними й тими вимогами, маючи на меті обійти автоматизований розподіл справ, щоб останні були розподілені суддям, які приймуть рішення про задоволення позовів. Крім того, детектив не врахував, що вказані пенсії призначались судом у 2019-2021 р.р. на підставі закону, який втратив чинність у 2016 році. У постанові детектива зазначено, що внаслідок прийнятих суддями рішень, відсутня шкода, спричинена державному бюджету України, шляхом вилучення коштів з Пенсійного фонду України, яка є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Таке твердження не відповідає дійсності, оскільки зазначені вище прокурори на підставі судових рішень у рік зменшують бюджет Пенсійного фонду України на 5 млн. грн. Наразі ці прокурори вже «витягли» з бюджету близько 10 млн. грн. Таким чином, на думку ОСОБА_6 , перевірка наведених ним у заяві про злочини обставин потребувала проведення органом досудового розслідування значного обсягу слідчих (розшукових) дій, які не були проведені детективом.
Слідчий суддя, в свою чергу, у свою чергу, не дотримався вимог КПК України, не дослідив обставини закриття кримінального провадження, чим допустив неповноту судового розгляду, а також неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність.
3. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження.
Учасники апеляційного провадження, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явились.
Прокурор САП ОСОБА_12 засобами електронного зв'язку надіслала заперечення проти апеляційної скарги, у яких просила провести судовий розгляд за її відсутності. При цьому зазначила, що слідчий суддя перевірив доводи скарги ОСОБА_6 на постанову детектива від 26.08.2025 р. про закриття кримінального провадження, дослідив матеріали кримінального провадження № 52025000000000008, та, як наслідок, дійшов вірного висновку, що у детектива була обґрунтована підстава, передбачена п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, для закриття провадження. Відтак, постанова детектива, як і оскаржувана ухвала слідчого судді, є законною та обґрунтованою (а.с. 71-74).
Особа, якою подано апеляційну скаргу - ОСОБА_6 , та детектив НАБУ ОСОБА_13 , належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду не звертались. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаних учасників.
4.Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000008 розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.01.2025 р. за заявою ОСОБА_6 про вчинення керівником Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , його заступниками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , прокурором ОСОБА_11 , а також суддями Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Після того, як ОСОБА_6 отримав копію постанови детектива від 26.08.2025 р. про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, він звернувся до слідчого судді зі скаргою на вказану постанову.
За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, оскільки детектив дотримався вимог ч. 2 ст. 9, ст. 110 КПК України, всебічно, повно і неупереджено дослідив обставини провадження, зокрема: витребував з Харківської обласної прокуратури трудові книжки та послужні списки прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також матеріали судових справ з Харківського окружного адміністративного суду, оглянув відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, допитав свідка ОСОБА_10 , та надав в оскаржуваній постанові належну правову оцінку всім цим доказам. Крім того, детектив детально проаналізував нормативні положення законодавства, які регулюють питання призначення та нарахування прокурорам Харківської обласної прокуратури пенсії за вислугою років у розмірі, визначеному у відповідних судових рішеннях, та дійшов висновку про відсутність тяжких наслідків, спричинених державному бюджету України у вигляді вилучення коштів з Пенсійного фонду України, про які зазначав заявник.
На переконання слідчого судді, такий висновок детектива є обґрунтованим, оскільки оцінка правомірності застосування суддями Харківського окружного адміністративного суду у своїх рішеннях положень Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. у редакції від 12.07.2001 р., а не ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р., є питанням права, яке не належить до компетенції детектива під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчим суддею наголошено, що незгода ОСОБА_6 з проведеними слідчими (розшуковими) діями під час досудового розслідування, їх видом (видами) та обсягом не є безумовним свідченням неповноти чи неправильності слідства.
5. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судового провадження та кримінального провадження № 52025000000000008, які надійшли від суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК України).
Виходячи із вимог кримінального процесуального закону, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
У свою чергу слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Ці положення кримінального процесуального закону при прийнятті детективом ОСОБА_13 процесуального рішення про закриття кримінального провадження, а також при перевірці слідчим суддею доводів ОСОБА_6 , викладених у скарзі, та ухваленні оскаржуваного судового рішення, не були дотримані.
З матеріалів провадження вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000008 розпочато на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.01.2025 р. за заявою ОСОБА_6 про вчинення керівником Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , його заступниками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , прокурором ОСОБА_11 , а також суддями Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (арк. 2 кримінального провадження).
У заяві про вчинення злочину ОСОБА_6 зазначав, що вказані прокурори Харківської обласної прокуратури подавали до Харківського окружного адміністративного суду одночасно декілька позовів з однаковими вимогами, маючи на меті обійти автоматичний розподіл справ та забезпечити подальше отримання справи відповідним суддею, який прийме рішення на їх користь. У своїх позовах прокурори вказували, що аналогічні позови до суду не подавали, що не відповідає дійсності та вводить суд в оману. У подальшому, суддями Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ухвалені рішення на користь вказаних прокурорів, якими зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити їм пенсії за вислугу років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати, відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. у редакції Закону від 12.07.2001 р. (арк. 4-6 кримінального провадження).
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_13 від 26.08.2025 р. зазначене кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Зі змісту постанови детектива слідує, що протягом 2019?2021 р.р. суддями Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ухвалено ряд рішень, якими задоволено адміністративні позови прокурорів Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, визнано протиправними та скасовано відповідні рішення ГУ ПФ України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», та зобов'язано ГУ ПФУ в Харківській області призначати та виплачувати в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати, та перерахувати пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. у редакції Закону від 12.07.2001 р. При цьому, у постанові детектив зазначила, що оцінка правомірності застосування суддями Харківського окружного адміністративного суду у своїх рішеннях ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. у редакції від 12.07.2001 р., а не ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. є питанням права, яке не належить до компетенції детектива під час досудового розслідування (арк. 212-216 кримінального провадження).
Крім того, детективом у постанові зауважено, що у ході здійснення досудового розслідуванні від Харківської обласної прокуратури було витребувано копії трудових книжок та біографічні довідки з особових справ прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також відповідні матеріали судових справ з Харківського окружного адміністративного суду, та допитано свідка ОСОБА_10 .
Оцінивши зібрані під час досудового розслідування докази, детектив дійшла висновку, що вони не підтверджують факт вчинення прокурорами Харківської обласної прокуратури ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та суддями Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки у даному провадженні відсутня як об'єктивна, так і суб'єктивна сторона складу даного кримінального правопорушення.
Колегія суддів наголошує, що постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам провадження в сукупності у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку.
На думку колегії суддів, вказані вимоги закону детективом НАБУ ОСОБА_13 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000008 та при винесенні постанови про його закриття не виконані.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Досудове розслідування кримінального провадження здійснюється шляхом проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій у порядку та строки, визначені КПК України.
Як зазначено у ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Практика ЄСПЛ щодо проведення ефективного розслідування кримінальних проваджень є сталою та вказує на те, що мінімальні стандарти ефективності включають в себе вимоги, що розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю (рішення у справі «Мута проти України» від 31.07.2012 р.).
З матеріалів кримінального провадження № 52025000000000008, вивчених колегією суддів, вбачається, що органом досудового розслідування не проведено необхідних слідчих (розшукових) дій, зокрема і першочергових, з метою перевірки викладених у заяві ОСОБА_6 обставин, та спрямованих на досягнення завдань, визначених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі правильної оцінки цьому не надав та припустився помилкового висновку про те, що доводи ОСОБА_6 про непроведення детективом НАБУ слідчих (розшукових) дій у цьому провадженні не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до вимог процесуального законодавства детектив є самостійним у своїй процесуальній діяльності та на власний розсуд вирішує необхідність проведення певних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій з урахуванням конкретних обставин справи.
Так, відповідно до положень ст. 40 КПК України, слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 цього Кодексу. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак, слідчий чи детектив зобов'язані повно та всебічно дослідити обставини провадження, провести всі необхідні слідчі (розшукові) дії, в тому числі негласні слідчі (розшукові) дії, і лише після цього вирішувати питання про закриття кримінального провадження.
Відтак, правильними є доводи апеляційної скарги про те, що постанова детектива передчасна та не ґрунтується на доказах, отриманих під час досудового розслідування.
Зокрема, як вже зазначалось вище, детективом у ході досудового розслідування витребувано лише трудові книжки та послужні списки прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , а також копію матеріалів адміністративної справи № 520/1874/21 за позовом ОСОБА_10 , оглянуто відомості, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та допитано в якості свідка одного з прокурорів - ОСОБА_10 , заступника прокурора Харківської обласної прокуратури.
При цьому, під час допиту останній повідомив, що при працевлаштуванні в органи прокуратури у 2007 році мав чітке розуміння положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., зокрема щодо права на пенсійне забезпечення при наявності 20 років загального стажу, з яких 10 років - спеціальний стаж. У подальшому законодавець змінив положення вказаного закону, зокрема і щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури, суттєво звузивши їх права в частині необхідного стажу роботи в органах прокуратури. Разом з цим, розуміючи положення Конституції України, законів України та рішень ЄСПЛ, які стосуються недопущення звуження змісту та обсягів існуючих прав, вважав, що положення попереднього Закону повинні застосовуватись до нього також (арк. 204-210 кримінального провадження).
Водночас, на запитання детектива щодо обставин подання адвокатом ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_10 до Харківського окружного адміністративного суду 10 позовних заяв з аналогічними позовними вимогами про призначення пенсії за вислугою років, свідок ОСОБА_10 повідомив, що йому про це нічого невідомо, оскільки цим займався його представник адвокат ОСОБА_18 (арк. 209 кримінального провадження).
При цьому, матеріали кримінального провадження не містять протоколу допиту адвоката ОСОБА_18 , яким до Харківського окружного адміністративного суду подано 10 позовних заяв в інтересах заступника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_19 , з яких у подальшому було обрано саме справу № 520/1874/21, яка потрапила до судді ОСОБА_14 .
В той же час, згідно з матеріалами провадження, 15.01.2021 року адвокатом ОСОБА_18 подано 2 позовні заяви, за якими було зареєстровано справи № 520/488/21 суддя ОСОБА_20 та № 520/489/21 суддя ОСОБА_21 , які 16.01.2021 року були відкликані; 18.01.2021 року подано 2 позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/557/21 суддя ОСОБА_22 та № 520/558/21 суддя ОСОБА_23 , які 21.01.2021 року та 22.01.2021 року були відкликані; 26.01.2021 року подано 2 позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/1065/21 суддя ОСОБА_22 та № 520/1066/21 суддя ОСОБА_24 , які 28.01.2021 року були відкликані; 01.02.2021 року подано 2 позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/1334/21 суддя ОСОБА_25 та № 520/1335/21 суддя ОСОБА_26 , які 03.02.2021 року були відкликані; 08.02.2021 року подано 2 позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/1872/21 суддя ОСОБА_27 та № 520/1874/21 суддя ОСОБА_17 , 10.02.2021 року позовна заява у справі № 520/1872/21 була відкликана для доопрацювання позову, а справа № 520/1874/21 - прийнята до провадження (арк. 74-100 кримінального провадження).
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві, серед іншого, зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Отже, за викладених обставин, подання адвокатом ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_10 декількох позовів до одного відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав дає підстави для висновку про наявність зловживання правом та можливу мету цього - маніпуляції з автоматизованою системою розподілу судових справ.
Аналогічна ситуація також мала місце при поданні до Харківського окружного адміністративного суду аналогічних позовних заяв про призначення пенсії за вислугою років іншими прокурорами Харківської обласної прокуратури - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 (арк. 74-100 кримінального провадження).
Втім, детективом НАБУ ОСОБА_13 у ході здійснення досудового розслідування даного провадження не допитано жодного з вищевказаних прокурорів та їх представників, та не перевірено обставини подання ними низки аналогічних позовів до Харківського окружного адміністративного суду.
Крім того, детектив ОСОБА_13 не витребувала та не залучила до матеріалів кримінального провадження, а відтак, і не надала належної правової оцінки рішенням ГУ ПФУ в Харківській області про відмову у призначенні пенсії через відсутність стажу окремо кожному з вищевказаних прокурорів Харківської обласної прокуратури.
Водночас, зі змісту судових рішень, постановлених на їх користь, колегією судів встановлено, що останні звернулись до ГУ ПФУ в Харківській області із заявами про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 р. в редакції від 12.07.2001 р. при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати. Втім, ГУ ПФУ в Харківській області відмовило їм у призначенні пенсії, пославшись на те, що пенсія працівникам прокуратури, які звернулись із заявою про призначення пенсії у період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року, призначається згідно Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 р., який набув чинності 15.07.2015 р., та недостатність у них стажу на посадах прокурорів відповідно до положень цього Закону. З огляду на викладене, ГУ ПФУ в Харківській області встановлено, що станом на дату звернення прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не мали необхідного стажу для призначення такої пенсії (арк 76-100 кримінального провадження).
Надаючи оцінку вказаним обставинам, колегія суддів зазначає, що оскільки Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. втратив чинність з 15.07.2015 року, питання пенсійного забезпечення прокурорів врегульовані Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 р., у ст. 86 якого зазначено, що з 01 жовтня 2020 року прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 15 років. Відтак, обставини подання вищевказаними прокурорами Харківської обласної прокуратури позовів до ГУ ПФУ в Харківській області про зобов'язання призначити та виплачувати їм в повному обсязі, без обмеження граничного розміру виплати, та перераховувати пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати (без обмеження її максимального розміру) відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р., який втратив чинність, підлягало ретельній перевірці під час досудового розслідування, з наданням відповідної правової оцінки у сукупності з обставинами подання кількох аналогічних позовів, що може свідчити про маніпуляції з автоматизованим розподілом судових справ з метою визначення для їх розгляду конкретного судді.
Окремо звертає увагу відсутність у даних адміністративних справах апеляційного та касаційного оскарження.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні детективом не проведено достатньої кількості слідчих дій, які є необхідними для встановлення усіх обставин у ньому, що суперечить дієвості проведеного досудового розслідування та призвело до передчасних та необґрунтованих висновків, колегія суддів приходить до висновку, що постанова детектива ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не відповідає вимогам закону, оскільки винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, та без належної перевірки всіх доводів заявника.
Зазначені обставини були залишені поза увагою слідчого судді при розгляді скарги, чим порушено передбачену кримінальним процесуальним законом України процедуру судового контролю за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Крім того, колегія суддів зауважує, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оцінюючи постанову детектива про закриття кримінального провадження, дійшов висновків про правильність її висновків щодо наявності законних підстав для призначення та нарахування прокурорам Харківської обласної прокуратури пенсії за вислугу років у розмірі, визначеному у відповідних судових рішеннях, та відсутність тяжких наслідків, спричинених державному бюджету України шляхом вилучення коштів з Пенсійного фонду України, про які зазначав заявник. Натомість, детектив ОСОБА_13 у вказаній постанові таких висновків не робила, зазначивши лише, що надання оцінки питанням права у даному випадку не належить до її компетенції. Відтак, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи. Що стосується наявності чи відсутності тяжких наслідків, спричинених державному бюджету України, то вказане питання може бути вирішено лише після проведення належного розслідування з висновком про законність призначених прокурорам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 пенсій. Відтак, висновок слідчого судді в цій частині також є передчасним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді та постанова детектива підлягають безумовному скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження для організації подальшого досудового розслідування, за результатами якого детективу слід врахувати вказане в ухвалі апеляційного суду та належним чином перевірити всі доводи, зазначені у скарзі ОСОБА_6 .
6.Висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи висновки, викладені у розділі 5 цієї ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді від 24.10.2025 р. та постанова детектива НАБУ від 26.08.2025 р. ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 від 07.01.2025 р. - скасуванню, з направленням матеріалів кримінального провадження для продовження досудового розслідування, під час якого детектив у відповідності до вимог ст. ст. 9, 40 КПК України має всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та у відповідності до ст. ст. 91, 284 КПК України забезпечити прийняття законного і неупередженого процесуального рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 404, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.10.2025 р. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити, скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 26.08.2025 р. ОСОБА_13 про закриття кримінального провадження № 52025000000000008 від 07.01.2025 р.
Матеріали кримінального провадження № 52025000000000008 від 07.01.2025 р. направити до Національного антикорупційного бюро України для продовження досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4