Справа № 166/1073/25 Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.
Провадження № 22-ц/802/1324/25 Доповідач: Федонюк С. Ю.
02 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Федонюк С. Ю.,
суддів - Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в її інтересах представником Цокало Тетяною Михайлівною, на заочне рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 08 серпня 2025 року,
У липні 2025 року ТОВ "Юніт Капітал" звернулось до суду із даним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 473101262 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MUVM-8262.
Позивач зазначає, що згідно з умовами договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10100 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Вказує, що свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало та перерахувало грошові кошти в сумі 10100 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідач умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором №473101262 від 14.12.2023, яка на момент подання позовної заяви становить 47103,42 грн та складається з 10100 грн заборгованості за кредитом і 37003,42 грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Позивач зазначає, що набув права вимоги до позичальника за укладеними з первісними кредиторами договорами факторингу на суму, заявлену до стягнення у даній справі.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 47103,42 грн, яка складається з 10100 грн заборгованості за кредитом, 37003,42 грн заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судові витрати: сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 7000 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 08 серпня 2025 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 473101262 від 14.12.2023 року в розмірі 47103 грн 42 коп., а також судові витрати по справі, а саме: 2 422 грн 40 коп судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 гривень.
Не погодившись із даним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 через свого представника Цокало Т. М. подала апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також просила стягнути з ТОВ "Юніт Капітал» сплачених нею судових витрат: 3 633,60 грн судового збору та 4000 грн витрат за надання правової допомоги.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем ТОВ "Юніт Капітал» не доведено належними та допустимими доказами набуття ним права вимоги до неї за спірним кредитним договором через укладення кількох договорів факторингу.
Зазначає, що оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно неї як боржника у зобов'язанні, не набуло, таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 р. ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а остання не передавала це право 14.03.2025 р. за договором факторингу №140325-У позивачу, який за вищенаведених обставин є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від неї сплати заборгованості за договором кредитної лінії № 473101262 від 14.12.2023 року, укладеного між нею та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Також позивачем не надано доказів сплати визначеної ціни продажу за договорами - оплати за відступлення права вимоги за договорами факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., №31/0724-01 від 31.07.2024 р., №140325-У від 14.03.2025 р., таким чином не доведено належними та допустимими доказами обставину переходу права вимоги.
Отже, через відсутність достовірних та належних доказів, обов'язок подання яких процесуальний закон прямо покладає на позивача, що ним зроблено не було, тому в позовних вимогах щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом необхідно відмовити за безпідставністю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ “Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023, якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом усього часу його дії - з 28.11.2018 по 31.12.2024.
06.02.2024 відповідно до витягу з реєстру прав вимоги 270 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 21 520,12 грн (копія долучена до позовної заяви). Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі . Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ “Таліон Плюс» 06.02.2024, тобто після укладання кредитного договору № 473101262 від 14.12.2023.
Отже, вважає, що відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 270 від 06.02.2024 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018.
Висновок відповідача про відсутність переходу права вимоги є необґрунтованим, оскільки ґрунтується на помилковому тлумаченні моменту виникнення права вимоги та його передачі за договором факторингу.
Вказує також, що 14.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №140325-У. Згідно з п.1.2 договору перехід від клієнта (ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») до фактора (позивач) прав вимоги щодо заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2. Таким чином, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 47103,42 грн.
Позивач також вказує, що відповідач не відмовлялася від одержання кредиту, свою згоду на укладення кредитного договору не відкликала, не зверталася за додатковим роз'ясненням положень договору, тобто не скористалася цим своїм правом. Кредитний договір вважає правомірним, оскільки його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним і повинен виконуватися належним чином.
Звертає увагу суду, що судом першої інстанції встановлено, що «ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на виконання умов кредитного договору 14 грудня 2023 року надало відповідачу кредит у розмірі 10100 грн, перерахувавши на платіжну картку № 4149-60ХХХХХХ-4251, указану відповідачем у заявці на отримання грошових коштів у кредит, від 14.12.2023, що підтверджується копіями платіжного доручення № 380f53bb-bfef-4fd5-87cf-93a1325557cd від 14.12.2023, інформацією АТ Приватбанк" за вих. № 20.1.0.0.0/7-250703/7081-БТ від 09.07.2025 року.
Зазначає, що згідно з матеріалами справи відповідач виконувала умови кредитного договору, здійснюючи часткові платежі. Це свідчить про те, що вона усвідомлювала існування даного договору та визнавала свої зобов'язання за ним.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, оскільки справа є малозначною (ціна позову - 47103,42 грн).
Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно із статтями 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 473101262, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора MUVM-8262.
За умовами кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надає ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт".
На виконання умов цього кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 14 грудня 2023 року надало відповідачці кредит у розмірі 10100 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_2 , указану нею в заявці на отримання грошових коштів у кредит, від 14.12.2023, що підтверджується копіями платіжного доручення № 380f53bb-bfef-4fd5-87cf-93a1325557cd від 14.12.2023, інформацією АТ Приватбанк" за вих. № 20.1.0.0.0/7-250703/7081-БТ від 09.07.2025 року .
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступає ТОВ "Таліон плюс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "Таліон плюс" зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Строк договору - до 28.11.2019 року. Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід'ємну частину.
Згідно з додатковою угодою № 19 від 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" дійшли згоди про викладення п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції, зокрема, що строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2020 року .
Відповідно до додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 текст договору викладено у новій редакції. Зміст п. п. 2.1, 8.4., 8.6. залишився аналогічним. Згідно з п. 8.2 договору факторингу 8/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції строк договору закінчується 31.12.2021 року.
31 грудня 2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2022 року - додаткову угоду № 31 про продовження строку дії договору до 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2023 року - додаткову угоду № 32 про продовження строку дії договору до 31 грудня 2024 року.
Витягом із реєстру прав вимог № 270 від 27.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підтверджується відступлення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 473101262 від 14.12.2023 в сумі 21520,12 грн, з яких 10100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11420,12 грн - заборгованість за відсотками.
31 липня 2024 року між ТОВ "Таліон Плюс" і ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" відступає ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" приймає їх та передає грошові кошти в розпорядження ТОВ "Таліон Плюс" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Таліон Плюс" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 1 від 31.01.2024 до договору факторингу № 31/0724-01 від 31.07.2024 ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 473101262 від 14.12.2023 в сумі 47103,42 грн, з яких 10100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37003,42 грн - заборгованість за відсотками .
14 березня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" і ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 140325-У, згідно з умовами якого ТОВ "Юніт Капітал" зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за плату, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступити ТОВ "Юніт Капітал" право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому, до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору .
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 140325-У від 14.03.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило ТОВ "Юніт Капітал" право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 473101262 від 14.12.2023 в сумі 47103,42 грн, з яких 10100 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37003,42 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Як визначено статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином, наведені норми закону та надані представником позивача копії договорів факторингу, додаткових угод та реєстрів права вимоги, які є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, спростовують доводи апеляційної скарги відповідачки в частині щодо відсутності у позивача права вимоги до неї за спірним кредитним договором , а тому не можуть бути взяті до уваги колегією суддів апеляційного суду.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
В силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як установлено судом першої інстанції, 14 грудня 2023 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора MUVM-8262.
За умовами даного кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальниця зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (п. 2.1 кредитного договору).
На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд першої інстанції вірно вважав доведеним факт укладення між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі та виконання кредитором своїх обов'язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, визначених договором.
Також установлено, що свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, що узгоджено кредитним договором.
Проте, позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитом, яка відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості складає 47103,42 грн, з яких 10 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37003,42 грн - заборгованість за відсотками (т. 1, а. с. 49-51).
Будь-яких доказів на спростування проведеного позивачем розрахунку заборгованості чи окремих її складових, а також заперечень щодо правильності нарахування боргу за кредитом у заявленій позивачем сумі відповідачка суду не надала, хоча за положеннями частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 47103,42 грн.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування чи зміни за доводами апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 02 грудня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану в її інтересах представником Цокало Тетяною Михайлівною, залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 08 серпня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді