Справа № 761/48069/25
Провадження № 3/761/9522/2025
19 листопада 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена Інна Павлівна, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №635000 08.11.2025р. о 18:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно чоловіка, а саме: словесно ображала, била по голові та кидалась предметами, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД №742241 08.11.2025р. о 18:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки, а саме: словесно ображала та кидалась битись, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду була повідомлена належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Положенням ст. 277 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 106-1, 106-2, 162, 172-10 - 172-20, 173, 173-1, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 178, 185, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7, 185-10, 188-22, 203 - 206-1, розглядаються протягом доби.
З метою розгляду справи у строк, встановленим ст. 277 КУпАП, секретарем судового засідання було здійснено виклик особи телефонограмою. Відповідно до доповідної секретаря судового засідання Луценка І.С., останнім було здійснено повідомлення гр. ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, однак остання повідомила, що не з'явиться у судове засідання.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважності причини неявки ОСОБА_1 до суду, що на переконання суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративне правопорушення та доказам, долученим до матеріалів, за відсутності останньої.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протоколи про адміністративні правопорушення від 08.11.2025 серії ВАД № 742241, від 08.11.2025 серії ВАД № 635000, які складені уповноваженою особою, рапорт, пояснення потерпілих, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ч. 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між родичами.
У силу п. 14 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи.
Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає серед іншого нанесення побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2025р. о 18:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно чоловіка, а саме: словесно ображала, била по голові та кидалась предметами. Крім того, ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у письмових поясненнях зазначила, що її мати на протязі дня вживала спиртні напої, що паралельно супрводжувалось агресією з її боку: образливо викрикувала на її адресу, проклинала, намагалась підняти на неї руку, проте донька встигала перехопити її руку.
Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 пояснив, що дружина на протязі дня вживала спиртні напої (це тривало 4 дні), що супроводжувалось агресією з її боку - образи нецензурними висловами, безпричинно кидається в бійку на нього та доньку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріалами справи доведено, що остання у порушення вимог Закону вчинила домашнє насильство відносно чоловіка та неповнолітньої доньки.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, враховуючи, що санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає більш серйозний вид адміністративного стягнення, ніж санкція ч. 1 ст. 173-2 цього Кодексу, тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно з ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Таким чином, суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства у майбутньому, зміни її насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважає за необхідне одночасно вирішити питання про направлення останньої на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Керуючись ст.ст. 247, 256, 278, 284 КУпАП, ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суддя,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Направити ОСОБА_1 до Центру у справах сім'ї та жінок Шевченківського району м. Києва (м. Київ, вул. Олени Теліги, 43) для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяця.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА