єдиний унікальний номер справи 546/972/25
номер провадження 3/546/343/25
02 грудня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши матеріал, який надійшов від Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , 1988 року народження, громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1 , працює на посаді керівника ФГ «Хуторянин-ККК», РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установив:
За результатами камеральної перевірки з питання несвоєчасності подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за І півріччя 2025 року ФГ «Хуторянин-ККК» установлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи за І півріччя 2025 року, а саме 15 серпня 2025 року з граничним терміном подання - 11 серпня 2025 року, чим порушила пп. 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
У судове засідання 10 жовтня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася. У зв'язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки судове засідання було відкладено на 29 жовтня 2025 року. Судова повістка про виклик особи у судове засідання на 10 жовтня 2025 року повернулася до суду без вручення 29 жовтня 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 14).
У судове засідання 29 жовтня 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася. У зв'язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки судове засідання було відкладено на 10 листопада 2025 року. Судова повістка про виклик особи у судове засідання на 29 жовтня 2025 року повернулася до суду без вручення 03 листопада 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 16).
У судове засідання 10 листопада 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилася. У зв'язку з відсутністю відомостей про вручення судової повістки судове засідання було відкладено на 02 грудня 2025 року. Судова повістка про виклик особи у судове засідання на 10 листопада 2025 року повернулася до суду без вручення 25 листопада 2025 року з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 18).
У судове засідання 02 грудня 2025 року ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду невідомі.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за статтею 163-1 КУпАП не є обов'язковою. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу з огляду на положення ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в т.ч. тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується:
копією акту про результати камеральної перевірки щодо неподання/несвоєчасне подання податкової звітності № 12334/16-31-04-04-11/40320384 від 26 серпня 2025 року, в якому зазначено, що перевіркою було встановлено порушення ФГ «ХУТОРЯНИН-ККК» пп. 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (а.с. 1-2);
протоколом про адміністративне правопорушення № 10969/16-31-04-04-12 від 15 вересня 2025 року, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП (а.с. 6);
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пп. 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу країни податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, незалежно від настання наслідків .
Таким чином, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 пп. 49.18.2. п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, тому в її діях є ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Водночас суд вважає, що провадження по даній справі підлягає закриттю з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
З огляду на характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення воно не є триваючим.
Початком відліку строку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є 12 серпня 2025 року, тобто наступний день за останнім днем строку подання податкової декларації за І півріччя 2025 року, а відповідно його закінченням є 11 листопада 2025 року.
Тобто, на момент розгляду даної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
Приписами статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, слід закрити у зв'язку із закінченням строків накладення стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 38, 163-1, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В. Зіненко