Справа № 341/1266/25
Провадження № 22-ц/4808/1616/25
Головуючий у 1 інстанції ГАПОЛЯК Т. В.
Суддя-доповідач Томин
01 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючої Томин О.О.
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича на рішення Галицького районного суду від 15 вересня 2025 року, ухвалене в складі судді Гаполяка Т.В. в м. Галичі, повний текст якого складено 15 вересня 2025 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У липні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Кредитний договір №303397644 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ-www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною Кредитного договору. Після цього заявив про бажання отримати кошти, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації проживання. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6АЕ45. Зокрема 27 жовтня 2021 року о 19:41:55 ОСОБА_1 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Одночасно з підписанням договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого стороною позивача алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Після вчинених дій відповідача 27 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувала грошові кошти в сумі 11500 гривень на його банківську картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу є доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого в подальшому було продовжено. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювались не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Предметом цього Договору є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідному реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №165 від 21 грудня 2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 47004 грн. 70 коп.
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №23/0224-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року. Предметом цього Договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходять в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому у відповідному додатку до договору. Згідно Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 23 лютого 2024 року до Договору факторингу №2, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.
04 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виник в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Відповідно до п. 1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47004 грн. 70 коп.
Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №303397644 від 27 жовтня 2021 року становить 47004 грн. 70 коп., яка складається з наступного: 11500 грн. 00 коп. - заборгованість по кредиту; 35504 грн. 70 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
І позивач просив суд стягнути вказану заборгованість на його користь з відповідача.
Рішенням Галицького районного суду від 15 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №303397644 від 27 жовтня 2021 року у розмірі 47004 гривні 70 копійок, 2422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору та витрати, понесені на правову допомогу, в сумі 7000 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Калінін С.К. подав апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного встановлення обставин справи.
Зазначає, що суд у своєму рішенні не зазначив доказів відповідача, мотивів їх відхилення.
Відповідач не погоджується з вимогою позивача про стягнення з нього боргу в сумі 47004 грн. 70 коп., оскільки вважає, що заборгованість за відсотками нарахована за межами строку дії договору. Так, умовами Кредитного договору №303397644 від 27 жовтня 2021 року було передбачено надання кредиту в сумі 11500,00 грн. строком на 22 дні (до 18.11.2021). В п. 1.7 Договору сторони погодили продовження строку дисконтного періоду шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Однак, доказів виконання таких умов для продовження строку дисконтного періоду матеріали справи не містять. Отже, пролонгація строку кредиту на підставі п. 1.8 Договору не відбулася. А після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитора нараховувати передбачені договором проценти припиняється.
Вказує, що укладаючи договір, ОСОБА_1 розраховував на необхідність його виконання саме до 18.11.2021. А припущення про те, що поряд із обов'язком повернення кредиту в кінці 22-денного строку встановлено для відповідача також можливість правомірного користування кредитними коштами, суперечить підходу, висловленому Верховним Судом в постанові від 14.05.2022 у справі №944/3046/20.
Також визначений позивачем розмір заборгованості по несплачених відсотках не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Вказує, що у зв'язку з неповним погашенням заборгованості за кредитним договором у ОСОБА_1 існує заборгованість в сумі 16504,40 грн. (11500,00 грн. - тіло кредиту, 5004,40 грн. - відсотки за користування кредитом).
Щодо підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором зазначає, що позивачем не доведено факту відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №303397644 від 27 жовтня 2021 року, у зв'язку з чим у позивача відсутнє право на стягнення такої заборгованості. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу прав. А на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , тому таке не могло бути передано до ТОВ «Таліон Плюс». Також позивачем не надано доказів оплати за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018.
А оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 як боржника не набуло, таке не могло бути передане до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», і до ТОВ «Юніт Капітал». Тому ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем в цій справі, не має права вимагати сплати відповідачем боргу за кредитним договором, укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Також вважає, що місцевим судом безпідставно стягнуто з відповідача на користь позивача витрати, понесені на правову допомогу, в сумі 7000 грн., з огляду на складність справи, виконану адвокатом роботу, ціну позову, критерії співмірності та реальності розміру судових витрат.
Зазначає, що очікував понести під час розгляду справи в суді першої інстанції витрати за надання правової допомоги в сумі 7000,00 грн., а під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції - 4000,00 грн.
Просить скасувати рішення Галицького районного суду від 15 вересня 2025 року та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати по оплаті професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в сумі 7000,00 грн. та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції - 4000,00 грн.
ТОВ «Юніт Капітал» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає таку необґрунтованою. Щодо розрахунків заборгованості вказує, що такі узгоджуються з витягами з реєстрів прав вимоги до договорів факторингу. Наголошує, що за весь період перебування права вимоги позивач не здійснив жодного додаткового нарахування до заборгованості за кредитом.
Щодо нарахування відсотків за кредитом вказує, що відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування, та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Алгоритм нарахування відсотків узгоджується з умовами кредитного договору. Сторони погодилися, що проценти, нараховані після закінчення строку цього договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 4.3. Договору). Зазначає, що у позивача наявні всі підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України), так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України).
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача зазначає, що виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчили передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. І таке право перейшло від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог. Відповідно до умов договору факторингу передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а саме за реєстрами, які містять всі необхідні дані. Тому позивач долучив до матеріалів справи всі належні докази такого переходу вимог.
Також відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути майбутня вимога. Таке підтверджується і практикою Великої Палати Верховного Суду в постановах від 08.08.2023 у справі №910/8115/19, від 08.11.2023 у справі №206/4841/20.
При цьому, надання позивачем актів звірки взаєморозрахунків не є його процесуальним обов'язком, оскільки вимоги про підтвердження переходу права вимоги та обсягу заборгованості належним чином підтверджуються договорами факторингу, протоколами погодження та витягами з відповідних реєстрів прав вимоги.
Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу вказує, що позивачем долучено докази належним чином проведеної роботи адвоката.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідача, зазначає, що ціни вказані адвокатом довільно, без належного обґрунтування, а з урахуванням складності справи, виконаної роботи стягнення витрат у вказаній сумі є явно завищеним.
Просить рішення Галицького районного суду від 15 вересня 2025 року залишити без змін, відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа є малозначною в силу прямої вказівки закону.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №303397644 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а.с. 34-37).
Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних. За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел.
ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6АЕ45, відправленого на номер телефону НОМЕР_2 . Зокрема, 27.10.2021 о 19:41:41 ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Одночасно з підписанням договору Товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с. 14-20).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на суму 11500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 11500 гривень одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 18 листопада 2021 року. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії Договору (п.п. 1.3, 1.5 Договору).
Кредитна лінія надається строком на 22 дні від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»), а саме: до 18 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (п. 1.7 Договору).
Згідно п.п. 1.8, 1.9 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. За користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування кредитом.
Про вказане також свідчить Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №303397644 від 27.10.2021 (а.с. 33-34).
Відповідно до Заявки на отримання грошових коштів в кредит від 27.10.2021 номер карти ОСОБА_1 - 4149-49XX-XXXX-5223; номер телефону - НОМЕР_2 (а.с. 21).
27.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало згідно Договору №303397644 від 27.10.2021 грошові кошти в сумі 11500,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_3 ; отримувач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , про що свідчать копія платіжного доручення від 27.10.2021 (а.с. 10, 92).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» станом на 21.12.2021 заборгованість відповідача за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021 становить 11500,00 грн. основного боргу, 16318,50 грн. процентів. Оплата 07.12.2021- 5 грн. (а.с. 46).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» станом на 15.02.2022 заборгованість відповідача за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021 становить 47044,70 грн., з яких: 11500,00 грн. основного боргу, 35504,70 грн. процентів (а.с. 45).
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «Юніт Капітал» зазначено, що право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021 перейшло до Товариства на підставі договорів факторингу (а.с. 47-51, 54-84).
Так, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до пункту 2.1 якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 72-75).
Додатковою угодою від 28 листопада 2019 року за №19 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2020 року включно (а.с. 77).
Додатковою угодою від 31 грудня 2020 року за №26 Договір факторингу №28/1118-01 викладено у новій редакції (а.с. 78-81).
У п. 4.1 Договору факторингу №28/1118/-01 у новій редакції визначено, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.
Відповідно до Додаткової угоди №27 від 31.12.2021 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2022 включно (а.с. 83).
Додатковою угодою від 31 грудня 2022 року за №31 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2023 року включно (а.с. 83 (зворот)).
Відповідно до Додаткової угоди №32 від 31.12.2023 сторони продовжили строк дії Договору факторингу №28/1118-01 до 31 грудня 2024 включно. Домовилися викласти Розділ 3 Договору «Фінансування та порядок розрахунків» у новій редакції: «3.1. В загальному порядку розмір фінансування, що підлягає сплаті фактором клієнту (п. 1.6 Договору), встановлюється сторонами у кожному окремому Реєстрі прав вимоги - у відсотковому значенні від суми заборгованостей по основному боргу (тіло кредиту), що є складовою частиною загальної суми грошових вимог, відступлених згідно відповідного Реєстру прав вимоги. Строки сплати фінансування погоджуються сторонами у кожному відповідному Реєстрі прав вимоги. 3.2. За додатковим погодженням Сторін, визначений в порядку п. 3.1 Договору розмір фінансування може бути змінено (підвищено) в залежності від сум грошових коштів, що надійдуть на рахунки Фактора від Боржників, вказаних у відповідному Реєстрі прав вимоги, протягом погодженого Сторонами періоду (квартал, півріччя тощо) - зокрема у разі надходження на рахунки Фактора сум грошових коштів у розмірі, що перевищує 50% від суми Прав вимоги, відступлених за відповідним Реєстром прав вимоги. В такому разі до сплати Фактором Клієнту підлягатиме додаткова до визначеної згідно п. 3.1 Договору сума, що є складовою загального розміру фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту за відступлення Прав вимоги за відповідним Реєстром(-ами) прав вимоги. Додаткова сума розраховується та сплачується Фактором Клієнту на умовах та в порядку, погоджених Сторонами у відповідній Додатковій угоді. 3.3. Фінансування сплачується Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у розділі 13 цього Договору: Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.». 4. Дана Додаткова угода набирає чинності «01» січня 2024 року (а.с. 84).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021 на загальну суму 27813,50 грн., з яких: 11500,00 грн. основного боргу, 16313,50 грн. процентів (а.с. 71).
23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1), право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку; цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатки, строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2024, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с. 64-67).
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 23.02.2024 від до Договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021 на загальну суму 47004,70 грн., з яких: 11500,00 грн. основного боргу, 35504,70 грн. процентів (а.с. 63).
04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників за кредитними договорами (а.с. 56-59).
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025, Реєстру боржників до Договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 47004,70 грн., з яких: 11500,00 грн. основного боргу, 35504,70 грн. процентів (а.с. 51, 54-55).
Копіями платіжних інструкцій від 10.06.2025 №467, №468, від 11.06.2025 №469, №470, від 19.06.2025 №478, №479 підтверджено сплату коштів за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 (а.с. 48-50, 51 (зворот)).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, який підписаний сторонами; такий є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами. Також доведено зміну кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за Кредитним договором №303397644 від 27.10.2021, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за кредитним договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком за простроченим тілом кредиту, процентами за користування кредитом, яка позивачем доведена повністю, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, то судові витрати у виді сплачених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн. та 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивачем доведено факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 27.10.2021 Кредитного договору №303397644 у формі електронного документа з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. А вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Що стосується доводів апелянта про те, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу прав. А на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , тому таке не могло бути передано до ТОВ «Таліон Плюс». Також позивачем не надано доказів оплати за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, то апеляційний суд вказує наступне.
Умовами пункту 1.3 Договору факторингу від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 1.5 Договору Реєстр прав вимоги - означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного Реєстру наведена в додатку №1 до договору.
Згідно п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку.
Згідно п. 8.2 Договору строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Згідно із пунктом 2.1 цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору в редакції Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 року фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, розмір якої погоджується та визначається сторонами в кожному Реєстрі прав вимоги окремо. Фінансування сплачується фактором в порядку, погодженому сторонами у відповідному Реєстрі прав вимоги. Фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
За змістом п. 4.1 Договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Таким чином, право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання відповідного реєстру прав вимоги.
Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Юніт Капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передбачено право розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Копії вказаних договорів факторингу містять підписи уповноважених представників сторін та скріплені печатками на підтвердження укладання таких договорів. Як і копії витягів з реєстрів прав вимоги укладених договорів факторингу.
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин відповідача не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. При цьому, право вимоги по Кредитному договору №303397644 від 27 жовтня 2021 року було передане ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Онлайн фінанс», і згодом ТОВ «Юніт Капітал» на підставі реєстрів, які оформлені належним чином.
А відповідно до п. 1.3 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
І таке положення не суперечить ст. 1078 ЦК України.
Розділом 4 вказаного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.
Таким чином, умови зазначеного договору факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Такі умови договору не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов'язки.
Крім того, додатковими угодами строк дії договору факторингу було продовжено, водночас умовами договору передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється в момент підписання реєстру права вимоги. Реєстри про передачу права вимоги, наявні у матеріалах справи, та є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, вказані договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги до відповідача від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал».
А доводи апелянта про те, що ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем в цій справі, не має права вимагати сплати відповідачем боргу за кредитним договором, укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», безпідставні.
Щодо тверджень апелянта про безпідставність стягнення відсотків за межами визначеного строку кредитування апеляційний суд зазначає наступне.
Так, відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
У Кредитному договорі №303397644 від 27.10.2021 сторони, діючи відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування.
Зокрема, п. 1.7 Договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 22 дні від дати отримання кредиту позичальником («Дисконтний період»), а саме: до 18 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.
Згідно п.п. 1.8, 1.9 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.
На період строку, визначеного в п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70% річних, що становить 1,98% від суми кредиту за кожен день користування ним. За умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 Договору - за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 362,75% річних, що становить 0,99% від суми кредиту за кожен день користування ним (п.п. 1.9.1, 1.9.2 Договору).
Якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50% річних, що становить 2,10% від суми кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього Договору (п. 1.9.3 Договору).
Позичальник зобов'язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу) з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8 цього Договору оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду (п. 1.10 Договору).
Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з урахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12, основна сума кредиту має бути повернута не пізніше дати, визначеної за правилами п. 1.12.1 Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання) (п. 1.11 Договору).
Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.12.1. зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Продовження строку дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору і укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього Договору (п. 1.15 Договору).
В п. 4.3 Договору визначено, що сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунках заборгованості, наданих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», протягом користування позичальником кредитними коштами у дисконтному періоді позичальник кредит та проценти не сплачував. Однак, продовжив користуватися коштами після закінчення дисконтного періоду. Тому 22.11.2021 йому нараховано різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом потягом дисконтного періоду відповідно до п. 1.9.3 Договору.
В подальшому згідно п.п. 1.12.1, 1.12.2 Кредитного договору зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладалося кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; проценти нараховувалися з розрахунку 1087,70% річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним (до 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду).
Отже, відсотки за користування кредитом нараховані за період з 27.10.2021 по 15.02.2022, тобто в межах строку дії договору (22+90 днів).
Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення таких відсотків, а доводи апелянта щодо безпідставності їх нарахування є необґрунтованими. Твердження апелянта, що авто пролонгація договору не відбулася спростовуються вищевказаними положеннями договору, який підписаний позичальником без застереження, не опорювався ним і недійсним не визнавався.
Також позивачем було надано всі необхідні документи на підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи в суді першої інстанції. Тому, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, судом обґрунтовано вирішено питання судових витрат.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності рішення суду першої інстанції, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а фактично зводяться до незгоди з таким.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно дослідив і проаналізував надані письмові докази, визначив характер спірних правовідносин.
Розподіл судових витрат між сторонами визначено у відповідності зі ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Оскільки рішення суду першої інстанції не змінюється та не скасовується, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Згідно вимог пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому судове рішення у цій справі в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду від 15 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуюча О.О. Томин
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.