Справа № 182/7641/25
Провадження № 1-кс/0182/1052/2025
26.11.2025 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2025 за № 12025041340000964 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, на утриманні нікого не має, не працює, військовослужбовця військової служби за мобілізацією на посаді стрільця 2 мотопіхотного відділення, 3 мотопіхотного взводу, 1 мотопіхотної роти, мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 10.03.2004 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за
ч. 2 ст. 190 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі
ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з
іспитовим строком на 1 рік 6 міс.;
- 08.08.2005 Томаківським районним судом Дніпропетровської
області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1, 2 ст. 189, ст. 70, ч. 1 ст.71 КК
України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 міс.;
- 04.12.2012 Гагарінським районним судом м. Севастополя АРК за
ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 3
роки. Звільнений 15.07.2015 по відбуттю строку покарання;
- 17.08.2020 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської
області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України
до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України
звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02.12.2020 вирок в
частині призначеного покарання скасовано та вважати засудженим
за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України
до 4 років позбавлення волі. Звільнений 01.02.2022 по відбуттю
строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
(в режимі ВКЗ з власного пристрою),
підозрюваного ОСОБА_5 ,
26 листопада 2025 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2025 за № 12025041340000964 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2025 за № 12025041340000964 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , який обіймає посаду стрільця 2 мотопіхотного відділення, 3 мотопіхотного взводу, 1 мотопіхотної роти, мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 12.09.2025 року (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), знаходився в салоні автобусу «Mercedes Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на стоянці на території автовокзалу, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів № 37, де нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме барсетки разом з майном, яке знаходилося в ній, яка належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» зі змінами, знаходячись в салоні вищевказаного автобусу, скориставшись тим, що ОСОБА_7 разом з іншими пасажирами вийшов з салону автобусу, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з салону aвтобуса «Mercedes Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_2 , таємно, умисно з корисливих мотивів, повторно, викрав барсетку, яка матеріальної цінності для потерпілого не має, в якій знаходились мобільний телефон «Redmi Note 12 Onyx Grey, 8 Gb RAM 256 Gb ROM imei 1) НОМЕР_3 2) НОМЕР_4 , вартість якого, згідно висновку експерта судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-25/41888-ТВ від 28.10.2025 становить 4150 грн. 00 коп., грошові кошти в сумі 7500 грн., які належать ОСОБА_7 , завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 11650 грн.
З місця скоєння злочину ОСОБА_6 , утримуючи викрадене майно, пішов та розпорядився ним на власний розсуд.
Дії ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Крім цього ОСОБА_6 , вчинивши 12.09.2025 (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), таємне викрадання чужого майна а саме барсетки, в якій знаходилися мобільний телефон «Redmi Note 12 Onyx Grey, 8 Gb RAM 256 Gb ROM imei 1) НОМЕР_3 2) «Mercedes Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на стоянці на території автовокзалу розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів № 37 виявив у вищевказаній барсетці посвідчення водія серія НОМЕР_5 від 13.02.2014 року, яке є іншим важливим особистим документом, та паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 01.06.2022 орган 1234, які видані на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей час у нього виник злочинний намір на викрадання паспорта та важливого особистого документу з метою використання їх з корисливих мотивів, а саме повернення посвідчення водія та паспорту громадянина України потерпілому ОСОБА_7 за винагороду.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 , 12.09.2025 (більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено), знаходячись в салоні автобусу «Mercedes Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на стоянці на території автовокзалу розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, з метою заволодіння чужим майном та особистого збагачення, діючи умисно незаконно викрав інший важливий особистий документ посвідчення водія серія НОМЕР_5 від 13.02.2014 та паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 01.06.2022 орган 1234, які видані на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого пішов з викраденими вищевказаними документами, отримавши змогу розпорядитись посвідчення водія та паспортом громадянина України, які видані на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на власний розсуд тим самим довів свій злочинний умисел до кінця.
Дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом.
26.11.2025 ОСОБА_10 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення /злочину/, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та кримінального проступку, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти цим ризикам, оскільки у його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків; він не має міцних соціальних зв'язків; у нього немає постійного місця роботи та постійного законного джерела заробітку, слідчий просить застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не можливе, оскільки такий запобіжний захід фактично не зможе забезпечити реальне запобігання наявним ризикам. Обрання ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту можливе, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, а також є ризики, зазначені у клопотанні. Просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, по яким йому висунуто підозру, визнає. Пояснив, що самовільно залишив військову частину, бо там його не лікували. Як вчинив злочин і як все сталося, він не пам'ятає. Проти застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не заперечував. Він проживає з матір'ю, яка погано ходить, тому буде їй допомагати. Зобов'язується з'являтися до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою. У тому, що він вчинив, він щиро кається і він зробив належні висновки.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинені кримінальні правопорушення з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України, внесені до ЄРДР 13.09.2025 за № 12025041340000964.
26 листопада 2025 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, протоколом впізнання за фотознімками свідками, протоколом огляду предметів, речовими доказами.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_10 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує, бо підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Також слідчий суддя вважає, що наявний заявлений стороною обвинувачення й ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), бо підозрюваний може погрозами або вмовляннями незаконно впливати на них з метою зміни показів.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, бо у клопотанні він зовсім не обґрунтований і взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
На обґрунтування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, на життя заробляє тим, що з корисливих спонукань веде свою злочинну діяльність. Окрім того, ОСОБА_6 раніше судимий.
З огляду на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, існування даного ризику не виключається.
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні кримінальних правопорушень.
Отже, на думку слідчого судді, прокурором доведено наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_10 злочин належить до категорії тяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 даних кримінальних правопорушень; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, не одружений, на утриманні нікого не має, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Окрім того, слідчий суддя враховує й те, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів; будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, самовільно залишив військову частину. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Таким чином, оскільки наданими матеріалами клопотання, а також прокурором в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 176, п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду ризику, з урахуванням відомостей про особу підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Також слідчий суддя вважає необхідним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_10 залишати місце постійного проживання цілодобово.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2025 за № 12025041340000964 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, окрім часу, коли по м. Нікополь та Нікопольській територіальній громаді оголошено загрозу артобстрілу та/або по Дніпропетровській області повітряну тривогу, коли особі дозволяється прямувати та перебувати в укритті.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом
- повідомляти слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом, про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці та не більше строку досудового розслідування, тобто до 25.01.2026 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_1