Справа № 182/7523/24
Провадження № 1-кп/0182/428/2025
27.11.2025 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2024 за № 12024040000000948 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень - /злочину/, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
представників потерпілих ОСОБА_9 ,
(в режимі ВКЗ з власного пристрою),
ОСОБА_10
(в режимі ВКЗ з власного пристрою),
У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2024 за № 12024040000000948 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
На адресу суду 27.11.2025 надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про припинення утримання обвинуваченого ОСОБА_3 в межах скляної (заґратованої) кабіни та надання дозволу на його перебування поруч із захисником під час судового засідання.
Доводи клопотання
Клопотання обґрунтоване тим, що згідно ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження
У п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів (далі по тексту - Інструкція), зазначено що у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог ДБН. На вікнах залів судових засідань незалежно від поверховості встановлюються грати. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), а саме рішення від 04 жовтня 2016 року у справі «Ярослав Бєлоусов проти росії» та рішення у справах «Ходорковський проти росії», «Свинаренко і Сляднєєв проти Росії», вказує, що перебування його підзахисного в скляному (заґратованому) боксі певною мірою обмежує його участь у розгляді справи, оскільки унеможливлює конфіденційні контакти з захисником.
Положення Інструкції не містять категоричної заборони перебування обвинувачених, які утримуються під вартою, у залі судового засідання безпосередньо під час судових засідань поряд зі своїм захисником поза межами скляного або заґратованого боксу із забезпеченням надійної охорони. З метою недопущення порушення прав його підзахисного просить дозволити його підзахисному ОСОБА_3 , під час судового розгляду кримінального провадження перебувати в залі судового засідання поза межами скляної (заґратованої) кабіни поруч із ним - його захисником без спеціальних засобів (кайданок), зобов'язавши уповноважених працівників конвойної служби забезпечити належну охорону обвинуваченого ОСОБА_3 в приміщенні суду відповідно до вимог Інструкції.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні подане ним клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Просив клопотання задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника.
Прокурор ОСОБА_4 стосовно заявленого клопотання покладався на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 проти заявленого клопотання заперечувала.
Потерпіла ОСОБА_7 проти заявленого клопотання заперечувала.
Потерпіла ОСОБА_8 проти заявленого клопотання заперечувала.
Представник потерпілих ОСОБА_9 проти заявленого клопотання заперечувала. Вказала, що раніше сторона захисту не говорила про це, а отже права обвинуваченого не обмежувалися. Окрім того, вказане питання більше стосується конвойної служби ніж суду.
Представник потерпілого ОСОБА_10 прокладався на розсуд суду.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд враховує наступне.
Згідно ч. 3 ст. 318 КПК України розгляд кримінального провадження відбувається у спеціально обладнаних залах судових засідань.
Відповідно до п. 11 Інструкції з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених (підсудних), засуджених за вимогою судів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Державної Судової адміністрації України та Генеральної прокуратури України від 26 травня 2015 № 613/785/5/30/29/67/68, у залі судового засідання місце для тримання обвинувачених (підсудних), засуджених обладнується загородженнями відповідно до вимог державних будівельних норм (далі по тексту - ДБН).
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Стосовно ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи своє клопотання сторона захисту посилається на рішення у справі «Ярослав Бєлоусов проти росії». У даній справі заявник перебував у статусі підсудного, справа перебувала протягом тривалого часу на розгляді суду першої інстанції, під час якого для сторони захисту існувала сукупність перешкод, зокрема існувала проблема переповненості судової зали загалом, оскільки справа мала резонансний характер, одночасного розміщення заявника у скляній кабіні з іншими обвинуваченими у досить тісних умовах, унаслідок чого заявник міг спілкуватися із захисником тільки через мікрофон поруч із поліцейськими, не міг опрацьовувати документи та робити записи.
ЄСПЛ наголосив, що саме на національних судах лежить відповідальність вибрати найбільш відповідний захід безпеки для певної справи, враховуючи інтереси забезпечення правосуддя, прийняття судового процесу як справедливого та презумпцію невинуватості; суди повинні водночас забезпечити права обвинуваченого на ефективну участь у провадженні й отримання практичної та ефективної юридичної допомоги.
У цій справі, за висновком ЄСПЛ, використання заходів безпеки не було обґрунтованим конкретними ризиками для безпеки або питаннями порядку у судовому залі; суд не міг забезпечити знаходження обвинувачених поза скляною кабіною, хоча міг змінити судовий зал на інший з більшою кількістю кабін. Саме це в сукупності вплинуло негативно на справедливість судового провадження щодо заявника. Тому ЄСПЛ визнав порушення права останнього на ефективну участь у провадженні та на отримання практичної й ефективної юридичної допомоги (стаття 6 §§ 1 та З (Ь), (с) Конвенції), оскільки застосовані обмеження не були необхідними та пропорційними.
Порівнюючи обставини розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 з обставинами зазначеної вище справи, суд звертає увагу на низку відмінностей. Зокрема, ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення тяжкого злочину, який є злочином насильницького характеру.
Обвинувачений ОСОБА_3 в залі суду не тримається в металевій клітці, а знаходиться в спеціально обладнаному місці в залі судового засідання - скляній кабіні. Вид, форма скляної кабіни, в якій перебуває обвинувачений під час судових засідань, є такими, що дозволяють йому безперешкодно, у постійному режимі, спілкуватись з судом, стороною обвинувачення, іншими учасниками судового процесу та конфіденційно спілкуватися із захисником. Охорона обвинуваченого, знаходиться на достатній відстані, що забезпечує конфіденційність таких розмов. Зв'язок і комунікація між учасниками провадження та судом технічно забезпечені належним чином.
Також суд не відмовляє та не обмежує обвинуваченого у праві на спілкування із захисником у залі судового засідання за відсутності інших учасників, а тому твердження про обмеження права обвинуваченого на ефективну участь у розгляді справи у судовому засіданні та на отримання практичної та ефективної правової допомоги є безпідставними.
За необхідності стороні захисту судом може бути надано час для спілкування із підзахисним у залі судового засідання за відсутності інших учасників. При цьому суд зауважує, що таких клопотань ні від захисника, ні від обвинуваченого не надходило, тобто потреби в такому спілкуванні не було.
Спеціально обладнане в залі судового засідання місце для утримання обвинуваченого не є металевою кліткою та не є переповненим, ОСОБА_3 знаходиться у скляній кабіні один і має можливість, як знайомитися з документами у разі необхідності, так і робити відповідні записи.
Отже, перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового розгляду справи у спеціально обладнаному в залі судового засідання місці для утримання обвинуваченого не обмежує його прав на ефективну участь у судовому засіданні та отримання практичної та ефективної правової допомоги, не порушує право обвинуваченого на захист та справедливий суд.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалі від 10.06.2024 у справі № 331/2750/23.
Щодо рішень в справі «Ходорковський проти росії» та «Свинаренко і Сляднєєв проти росії», на які посилається сторона захисту, то у цих справах судовий розгляд стосувався практики поміщення заявників у металеві клітки, коли вони постають перед судом у кримінальному провадженні під час їх тримання під вартою, що у даному випадку не відповідає умовам тримання ОСОБА_3 , оскільки він під час судових засідань перебуває у спеціально обладнаному в залі судового засідання місці - скляній кабіні під час розгляду судом кримінального провадження.
За розпорядженням головуючого в судовому засіданні (судді-доповідача) начальник варти дозволяє спілкування обвинуваченому (підсудному), засудженому із захисником, прокурором та при цьому обвинувачений (підсудний), засуджений з-під охорони не звільняється /п. 27 Інструкції/.
Таким чином, головуючий не наділений правом дозволу перебування обвинуваченого, якому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не в спеціально відведеному місці - загородженні.
Також, суд приймає до уваги міркування безпеки та наголошує на важливості того, що безпека в залі є умовою справедливого судового розгляду і стосується не лише суду та потеплілих, а й самого обвинуваченого.
Отже, знаходження обвинуваченого ОСОБА_3 у спеціально обладнаному в залі судового засідання місці для утримання обвинуваченого не обмежує його прав на ефективну участь у судовому засіданні та отримання практичної та ефективної правової допомоги, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту.
Враховуючи викладене, а також те, що застосований захід щодо утримання обвинуваченого в спеціально обладнаному місці у залі судового засідання відповідає конкретній обстановці та обставинам, його застосування обґрунтоване розумними вимогами громадської безпеки та належного здійснення правосуддя, у задоволенні клопотання сторони захисту необхідно відмовити.
Керуючись ст. 350, 371, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про припинення утримання обвинуваченого в межах скляної (заґратованої) кабіни та надання дозволу на перебування обвинуваченого поруч із захисником під час судового засідання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1