справа № 208/6851/25
провадження № 2-а/208/116/25
Іменем України
14 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Кам'янського у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Шабельника Р.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним дії та скасувати рішення,-
27 травня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним дії та скасувати рішення.
У своєму позові позивач, просить суд визнати постанову № 09/2021 від 07.05.2025 року за справою про адміністративне, винесену працівником Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП - протиправною та скасувати її, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
07.05.2025 року відносно позивача ОСОБА_1 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, за те що нібито позивач, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.03.2025 без поважних на те причини не з'явився за повісткою, чим порушивши зобов'язання покладені на нього вищезазначеними нормами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивач вважає, оскаржувану постанову протиправною, оскільки в її діях відсутній склад зазначеного правопорушення. Зазначає, що правопорушення не вчиняв оскільки з 27.01.2021 року проживав тимчасова в Литовській Республіці. Знятий з реєстрації місця проживання від 09.09.2021 року, у зв?язку із вибуванням до нового місця проживання АДРЕСА_1 . Відповідно до домової книги для прописки осіб в буд. АДРЕСА_2 . Знято з військового обліку військовозобов?язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 та 09.09.2021 року знято з реєстрації місця проживання. Вказує, що 29.09.2021 року взятий на постійний консульський облік в Посольстві України в Литовській Республіці.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського від 02 червня 2025 відкрито провадження у справі.
В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають значення для вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що постановою № 09/2021 від 07.05.2025 року Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
За змістом постанови суть правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 відповідно до Указу Президент України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року, в порушення вимог Закону України «мобілізаційну підготовку і мобілізацію» не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 06.03.2025 про отримання повістки про виклик без поважних на те причини, порушивши тим самим зобов'язання покладені на нього вищезазначеними нормами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 направлялася повістка №2590173 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на адресу: АДРЕСА_3 , в якій зазначено, що потрібно з'явитися 06.03.2025 року о 09.00 годин до ІНФОРМАЦІЯ_7 (Донецької області) для уточнення даних. Відповідно до розписки ОСОБА_1 її не отримував.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Статтею 251 КУпАП визначено перелік фактичних даних в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Частина 1 ст. 210 КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни, зокрема, зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що 27.01.2021 року проживав тимчасово в Литовській Республіці, відповідно дізнатися про повістку не мав змоги.
Отже, виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є неявка до ТЦК та СП для уточнення військових облікових даних.
У ході судового розгляду встановлено, що позивач відповідно до листа ДМС в Донецькій області від 25.04.2024 року, дозволено виїзд на постійне проживання до Литовської Республіки.
ОСОБА_1 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 у зв?язку із вибуванням до нового місця проживання АДРЕСА_1 з 09.09.2021 року за ПГУ 001514756144408.02.2018. відповідно до домової книги для прописки осіб в буд. АДРЕСА_2 , 09.09.2021 року знято з реєстрації місця проживання та 29.09.2021 року взятий на постійний консульський облік в Посольстві України в Литовській Республіці.
За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно проживав та перебував у Литовській Республіці, що свідчить про відсутність умислу ухилятися від виконання військового обов'язку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів відносно ОСОБА_1 , а наявні в матеріалах справи докази у сукупності не підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 09/2021 від 07.05.2025 року.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Враховуючи, що позивач з вимогою про повернення оплаченого судового збору не звертався, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 90, 122, 139, 242-246, 262, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним дії та скасувати рішення, задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 09/2021 від 07 травня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Похваліта С. М.