Справа № 466/1476/23
Провадження № 2/466/2717/25
01 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Баєвої О.І.
секретаря судового засідання Комарницької В.-М. В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції взалі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину,-
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину.
Судове засідання у вказаній справі призначено на 01.12.2025 року о 14:30 год.
Позивач та його представник в судове засідання повторно не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у їх відсутності до суду не надходило.
Представник відповідача в судовому засіданні просила позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з систематичною неявкою позивача та його представника в судові засіданні.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити без розгляду заяву з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст.44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення всіх сторін по справі, зокрема позивача та його представника, про здійснення розгляду даної справи.
Разом з тим, позивач та його представник у судові засідання повторно не з'явились і про причини своєї неявки суд не повідомили. Крім того, така неявка сторони позивача в судові засідання перешкоджає вирішенню спору.
В свою чергу, як роз'яснив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У частині же четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення Європейського суду з прав людини від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
До аналогічних висновків прийшов й Верховний Суд в своїй постанові від 07 травня 2018 року у справі № 553/3688/16-ц (провадження № 61-302св18).
Разом з тим, позивач та його представник у даній справі, не цікавляться станом її розгляду, до суду не з'являються і проявили байдужість до даної справи. Тобто, позивач та його представник використовують прийоми, які призводять до зволікання у розгляді справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги строки розгляду справи, суд вважає за необхідне визнати неявку позивача та його представника в судові засідання без поважних причин, і розцінює дані дії як втрату інтересу до справи, в зв'язку з чим вважає за необхідне на підставі ст.ст.223, 257 ЦПК України залишити заяву без розгляду.
Керуючись ст. 223, п.3 ч.1 ст.257, ст.ст.258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору між батьками про проживання, виховання та сплату аліментів на дитину - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Суддя: О. І. Баєва