Справа № 462/6039/25
26 листопада 2025 року, Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Ліуша А.І., за участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Галича П.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України пАП, -
29 липня 2025 року о 22 год. 24 хв., в м. Львові на вул. Повітряна, 94, ОСОБА_1 , керував автомобілем Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 , та його адвокат в судовому засіданні вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності не визнали, та вважають, що матеріали справи не містять жодного належного, допустимого та достовірного доказу винуватості ОСОБА_1 , що вбачається з наступного. Поліцейський Самардак М.І. перед тим як висловлювати вимогу ОСОБА_1 не вчиняє жодних дій спрямованих на встановлення ознак, які б давали йому право ставити таку вимогу, не називає ОСОБА_1 , жодної ознаки можливого стану сп'яніння, а просто, без причини починає висловлювати вимогу щодо проходження огляду. Вважають, що поліцейські не володіли жодними ознаками стану наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 , а діяли по принципу: всіх кого зупинили скеровуємо на огляд до лікаря, що і визнали у розмові зі свідками, а також це вбачається з дій поліцейських, які не могли назвати ознаки стану наркотичного сп'яніння та пояснити в подальшому, що не так було з поведінкою ОСОБА_1 , щоб стверджувати про наявність такої ознаки, як «поведінка, що не відповідає обстановці». Отже, за даних обставин, коли поліцейські діють всупереч встановленої процедури та не дотримуються вимог законодавства, відмова ОСОБА_1 виконувати безпідставну та незаконну вимогу поліцейського не може утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також вказали, що направлення на проведення огляду для визначення стану сп'яніння, містить інформацію про те, що ОСОБА_1 скеровувався поліцейським ОСОБА_2 до медичного закладу об 22:40 год. 29.07.2025 року, однак наведена інформація не відповідає дійсності. Так, поліцейський Васів М.Й. жодного разу не висловлював вимоги ОСОБА_1 щодо необхідності проходження ним огляду на стан наркотичного сп?яніння, що підтверджується відеозаписами, наявними в матеріалах справи. Об 22:40 год. 29.07.2025 року поліцейський Васів М.Й. не висловлював вимоги ОСОБА_1 щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння і станом на зазначений в направленні час жодного направлення ОСОБА_1 на огляд не існувало взагалі. З відеозаписів Clip-8.mp4 та Clip-9.mp4 у період часу з 23:22:40 год. по 23:27:58 год., тобто після того, як усі дії з ОСОБА_1 були завершені і він був відпущений, поліцейський Васів М.Й. тільки починає заповнювати бланк направлення і робить це до 23:27:58 год., причому цей час не часом фактичного завершення заповнення направлення, а є часом, коли відеозапис зупинився і іншого немає. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази моменту завершення складення поліцейським Васів М.Й. даного направлення. Вказане на їх переконання свідчить про те, що направлення було сфальсифіковано поліцейським ОСОБА_2 . Окрім цього, в направленні поліцейський Васів М.Й. в графі «У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння:» вказав наступні ознаки: дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло, рухливість ходи та поведінка, що не відповідає обстановці. Так, зазначені ознаки є надуманими поліцейським, оскільки він огляду ОСОБА_1 не проводив, про що свідчить відсутність відповідного Акту огляду та наведене підтверджується відеозаписами. Відеозаписами підтверджується й те, що на момент п'ятої по рахунку вимоги поліцейського Самардака М.І. висловленої на адресу ОСОБА_1 щодо проходження огляду, жодної з вказаних ознак поліцейські не оголошували, а лише після того, як ОСОБА_1 запитав про ознаки, поліцейський ОСОБА_3 назвав лише одну - поведінка, що не відповідає обстановці, проте він не зміг пояснити ОСОБА_1 та присутнім очевидцям подій, що саме в поведінці ОСОБА_1 на думку поліцейського не відповідало обстановці та в чого саме це проявлялося. Про такі ознаки, як дуже розширені зіниці очей, які не реагують на світло та рухливість ходи поліцейські не називали взагалі, тобто такі взяті «зі стелі» без жодного підтвердження. В даному випадку, відеозаписами не зафіксовано жодного відхилення рухливості ходи ОСОБА_1 , тобто що така була сповільненою або підвищеною, оскільки відеозаписи навпаки фіксують нормальну та адекватну поведінку ОСОБА_1 , його адекватні реакції, наявність контакту, нормальне спілкування та відсутність будь-яких відхилень у його руховій сфері. Також, звернули увагу й на те, що відеозаписом Clip-0.mp4 зафіксовано грубе порушення поліцейським права ОСОБА_1 , гарантоване ст. 59 Конституції України право на професійну правничу допомогу. ОСОБА_1 повідомив поліцейським про те, що він бажає скористатись правом на адвоката та повідомив про те, що невдовзі адвокат прибуде і просив поліцейський не вчинити дій по відношенню щодо нього до прибуття адвоката, однак поліцейські на це не зважали та перешкоджали ОСОБА_1 у реалізації цього права, вказуючи, що ніхто не збирається чекати тут адвоката та сказали, якщо до ОСОБА_1 їде правозахисник, то нехай підготує договір і адвокатське посвідчення. Враховуючи вищевикладене, вважають, що склад адміністративного правопорушення, який інкриміновано ОСОБА_1 не доведено, а відтак його слід звільнити від адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та складу адміністративного правопорушення в його діях, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо нього слід закрити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України пАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість січня реакції, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №406595, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, рапортом, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій.
Під час розгляду справи, судом було розглянуто наявні в матеріалах справи відеозаписи, зокрема відео clip-0 о 00:10 з яких вбачається, що ОСОБА_1 , вийшов з водійського сидіння транспортного засобу, та повідомив працівників поліції що зупинив автомобіль з огляду на його несправність. О 00:13 ОСОБА_1 , пояснив, що автомобіль чомусь «дьоргає», тож він хоче перевірити що сталось. О 00:50 на clip-0, ОСОБА_1 , повідомляє працівнику поліції, що коли він їхав автомобіль робив дивні звуки та намагається відтворити звуки, про які говорить. О 01:24 на clip-0, ОСОБА_1 , повідомляє, що «мотор погано їхав, тож він став». Крім того, аналізуючи наведені обставини та переглянуті відеозаписи, суд встановив, що протягом усього відеозапису, ОСОБА_1 , жодного разу не заперечив факту керування транспортним засобом. Навпаки, його власні пояснення як в ході розгляду справи так і ті, що зафіксовані на відеозаписах підтверджують, що саме він рухався автомобілем до моменту зупинки. Сукупність таких висловлювань свідчить про повне усвідомлення ним своєї ролі як водія у вказаний в протоколі день та час. За таких обставин суд приходить до висновку, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджений не лише об'єктивними даними відеозапису, але й його власною поведінкою та поясненнями, а тому є фактом, визнаним усіма учасниками справи та таким, що не потребує додаткового доказування.
З урахуванням досліджених судом відеоматеріалів, встановлено, що поведінка та спосіб мовлення ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозаписі clip-0, дійсно мають характерні ознаки, на які поліцейські посилалися як на прояви наркотичного сп'яніння. Так, о 06:00 зафіксовано, що ОСОБА_1 говорить нерозбірливо, що унеможливлює чітке сприйняття змісту його висловлювань. На відмітках 07:00 та 09:40 спостерігаються аналогічні події- його мова стає уповільненою, розтягнутою, із характерною «затуманеністю», яка істотно відрізняється від звичайного, притаманного тверезій людині темпу мовлення.
Такий спосіб мовлення є типовою ознакою змін у психофізичному стані особи, що, у свою чергу, узгоджується з тим, на що вказували працівники поліції, описуючи зовнішні прояви можливого наркотичного сп'яніння.Наведені відеозаписи прямо спростовують твердження адвоката про те, що поліцейські не встановили жодних ознак сп'яніння. Навпаки, відповідні ознаки не лише були зафіксовані працівниками поліції, але й чітко відображені на відеозаписах, які суд дослідив безпосередньо. За таких обставин суд обґрунтовано не може прийняти аргументи захисника, оскільки вони суперечать об'єктивним доказам, наявним у матеріалах справи.
Судом також встановлено, що твердження про нібито обмеження ОСОБА_1 у праві на правову допомогу не відповідають фактичним обставинам справи. Так, згідно з відеозаписом clip-0 о 07:40, на запитання сусідів ОСОБА_1 щодо можливості скористатися правовою допомогою, працівник поліції однозначно підтвердив таке право, відповівши, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності може користуватися правовою допомогою. Після цього сусід повідомив, що адвокат підійде за 5 хвилин, на що поліцейський дав відповідь: нехай підходить, чим фактично підтвердив відсутність будь-яких перешкод для допуску захисника.
Додатково суд зазначає, що як вбачається з clip-0 о 08:35, працівник поліції уточнив, що у разі прибуття адвоката він повинен мати з собою договір про надання правової допомоги та адвокатське посвідчення. Таке роз'яснення є стандартною вимогою процесуального порядку та спрямоване на підтвердження повноважень захисника, а не на перешкоджання реалізації права на правову допомогу. Тому суд відхиляє доводи про те, що такі висловлювання поліцейського могли свідчити про необґрунтоване обмеження прав особи.
Також судом встановлено, що на відеозаписі clip-1 о 06:30 та 09:30 чітко зафіксований факт повного та належного роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав.
Крім того, суд зазначає, що, не зважаючи на те, що працівники поліції були повідомлені про прибуття адвоката протягом п'яти хвилин, із перегляду повного відеозапису вбачається, що адвокат так і не з'явився для участі в розгляді справи. За таких обставин суд не може прийняти до уваги твердження про те, що ОСОБА_1 був обмежений у праві на отримання правової допомоги, оскільки питання своєчасного прибуття адвоката та організації його участі у справі є виключною відповідальністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та самого адвоката, а не працівників поліції, які виконали свій обов'язок і забезпечили можливість виклику захисника.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 , користувався юридичними порадами у телефонному режимі, а також отримував рекомендації від своїх сусідів, які активно підказували подальший порядок його дій.
Окремо суд звертає увагу на те, що на clip-1 о 08:10 ОСОБА_1 прямо заявив, що не бажає їхати проходити огляд, мотивуючи це тим, що його чекають та він поспішає. Така поведінка свідчить про наявність у нього чіткого рішення відмовитися від огляду, а не про будь-які порушення з боку працівників поліції.
Додатково суд зазначає, що протягом усього відеозапису однозначно простежується агресивна, некоректна та провокативна поведінка свідків. Вони перебивали поліцейських, кричали, висловлювались у грубій формі та намагалися зірвати встановлений законом порядок проходження огляду на стан сп'яніння. Більше того, на clip-1 о 00:04 одна зі свідків відкрито погрожує поліцейським, заявляючи, що зробить один дзвінок, після чого «всі поліцейські порозлітаються», що очевидно свідчить про неадекватність та спробу тиску на працівників поліції.
В той же час, про явну дезорієнтацію ОСОБА_1 , у просторі свідчить і його поведінка, зафіксована на clip-2 о 00:42. Після того як працівники поліції повідомили його про складання протоколу за відмову від проходження огляду, ОСОБА_1 , демонстрував щире здивування та поводився так, ніби вперше чує про власну відмову, хоча така відмова неодноразово була зафіксована на відео. Це додатково підкреслює непослідовність його поведінки та підтверджує, що поліцейські діяли законно і послідовно після встановлення у нього ознак наркотичного сп?яніння.
Окремо суд наголошує, що на clip-1 о 06:51 ОСОБА_1 , самостійно підійшов до працівників поліції з метою втручання в процес розгляду справи, намагаючись домовитися про нескладання адміністративного протоколу. Ці дії не лише є явним проявом неправомірної поведінки, а й однозначно свідчать про його усвідомлене розуміння незаконності власних вчинків. Така поведінка демонструє його цілеспрямоване прагнення уникнути відповідальності, порушуючи принципи верховенства права та підриваючи довіру до органів правопорядку.
Також судом не приймаються до уваги твердження адвоката про недотримання поліцейськими законної процедури, перевищення повноважень та свавільність їхніх дій. Під час розгляду справи не було долучено жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би підтверджував факт порушення поліцейськими процедури чи притягнення їх до відповідальності уповноваженими органами. За відсутності таких доказів доводи захисту є голослівними та не можуть бути підставою для спростування матеріалів, зібраних працівниками поліції.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , повідомили, що вони є сусідами особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Так, 29 липня 2025 року о 22 год. 24 хв., в м. Львові на вул. Повітряна, 94, вони бачили як ОСОБА_1 , їхав на транспортному засобі Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 , після чого зупинився та включив аварійку. Згодом до нього під'їхали працівники поліції, які відмовились пояснювати свідкам чому вони спілкуються з їх сусідом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , повідомив, що він є поліцейським. 29 липня 2025 року о 22 год. 24 хв., в м. Львові на вул. Повітряна, 94, вони проводили спілкування з ОСОБА_1 , який їхав на транспортному засобі Opel Omega д.н.з. НОМЕР_1 . В ході спілкування було виявлено, що він перебуває з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння ОСОБА_1 , у встановленому законом порядку відмовився.
В той же час, суд категорично не може прийняти до уваги пояснення допитаних у ході розгляду справи свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки їхні показання повністю спростовуються об'єктивними даними, зафіксованими на досліджених відеозаписах. З наданих матеріалів однозначно вбачається, що всі події, перебіг спілкування між працівниками поліції, ОСОБА_1 та присутніми особами були детально зафіксовані технічними засобами, а тому версія свідків про інший зміст або іншу поведінку учасників подій не ґрунтується на жодних доказах, окрім їх суб'єктивного сприйняття. Так само не приймаються судом твердження свідків про те, що працівники поліції нібито відмовлялися пояснювати підстави спілкування з ОСОБА_1 , адже на відеозаписах чітко та однозначно зафіксовано протилежне: поліцейські неодноразово, доступно та послідовно роз'яснювали як водієві, так і свідкам сутність порушень, які були вчинені ним. Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодного нормативного чи фактичного обґрунтування того, що працівники поліції взагалі були зобов'язані здійснювати будь-які роз'яснення сусідам чи стороннім особам підстав свого спілкування з водієм. Тому відповідні твердження свідків суд оцінює як такі, що не підтверджені матеріалами справи, суперечать об'єктивним доказам та не можуть впливати на встановлення фактичних обставин правопорушення.
Також у ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, оскільки таке йому взагалі не видавалося у встановленому законом порядку. Крім того, транспортний засіб не мав обов'язкового страхового полісу, а сама зупинка авто була здійснена з порушенням Правил дорожнього руху.
Незважаючи на наявність значної кількості порушень, сусіди, зокрема допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які знаходилися поруч, влаштували відвертий балаган, перешкоджаючи працівникам поліції належним чином розглядати справу та фактично намагаючись прикрити виявлені порушення, що суперечить поняттям громадської свідомості та поведінки.
Також суд звертає увагу на те, що хоча кожне зі встановлених адміністративних порушень є досить серйозним, у даному випадку суд розглядає виключно питання притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 КУпАП. З огляду на чітко зафіксовану відмову від проходження огляду, така відмова відповідно до КУпАП прирівнюється до підтвердження перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Відтак, незрозумілим залишається те, з яких підстав сусіди як представники громадськості намагалися захищати особу, яка, керуючи транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, могла створити реальну небезпеку як для себе, так і для інших учасників дорожнього руху, зокрема тих самих сусідів та чи виявили б вони таку ж позицію у разі настання тяжких наслідків з вини ОСОБА_1 .
Також, судом не приймається до уваги твердження особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його адвоката про те, що станом на зазначений в направленні час жодного направлення ОСОБА_1 на огляд не існувало. З відеозаписів Clip-8.mp4 та Clip-9.mp4 у період часу з 23:22:40 год. по 23:27:58 год., тобто після того, як усі дії з ОСОБА_1 були завершені і він був відпущений, поліцейський Васів М.Й. тільки починає заповнювати бланк Направлення і робить це 23:27:58 год., причому цей час не часом фактичного завершення заповнення направлення, а є часом, коли відеозапис зупинився і іншого немає. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази моменту завершення складення поліцейським Васів М.Й. даного направлення. Однак, вказані твердження не приймаються судом до уваги з огляду на те, що на вказаних відеозаписах лише вбачається, що працівники поліції заповнюють певну документацію, однак з них не вбачається що вони здійснюють заповнення саме направлення. Інших доказів на підтвердження зазначеної теорії ні адвокатом ні ОСОБА_1 , до суду не надано.
При цьому, судом враховується те, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом злочину, передбаченого ст. 130 КУпАП. В той же час, керування в стані наркотичного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані сп'яніння істотно знижується увага водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані сп'яніння.
Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, обставин, які обтяжують відповідальність відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст.ст. 221, 268, 283, 284 Кодексу України пАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 130 Кодексу України пАП та оштрафувати на 17000 /сімнадцять/ тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.І. Ліуш