Справа № 331/4880/23
Провадження № 1-кп/331/175/2025
18 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у режимі відео конференції кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022080010000159 від 15.09.2022 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судого:
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України та ч. 7 ст. 111-1 КК України
за участі
прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисника
ОСОБА_7 обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
1.1 ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи громадянином України, працівником правоохоронного органу - рибоохорони, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №1 Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України, використовуючи теоретичні знання і практичні навички, отримані в Україні, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання РФ території м. Бердянська та інших населених пунктів Запорізької області, та усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації РФ та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та м. Бердянська системи органів державної влади РФ, у тому числі «правоохоронної», з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, у період з 27.02.2022 по 05.03.2022 (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе), надав добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою РФ, та з 05.03.2022 перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану та почав надавати допомогу окупаційній адміністрації РФ, усвідомлюючи, що згідно зі ст. 13 Конституції України водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу, ОСОБА_3 добровільно виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації РФ у м. Бердянську, а саме - від імені та в інтересах окупаційної адміністрації РФ здійснював чергування та контроль: за забороною лову суб'єктами господарювання водних біоресурсів на тимчасово окупованій території України під Державним Прапором України; за використанням знарядь добування водних біоресурсів; за виловом, а також передачею виловлених суб'єктами господарювання водних біоресурсів на пункт прийому в інтересах та на користь окупаційної влади РФ, у сукупності своїми діями завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
1.2. ОСОБА_3 , будучи працівником правоохоронного органу - рибоохорони, перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №1 Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України, достовірно знаючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України є цілісною і недоторканою, знаходячись на території м. Бердянська Запорізької області, яка з 27.02.2022 є тимчасово окупованою РФ територією, діючи умисно, з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями РФ, 28.03.2022 добровільно зайняв посаду, мовою оригіналу: «инспектора» незаконного правоохоронного органу, мовою оригіналу: «Охраны окружающей природной среды и водных биоресурсов в г. Бердянске», створеного на тимчасово окупованій території.
ІІ. Підстави для здійснення судового розгляду у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченої (in absentia)
Судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_3 здійснювався у порядку спеціального судового провадження на підставі ухвали суду від 28.11.2023 за відсутності обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово викликалась до суду (під час формування поштового відправлення для направлення повістки за адресою реєстрації обвинуваченої на офіційному вебсайті оператора потового зв'язку АТ «Укрпошта» зазначено про неможливість формування поштового відправлення у зв'язку із тим, що відділення зв'язку на території м. Бердянськ Запорізької області тимчасово не працюють), через засоби масової інформації шляхом опублікування повісток про виклик у газеті «Урядовий кур'єр» № 179 (7577) від 06.09.2023; № 217 (7615) від 28.10.2023, № 262 (7660) від 13.12.2023, №48 (7708) від 06.03.2024, №81 (7741) від 20.04.2024, №130 (7790) від 27.06.2024, №205 (7865) від 09.10.2024, №242 (7902) від 29.11.2024, №34 (7959) від 14.02.2025, №90 (8015) від 0.05.2025 а також в газеті «Голос України» №161 (413) від 16.08.2025, №219 (471) від 12.11.2025, а також шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті Жовтневого (Олександрівського) районного суду міста Запоріжжя. Крім того, повістка про виклик обвинуваченої вручалась особисто його захиснику ОСОБА_7 ..
Жодного разу обвинувачений ОСОБА_3 до суду не прибув, заяв про неможливість взяти участь у судовому розгляді суду не подавав, письмових пояснень із повідомленням поважності причин своєї неявки до суду не надіслав, що свідчить про його небажання скористатися передбаченим діючим КПК України правами обвинуваченого.
Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов'язковою участю захисника ОСОБА_7 , який реально був забезпечений державою.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Також під час вирішення питання про здійснення судового розгляду in absentia враховані наступні письмові докази:
-Постанова слідчого від 01.09.202 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62022080010000017 від 20.04.2022;
-Ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.07.2023 року (провадження № 1 -кс/331/2277/23), якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудого розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №62022080010000159 від 15.09.2022 и;
-Повідомлення про підозру від 26.07.2022 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022080010000017 від 20.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яку під підпис отримав адвокат ОСОБА_3 ОСОБА_7 01.08.2022 року, яку разом із повістками про виклик до слідчого направлено за адресою мешкання ОСОБА_3 , а саме АДРЕСА_2 . Окрім того повістки про виклик разом із повідомленням про підозру опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та в ЗМІ «Урядовий кур'єр» №163 ( 7284) від 28.07.2022;
-Ухвала слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2022 (провадження № 1-кс/335/2319/2022), якою у провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №62022080010000017 від 20.04.2022 наданий дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу;
-Ухвала слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.03.2023 (провадження № 1-кс/333/767/23), ЄРДР №62022080010000159 від 15.09.2022 наданий дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
-Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, ЄРДР №62022080010000159 від 15.09.2022 Вказане повідомлення захисник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 отримав 01.07.2023 року та разом із повістками про виклик повідомлення про зміну підозри опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 27.06.2023 року №127 (7525), на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та направлено поштою за останнім відомим місцем проживання підозрюваного за адресою АДРЕСА_1 ;
-Рапорт старшого оперуповноваженого 2 ОВ ( з дислокацією в м. Запоріжжя) ТУ ДБР у м. Мелітополі ОСОБА_8 , відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 станом на 11.04.2023 перебуває на тимчасово окупованій території, а саме за місцем фактичного мешкання АДРЕСА_1 , користується мобільним терміналом з номером НОМЕР_1 . Крім цього, ОСОБА_3 облікований в ІП «Розшук» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як особа, що переховується від органів досудового розслідування за ч. 2 ст 111 КК України. До рапорту надано роздруківку з сайту Міністерства внутрішніх справ України та особову картку з Державної міграційної служби України;
-Повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування та його кінець в межах кримінального провадження №62022080010000159 від 15.09.2022 разом із повістками про виклик опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр» №148 (7546) від 25.07.2023 року та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора;
Разом з тим, положення закону щодо здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження не визнані неконституційними і є такими, що узгоджуються зі стандартами, визначеними в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи щодо критеріїв, які регламентують провадження, що здійснюється за відсутності обвинуваченої.
ІІІ. Позиція сторони захисту.
Захисник у судових дебатах просив закрити провадження у справі на підставі п.3 частини першої статті 284 КПК України не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Підкреслив, що досліджені протоколи негласних слідчих розшукових дій є неналежними та недопустимими доказами. Матеріалами, дослідженими під час судового розгляду не доведено хто саме є ті особи, розмови яких зафіксовані. Більш того, строною обвинувачення не були надані експертні дослідження голосу, які поза розумним сумнівом підтверджували, хто саме розмовляє.
Також захисник зазначив, що покази свідків не інформативні, пояснення свідка ОСОБА_9 про джерело отримання копії наказу про призначення ОСОБА_3 на посаду не підтверджені будь-якими іншими фактичними даними.
ІV. Докази досліджені на підтвердження встановлених судом обставин.
У судовому засіданні досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, які стали підставою для реєстрації кримінального провадження, а саме рапорт оперативного співробітника
Постановою прокурора від 15.09.2022, виділено з матеріалів досудового розслідування за №62022080010000017 матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження в копіях та оригіналах згідно переліку;
Постановою прокурора від 20.06.2023 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №62023080000000005 та №62022080010000159 об'єднано в одне кримінальне провадження за №62022080010000159;
Заперечень щодо підстав для початку проведення досудового розслідування, об'єднання кримінальних проваджень від учасників кримінального провадження не надходило.
Крім того досліджені відповідні процесуальні рішення щодо визначення групи слідчих та групи прокурорів у кримінальному провадженні, та визначення органу, який буде здійснювати досудове розслідування.
Учасники судового провадження не ставили під сумнів наявність відповідних повноважень у слідчих та прокурорів, не встановлені такі факти і судом. Орган досудового розслідування визначений згідно вимог ст. 216 КПК України. Слідчі і процесуальні дії проведені особами із відповідними повноваженнями.
Також у судовому засіданні досліджені письмові докази, добуті під час досудового розслідування:
Протокол огляду від 09.07.2022, сайту https://azov.darg.gov.ua (сторінка Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України). Слідчим оглянуті: «Наказ №412 від 24.09.2021 Про внесення змін до наказу Державного агентства рибного господарства України від 15.07.2016 №229», «Наказ №305 від 20.07.2021 Про затвердження Змін до положень про територіальні органи Держрибагенства», «Наказ «229 Про затвердження положень про територіальні органи Держрибагенства», а також документ з назвою: «Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства». Зазначені докази підтверджують, що обвинувачений був співробітником правоохоронного органу, містять правила роботи та функціонування цього правоохоронного органу та функції його співробітників. ;
За результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, провалений на підставі ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду, від 03.05.2022 (ЄУН №4807/1695/22), ЄРДР за №62022080010000017 від 20.04.2022 року задокументовано телефонну розмову між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , бухгалтером мерії про те, що ОСОБА_10 , уповноважить ОСОБА_3 отримати грошові кошти, виділені як платню Азовському басейному управлінню.; Вказаний доказ суд вважає допустимим, оскільки він був отриманий під час проведення досудового розслідування провадження ЄРДР №62022080010000017 від 20.04.2022, із якого цей доказ був виділений дослідженою під час судовго розгляду постановою прокурора від 15.09.2022. Тобто, доказ отриманий у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом, також містить інформацію щодо діяльності обвинуваченого 27.05.2022, а тому є належним доказом.
Інформація Начальника Азовського басейнового управління державного агентства меліорації та рибного господарства Державного агентства меліорації та рибного господарства України що ОСОБА_3 - головний державний інспектор відділу рибоохоронного патруля №1, призначений на посаду 11.05.2017 (наказ від 10.05.2017 №67-К), трудовий договір із ОСОБА_3 не розірваний. З 01.03.2022 в Азовському рибоохоронному патрулі оголошено простій. З 01.04.2022 заробітна плата ОСОБА_3 не виплачується у зв'язку з наявністю ознак колабораційної діяльності.
Інформація Пенсійного фонду щодо доходів, виплачуваних ОСОБА_3 за період з 01.01.2017 по 30.06.2022;
Згідно даних єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами ДМС України, ОСОБА_3 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , дата видачі 04.12.2015 року, строк дії до 04.12.2025, орган що видав 2317, стан - діючий, який було оформлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 28.03.2006 року Бердянським МВ УМВС України в Запорізькій області. Інформація підтверджує, що ОСОБА_3 є громадянином України, тобто суб'єктом інкримінованих злочинів.;
Наказ №122/К від Азовського басейнового управління державного агентства меліорації та рибного господарства Державного агентства меліорації про звільнення ОСОБА_3 з посади головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №1 Азовського рибоохоронного патруля
Копія «приказу» від 28 березня 2022 року №71-145 л/с «Мерії міста Бердянська» про призначення на посаду інспектора охорони навколишнього природного середовища і водних біоресурсів у м. Бердянськ - ОСОБА_3 . Наказ підписаний в.о. мера м. Бердянськ та відмітка про узгодження із військовим комендантом м. Бердянськ.
Також у судовому засіданні допитані свідки обвинувачення.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , начальник Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства та продовольчих програм
Свідок повідомив, що ОСОБА_3 з 2010 року працював на різних посадах в Азовському прикордонному патрулі. До повноважень обвинуваченого належало складання адміністративних протоколів, актів перевірок, постанов, згідно ст. 10 Закону України «Про рибне господарство» агентство є правоохоронним органів, у якого на балансі перебувала вогнепальна зброя. ОСОБА_3 звільнений відповідним наказом у 2022 року. Свідок зазначив, що залишив м. Бердянськ 14.04.2022 року та більше ОСОБА_3 не бачив. Після початку повномасштабного вторгнення від рибалок, дізнався, що наприкінці лютого 2022 року - на початку березня 2022 року ОСОБА_3 співпрацював із окупаційною владою, від їїх імені почав здійснювати контроль за виловом біоресурсів. Також у телеграм каналі бачив публікацію датовану літом 2022 року із фотознімком на якому ОСОБА_10 (призначений окупаційною владою начальник охорони навколишнього природного середовища і водних біоресурсів у м. Бердянськ) видавав ОСОБА_3 та іншим матеріальну винагороду.
У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою АДРЕСА_3
ОСОБА_9 розповів, що на початок повномасштабного вторгнення він перебував у м. Бердянськ Запорізької області. З окупованого міста виїхав в 20-х числах червня 2022 року. В Бердянську був волонтером. У зв'язку із тим, що свідок раніше працював прикордонником, знав ОСОБА_3 .. Під час прогулянки у квітні 2022 року бачив як ОСОБА_3 разом із представниками окупаційної влади та військовими РФ в районі «Ліски» та 3-ї дамби в м. Бердянськ та показував причали, місця базування човнів, також був свідком того як ОСОБА_3 сам особисто патрулював прибережну зону. Знайома (яка працювала у окупаційній адміністрації м. Бердянськ ) передала свідку фотознімки наказів про призначення ОСОБА_3 та інших правоохоронців а відповідні посади у оргнах окупаційної влади, які він потім передав співробітникам Державного бюро розслідувань. .
Також у судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою АДРЕСА_4 .
ОСОБА_13 у судовому засіданні повідомив, що з 2019 по 2022 рік працював різноробочим на рибо заготівельному підприємстві ПП «Маяк» у м. Бердянськ (розташоване за адресою Набережна, 17). ОСОБА_3 знав, оскільки до повномасштабного вторгнення той був інспектором рибоохорони
Після окупації міста 28.02.2022 року на підприємство зайшли російські солдати та заборонили роботу. 03 березня 2022 року були проведені збори співробітників рибо заготівельних підприємств, які були організовані ОСОБА_10 (новим начальником рибоохорони) та військовими РФ. На зборах також були присутні колишні співробітники рибоохорони, які стали співпрацювати із окупаційною владою - ОСОБА_14 і ОСОБА_15 .
З 03.03.2022 підприємство дозволили видобуток риби, однак судна виходили у море під прапором РФ. З 03.03.2022 по 11.03.2022 свідок виходив у море. Перед виходом необхідно було доповідати про вихід відповідальному (у деякі дні це був ОСОБА_3 ), отримувати координати, де дозволено робити вилов, час лову, після повернення доповідати про обсяг вилову. Відповідні записи свідок робив у журналі, який Також додатково свідок повідомив, що особисто бачив наказ про призначення ОСОБА_3 ОСОБА_10 на посаду головного інспектора.
V. Фактичні обставини, які суд визнає загально відомими і такими, що не потребуються доказування в межах даного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства меліорації та рибного господарства, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України №229 від 15.07.2016 (зі змінами, унесеними наказами №305 від 20.07.2021 та №412 від 24.09.2021), Азовське басейнове управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагенства), діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.
Азовський рибоохоронний патруль у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Держрибагенства, дорученнями Голови Держрибагентства, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.
Основним завданням Азовського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, в районі діяльності.
Азовський рибоохоронний патруль є правоохоронним органом (орган рибоохорони), який для виконання його повноважень держава забезпечує транспортними засобами, приладами спостереження, зброєю, спеціальними засобами, відео- і фототехнікою, спецодягом тощо.
Під час виконання службових обов'язків посадові особи Азовського рибоохоронного патруля мають право на носіння форми встановленого зразка, а також на носіння і застосування табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до закону.
Посадові особи Азовського рибоохоронного патруля здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, зокрема:
-Здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів.
-Давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
-Перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів.
-У разі неможливості встановлення особи правопорушника на місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
-Вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони використання та відтворення водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них.
-Проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби з метою запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
-Викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
-Безперешкодний доступ до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, у гримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
-- Визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та/або методиками.
-Складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
-Вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна.
-Вимагати від суб'єктів рибного господарства подання звітів про обсяги спеціального використання водних біоресурсів та контролювати їх достовірність.
-Здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність до вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Так, 24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Запорізька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Всупереч нормам міжнародного гуманітарного права президент Російської Федерації (далі - РФ) ОСОБА_16 , а також інші представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці Збройних Сил РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили часткову окупацію території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Згідно з указом Президента України ОСОБА_17 № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, починаючи з 24.02.2022, дію якого у подальшому неодноразово продовжено.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Після початку повномасштабної військової агресії РФ проти України, 27.02.2022 війська РФ тимчасово окупували м. Бердянськ Запорізької області та розташовані там державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші об'єкти, після чого на території м. Бердянська представники РФ почали незаконно формувати органи окупаційної адміністрації РФ.
З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, зокрема м. Бердянська, представники РФ з числа своїх громадян та лояльних до них верств місцевого населення почали формувати незаконні підрозділи під виглядом «правоохоронних» органів для вчинення діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
VІ. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Той факт, що обвинувачений є суб'єктом кримінального правопорушення підтверджується наявністю громадянства України (у судовому підтверджена наявність паспорта громадянина України), перебування на державній службі у правоохоронному органі (наказом Начальника Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України №67-К від 10.05.2017 призначено на посаду головного державного інспектора відділу рибоохоронного патруля №1 Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України, що знаходиться у матеріалах кримінального провадження). .
Отже, ОСОБА_3 , є громадянином України, а тому суб'єктом кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 7 ст. 111-1 КК України та ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції закону №1689-УІІ від 07.10.2024).
Наявність у діях обвинуваченого об'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції закону №1689-УІІ від 07.10.2024) підтверджені показами свідка ОСОБА_13 ОСОБА_9 . Свідок ОСОБА_13 повідомив, що відразу після окупації м. Бердянськ військовими РФ, обвинувачений продовжив виконувати ту саму роботу пов'язану із контролем вилову біоресурсів у Азовському морі, однак уже від імені РФ, контролював виходи у море, надавав координати місць вилову, контролював кількість виловленої риби, тощо. Також, допомагав здійснити передачу активів організації представникам окупаційної влади.
Термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) та інших.
Згідно доктрини міжнародного гуманітарного права, тимчасово окупована території України є територією держави України, де влада повинна здійснюватися від імені України. Діяльність ОСОБА_3 була направлена на встановлення діяльності правоохоронних органів іноземної держави, що у свою чергу унеможливлює там діяльність законних органів влади.
Отже, матеріалами справи підтверджено вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 державної зради.
Суд вважає, що матеріалами кримінального провадження не підтверджено вчинення обвинуваченим державної зради у формі переходу на бік ворога, оскільки жодних доказів його участі у збройних формуваннях РФ під час розгляду справи не здобуто.
Частиною 7 ст.111-1 КК України, серед іншого, передбачена відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Так, окупаційна адміністрація російської федерації - це сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг (п.6 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
У складі цього правопорушення важливим для кваліфікації є місце його вчинення - тимчасово окупована територія України. У даному випадку кримінальні правопорушення були вчинені як на території м. Бердянськ, які є окупованими та внесені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому Наказом № 309 від 22.12.2022.
У судовому засіданні досліджена копія наказу про призначення обвинуваченого на посаду інспектора, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 підтвердив, що передав цю фотокопію співробітникам правоохоронних органів. У взаємозв'язку із даними протоколів НСРД, у яких обвинувачений згаданий як співробітник нового органу, який контролює вилов біологічних ресурсів. Крім того, показами свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_9 підтверджено виконання обвинуваченим функцій із контролю за рибним промислом під час окупації Бердянська.
Щодо належності новоствореної установи у сфері «охраны окружающей природной среды и водных ресурсов в г. Бердянск» до незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території України
У судовому засіданні встановлено, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», територія м. Бердянська Запорізької області є тимчасово окупованою з 27.02.2022.
Як пояснили у судовому засіданні свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , після окупації міста Бердянськ війська РФ призначили військового коменданта, із яким погоджувались усі рішення місцевої влади, а згодом був призначений і так званий мер міста ОСОБА_19 . Далі, окупаційна адміністрації стала створювати усі інші органи, які необхідні для функціонування міста, зокрема, і нову установу, яка повинна займатися контролем за виловом рибних ресурсів. Свідок ОСОБА_18 повідомив суду, що начальником нового рибоохоронного органу став Зеленський, який активно агітував усіх інспекторів переходити на роботу під прапором РФ. Свідок ОСОБА_20 пояснив, що інспектори, які пішли на роботу до окупаційної влади, фактично виконували ті самі функції, що і в Україні, а саме: контроль за виловом рибних ресурсів в акваторії Азовського моря.
Відповідно до п. 4 Положення про Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України 15.07.2016 Азовський рибоохоронний патруль є правоохоронним органом.
Отже, суд вважає доведеним, що не пізніше 28.03.2022 на окупованій території міста Бердянська окупаційною владою РФ у порушення законодавства України був створений новий орган: «Охранаокружающейприроднойсреды и водныхбиоресурсов в г. Бердянске», на який, серед інших завдань, покладено патрулювання акваторії та узбережжя Азовського моря з метою контролю за виловом, а також передачею виловлених водних біоресурсів в інтересах та на користь окупаційної адміністрації РФ, та наділено повноваженнями щодо вилучення у фізичних та юридичних осіб плавзасобів, знарядь добування водних біоресурсів, виловлених водних біоресурсів, а також затримання осіб, тобто має у собі усі ознаки незаконного правоохоронного органу, створеного на тимчасово окупованій території України.
Аналізуючи, чи наявна у діях обвинуваченого ОСОБА_3 ознака добровільності, суд спирається на постанову Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 638/5446/22 (провадження №51-4092км23), у якій зазначено, що у кримінальному праві добровільним вважається діяння, яке вчинено при можливості вибрати декілька варіантів поведінки, з урахуванням сукупності обставин, які можуть виключати кримінальну протиправність за приписами статей 39, 40 КК України. На свідомий і добровільний характер дій з надання допомоги РФ у проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України вказує сам характер таких дій, їх послідовність та динаміка розвитку.
Показам свідка ОСОБА_13 підтверджено, що ОСОБА_3 із перших днів окупації почав виконувати дії щодо контролю за промислом риби від імені окупаційної влади, також передавав інформацію про активи органу, у якому раніше працював. Показами свідка ОСОБА_21 встановлено, що усі його підлеглі, які не бажали співпрацювати із окупаційними органами виїхали на підконтрольну Україні територію. Встановлені обставини підтверджують добровільність його дій.
Дослідивши наведені вище докази, суд не знайшов підтвердження того, що ОСОБА_3 , був вимушений зайняти зазначену вище посаду та діяв під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - РФ. Більш того, сама посада, зайняття якої інкриміноване обвинуваченому не пов'язана із задоволенням первинних потреб, а діяльність, яку вона передбачає пов'язана саме із поширенням і укріпленням окупаційної влади, надання їй показової законності та легітимності.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 111 КК України (у редакції закону №1689-УІІ від 07.10.2024) як державу зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 7 ст. 111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території. .
VІІ. Призначення покарання.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого нею злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Обставини, що пом'якшують покарання, відповідно до положень ст. 66 КК України : не встановлені.
Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України не встанволені
З огляду на відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає за можливе призначити покарання у межах санкції статті.
Підстав для застосування ст. 69 КК України судом не вбачається.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, суд враховує, що обвинувачений злочин, об'єктом якого є основи національної безпеки України. Крім того, обвинувачений за віком є особою, яка може претендувати на зайняття посад в органах державної влади. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання з забороною займати будь які посади в органах державної влади та в правоохоронних органах з конфіскацією усього особистого майна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
У зв'язку із вчиненням кількох правопорушень, остаточне покарання необхідно призначити відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
VІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає.
Судові витрати по справі відсутні.
Клопотань про застосування, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження до суду не надходило.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111(у редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) та ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст.111 КК України (в редакції Закону № 1689-VII від 07.10.2014) у вигляді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років із конфіскацією всього належного йому майна,
- за ч.7 ст.111-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в правоохоронних органах на строк п'ятнадцять років із конфіскацією усього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 13 (тринадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та в правоохоронних органах на строк п'ятнадцять років із конфіскацією усього належного йому майна.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_3 .
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 не обирати.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення надіслати захиснику у порядку абз. 6 ч.3 ст. 323 КПК України та вручити прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Інформацію про ухвалення вироку розмістити на сайті Олександрівського районного суду міста Запоріжжя та у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суддя ОСОБА_1