Справа № 515/1734/25
Провадження № 1-в/515/2127/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
02 грудня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні матеріали подання начальника відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про встановлення адміністративного нагляду відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кам'янка Тростянського району Сумської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженої 21.11.2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.115 КК України до семи років позбавлення волі,
31 жовтня 2025 року начальник відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі-ВП №2 Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області) ОСОБА_3 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з поданням про встановлення адміністративного нагляду відносно ОСОБА_4 .
Подання мотивує тим, що ОСОБА_4 після звільнення з місць позбавлення волі 10.11.2021 року на шлях виправлення не стала, систематично вчиняє домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , 1973 року народження, зловживає спиртними напоями. Схильна до вчинення правопорушень. Після повернення з місць позбавлення волі неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, зокрема: 28.02.2023 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 17.10.2024 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, 23.01.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, 08.07.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП. Неодноразово була попереджена про припинення ведення антигромадського способу життя та можливість встановлення відносно неї адміністративного нагляду, але висновків для себе не зробила. За формальними ознаками підпадає під дію Закону України "Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі". У зв'язку з цим, вважав би за доцільне встановити адміністративний нагляд відносно ОСОБА_4 та встановити наступні обмеження: заборонити вихід з дому, де вона проживає з 23 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. наступного дня; заборонити відвідувати бари, ресторани та інші місця, де реалізуються спиртні напої з метою їх вживання чи придбання; заборонити виїзд в особистих справах за межі Білгород-Дністровського району без дозволу начальника відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області; з'являтися для реєстрації до відділення поліції №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області чотири рази на місяць, місяця з 08 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв.
В судове засідання учасники справи не з'явилися.
Представник ВП № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області заяву про розгляд справи у його відсутність та задоволення подання не подав.
Прокурор 25.11.2025 року надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відмовити у задоволенні подання оскільки до подання не долучені всі відповідні матеріали на підтвердження вказаного факту.
ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, заяву про причину неявки та розгляд справи у її відсутність суду не надіслала.
Суд, дослідивши матеріали подання та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
ОСОБА_4 раніше судима 21 листопада 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.115 КК України до 7 років позбавлення волі.
Згідно копії довідки про звільнення серія ЗАП №05773 від 10.11.2021 року ОСОБА_4 була звільнена по відбуттю строку покарання.
З характеристики, наданої сільським головою Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №2348/02-18/1413 від 18.09.2025 року, вбачається, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, періодично зловживає алкогольними напоями.
Відповідно до постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинені нею правопорушення, а саме: 28.02.2023 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП, 17.10.2024 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, 23.01.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП, 08.07.2025 року за ч.3 ст.173-2 КУпАП.
При цьому до матеріалів справи не долучено жодного доказу притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення порушення громадського порядку.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 158 КВК України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення вол» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Статтею 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Згідно ч.1 п. «в» ст.3 вищезазначеного Закону адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб: засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів Національної поліції, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.
Згідно з п. «в» ст. 4 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», підставою для встановлення адміністративного нагляду щодо осіб, вказаних вище, є матеріали органів Національної поліції.
Адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. У разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу внутрішніх справ може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду (ст.6 Закону).
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» від 28.03.1986 року № 3 передбачено, що перевіряючи обґрунтованість подання про встановлення адміністративного нагляду щодо осіб, зазначених у п «в» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд засобами, звільненими з місць позбавлення волі» належить перевіряти дані про вчинені ними правопорушення, а також законність та обґрунтованість застосування до них заходів стягнення. При цьому слід мати на увазі, що адміністративний нагляд може бути встановлений за умови, що після звільнення з місць позбавлення волі особа, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушує громадський порядок, права інших громадян чи вчиняє інші правопорушення і за кожне правопорушення притягувалась до відповідальності у встановленому Законом порядку.
Отже, необхідною умовою застосування адміністративного нагляду є систематичність порушення громадського порядку, прав інших громадян після винесення органами внутрішніх справ попередження.
До матеріалів справи долучено попередження ОСОБА_4 про стосовно якої може бути встановлено адміністративний нагляд. Із тесту Попереджень вбачається, що уповноваженою особою ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області до відома ОСОБА_4 доведено, що якщо вона не припинить порушувати громадський порядок та права інших громадян, за нею буде встановлено адміністративний нагляд із застосуванням встановлених Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» обмежень.
Між тим, суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 притягувалася до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.
Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів подання, скарг на порушення ОСОБА_4 громадського порядку чи інших прав громадян не надходило, доказів протилежного суду не надано. А вчинення вище перелічених правопорушень не може розцінюватись як небажання ставати на шлях виправлення чи асоціальну поведінку звільненого з місць позбавлення волі, беручи при цьому до уваги, що з часу звільнення ОСОБА_4 з місць позбавлення волі 10.11.2021 року до часу вчинення нею правопорушень 14.03.2023, 17.10.2024, 23.01.2025 та 08.07.2025 року минуло майже два роки і відомості про скоєння останньою правопорушень у вказаний проміжок часу в матеріалах подання відсутні.
Враховуючи викладене, встановлення адміністративного нагляду, а так само звернення уповноважених органів до суду з поданням про встановлення такого нагляду щодо особи, систематичність протиправної поведінки якої не доведена, є нічим іншим ніж порушенням її прав та безпідставним погіршенням її становища. Обмеження прав ОСОБА_4 , визначених у вказаному поданні, буде порушувати її право на свободу та особисту недоторканність, визначене ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а також право на свободу пересування гарантоване ст. 33 Конституції України, ст. 13 Загальної декларації прав людини, ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, а тому, подання задоволенню не підлягає.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, які б свідчили про вперте небажання ОСОБА_4 стати на шлях виправлення, а тому в задоволенні подання про встановлення останній гласного адміністративного нагляду відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, п. «в» ст.3, ст.5,6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», суд
У задоволенні подання начальника відділення поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про встановлення гласного адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_6 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1