Справа № 513/782/25
Провадження № 2/513/732/25
Саратський районний суд Одеської області
27 листопада 2025 року Саратський районний суд Одеської області
у складі: головуючого судді - Миргород В.С.,
при секретарі судового засідання - Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» в особі Гурського Германа Юрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд, -
Так, 16 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (далі - ТОВ «КОШЕЛЬОК») звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18 січня 2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 2990801197-587952 по надання кредиту, відповідно до якого відповідач отримав строковий кредит у розмірі 9 500,00 грн шляхом перерахування коштів на поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 , на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1,1% на добу (фіксована ставка).
Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на дату подання позову становить 31 340,50 грн, з яких: 9 500,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 21 840,50 грн - сума заборгованості по процентах.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним договором позики в сумі 31 340,50 грн та судові витрати у сумі 2 422,40 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 14 червня 2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи; роз'яснено відповідача право на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», та шляхом розміщення оголошення на сайті веб-порталу «Судова влада України». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зі згоди представника позивача, який заявою не заперечував проти винесення заочного рішення у випадку не надходження до суду відзиву у визначений строк, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що 18 січня 2022 року, між ОСОБА_1 було укладено договір № 2990801197-587952 за допомогою веб-сайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів (надалі Правила) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений.
На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - «3105», для підписання кредитного договору № 2990801197-587952 від 18.01.2022 року, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 (вказаного Позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті) електронного повідомлення СМС-повідомлення.
Відповідно до вище наведено, обґрунтованим є висновок, що без отримання SMS повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачеві.
Відповідно до умов Кредитного Договору, ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту, становить 9 500,00 грн (п. 1.1. договору, р. 3., паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 29 днів, (п. 2.1. договору, р. 3., р. 4 паспорту кредиту, п. 1. графіку розрахунків); відсоткова ставка, становить 1,1% на добу за початковий строк кредитування визначений п. 2.3., п. 3.6., п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. Графіку розрахунків); сума кредиту та нараховані відсотки, за початковий строк користування позикою, на 29 днів, становить 12 530,50 грн (9 500,00 грн. тіло кредиту + 3 030,50 грн відсотки за користування позикою за перші 29 днів, р. 4. Паспорту кредиту, п. 1. п. 2 графіку розрахунків).
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 2990801197-587952 від 18.01.2022 року.
ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту).
Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 16 лютого 2022 року до 16 травня 2022 року, за ставкою 2,2% на добу. Та на момент подання даної позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі (9 500,00 грн тіло кредиту + 3 030,50 грн відсотки за початковий строк користування позикою + 18 810,00 грн відсотки за продовжений строк користування позикою) 31 340,50 грн. Враховуючи вище викладене загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором №2990801197-587952 від 18 січня 2022 року станом на дату подання позову до суду становить 31 340,50 грн, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 9 500,00 грн; заборгованість за відсотками за користування позикою: 21 840,50 грн.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач виконав зобов'язання за кредитним договором, видав відповідачу кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, натомість відповідач допустив порушення зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів та комісії у встановлений у договорі строк.
Вказані обставини відповідач не спростував, доказів виконання зобов'язання за кредитним договором не надав.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості, виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано: копія Договору про надання правової (правничої) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладеного між Адвокатським бюро та ТОВ «КОШЕЛЬОК».
Відповідно до умов Договору про надання правової (правничої) допомоги 12 лютого 2025 року, ТОВ «КОШЕЛЬОК», як клієнт доручає адвокатському об'єднанню врегулювати питання в судовому порядку.
Відповідно до додатку до Договору про надання правової (правничої) допомоги 12 лютого 2025 року, встановлено перелік послуг професійної правничої допомоги та гонорар Адвоката визначений та погоджений Адвокатом та Клієнтом. Сума гонорару Адвоката розрахована на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року № 155 та статті 137 Цивільно процесуального кодексу України, з урахуванням критерій співмірності витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката, та погоджена між Клієнтом та Адвокатом.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, заборгованість за кредитним договором № 2990801197-587952 від 18 січня 2022 року в розмірі 31 340,50 грн (тридцять одна тисяча триста сорок гривень 50 копійок), що складається з: заборгованість за сумою кредиту: 9 500,00 грн; заборгованість за відсотками за користування позикою - 21 840,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві вісім гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь на користь ТОВ «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повний тест рішення складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Суддя В. С. Миргород