Справа № 513/1511/25
Провадження № 3/513/830/25
Саратський районний суд Одеської області
01 грудня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України після доопрацювання, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «УСПЕНІВСЬКЕ», паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Саратським РС ДМС України в Одеській області 02 жовтня 2012, РНОКПП НОМЕР_2 , -
за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 159/15-32-07-09-12, складеним головним державним інспектором Приморського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного Управління ДПС в Одеській області Примаченко В.С. 05 серпня 2025 року, головний бухгалтер ТОВ «УСПЕНІВСЬКЕ» ОСОБА_1 вчинила правопорушення: порушення ведення податкового обліку згідно акту від 01 липня 2025 року № 34105/15-32-07-09-03: 1. П. 189.1 ст. 189, абзацу «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 грудня 1999 року № 996-ХІ, зі змінами, п. 2.4. Положення про документальне забезпечення приписів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року №168/704 та п.п.2.1 п.2 Методичних рекомендацій щодо застосування спеціальних форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21 грудня 2007 року №929, знижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 215 644,00 грн, у тому числі за періоди: червень 2024 року - 215 644,00 грн; 2. п.201.1 та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами), в результаті чого своєчасно не зареєстровано ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних; 3. пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення», п.57.1 ст. 57, п.п. 168.1.1, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 171.2 ст. 171, пп. «а» п. 168.2 ст. 176 Кодексу, у результаті неперерахування до бюджету військового збору при виплаті доходів платникам податків у сумі 70 230,94 грн, акт відмови від отримання підпису посадових осіб ТОВ «УСПЕНІВСЬКЕ» від 01 липня 2025 року № 5520/15-32-07-09-03, корінець про відправлення акту від 01 липня 2025 року № 6504416926123, чим допустила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КпАП України.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду складених відносно неї адміністративних матеріалів - до суду не з'явилася, клопотань та заяв про перенесення розгляду справи від останньої на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до такого.
Відповідно до положень ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протиправні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
В порядку ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Приписами ч. 2 ст. 38 КУпАП, передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з ч.6 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження, і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Причому аналіз даної статті вказує, що такі обставини, як: відсутність події і складу адміністративного правопорушення; вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони, - можливо встановити лише шляхом розгляду справи по суті, та перевірки фактичних обставин.
Інші ж обставини, зазначені в ст.247 КУпАП встановлюються незалежно від фактичних обставин справи, в залежності від зазначеної конкретної обставини. Наприклад: смерті особи - свідоцтвом про смерть; неосудність - психіатричним висновком; недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку - свідоцтвом про народження; строків притягнення особи до відповідальності - закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених статтею 38 цього Кодексу, тощо.
Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. При цьому, ст.247 КУпАП, не надає право органу, що здійснює адміністративне провадження його закрити, а зобов'язує його це зробити. Встановлення будь-якої обставини в рішенні суду після закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, може порушити право особи на справедливий суд, оскільки таке рішення буде прийнято на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Грабчук проти України» від 26 вересня 2006 року, у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується."
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 липня 2018 року (справа № 308/8763/15-а).
Датою вчинення правопорушення у протоколі № 159/15-32-07-09-12 від 05 серпня 2025 року зазначено 01 липня 2025 року, справа надійшла до суду 14 листопада 2025 року, на момент надходження та розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Ураховуючи, що на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст.38 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, п.7 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Суддя В. С. Миргород