Іменем України
01 грудня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 650/2762/25
Номер провадження: 22-ц/819/1328/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ( судді-доповідача) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
В обґрунтування позову зазначив, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 6520685200:04:022:0030, загальною площею 1,834 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
01.01.2018 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди землі.
29.10.2021 року укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 28.12.2017 року. Встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 238 058,74 гривень. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди до 31.12.2031 року.
Станом на день подання позовної заяви, жодних виплат заборгованості з орендної плати відповідачем не здійснено.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Вказані вище обставини підтверджують факт не добросовісності відповідача.
Пославшись на наведені обставини, норми статей 651, 629, 526 ЦК України, п. «д» ст. 141, ст. 96 ЗК України, статей 15, 21,22, 32 Закону України «Про оренду землі», зазначив, що систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 47 349,88 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року позов задоволено частково. Суд ухвалив:
розірвати договір оренди землі від 01.01.2018 року (з урахуванням додаткової угоди від 29.10.2021 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 27317768, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:022:0030.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 31566,59гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено наступне:
-судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, при цьому не враховано ціну позову, яка перевищує тридцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, також безпідставно повернуто зустрічний позов. У зв'язку з чим справи повинна була розглянуто судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження, порушення норм процесуального права є безумовною підставою для скасування рішення суду. Крім цього, судом першої інстанції порушено норми процесуального законодавства при постановлення ухвали про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та розгляду заяви про відвід судді;
-доказами наявними в матеріалах справи, яким судом першої інстанції надана неправильна оцінка, підтверджується, що територія, де розташована земельна ділянка, непридатна до використання через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами, що унеможливлює розірвання договору оренди на підставі систематичної несплати орендної плати. Товариство не відмовляється від своїх зобов'язань, але наголошує на неможливості їх виконання у період тимчасової окупації, ліквідації її наслідків та до моменту повного розмінування земельної ділянки, що позбавляє можливості безпечного ведення господарства;
-листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області N 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, підтверджено, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та зазначено, що Головне управління ДСНС України у Херсонській області не залучалось до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на вказаних територіях та не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на них у зв'язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Отже, матеріалами справи підтверджується наявність обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України;
-апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про розподіл витрат на правову допомогу, оскільки судом не враховано обсяг і характер виконаної адвокатом роботи, конкретні обставини і складність справи. Просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу до 3000 грн..
24 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»..
24 листопада 2025 року представником товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» подано клопотання про зупинення провадження до розгляду Верховним Судом справи № 650/3776/24 яка ухвалена у подібних правовідносинах.
Позиція інших учасників справи.
У відзиві представник позивача просить відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх заперечень, адвокат Ковальчук Микола Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 , вказав, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом. Надане відповідачем розпорядження Херсонської обласної ради від 01.03.2024 року №24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», наведених обставин не спростовує.
Разом з тим, відповідачем не надано до матеріалів справи наказу про призупинення діяльності у зв'язку з військовою агресією проти України. Також матеріали справи не містять відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України із засвідченням обставин непереборної сили.
Факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
Крім того, з боку представників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про не використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Позивач неодноразово звертався до відповідача за його зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи, проте контакту з відповідачем так і не мав і після укладення договору на правову допомогу стало відомо, що відповідач 25.09.2024 року перереєстрував місце знаходження в Житомирську область.
Адвокат зазначає, що нотаріально посвідчені письмові пояснення працівників ТОВ «ЮТС-Агропродукт» свідчать, що відповідач протягом 2023-2024 років провадив господарську діяльність на території Бериславського району. За довідкою Новорайською РВА від 05.05.2025 не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до Державного земельного кадастру.
В Листі ГУ ДСНС в Херсонській області зазначено про «ймовірність» забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами. Більш того рекомендовано відповідачу звернутися до Херсонської ОВА, оскільки саме вони є органом, на який покладено контроль за проведенням розмінуванням.
Представник позивача наводить обставини недобросовісності дій ТОВ «ЮТС Агропродукт», які полягають в укладанні договору 1704/25-24 від 17.04.20025 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок приватної власності на території Херсонської області з ТОВ «Перемога Плюс», як з взаємопов'язаною особою, наводячи бенефіціарних власників товариств.
2. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України про розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору виключно в заяві по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 357 - 360 ЦПК України заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.
У цій справі суд апеляційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального закону викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №761/16124/15-ц (номер провадження 14-184цс20).
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України суду надана можливість за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі лише у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні підстави, визначені п.10 ч.1 ст. 252 ЦПК України, оскільки надана апелянтом ухвала суду касаційної інстанції від 23 червня 2025 року у справі №650/3776/24 про відкриття касаційного провадження та витребування справи не свідчить саме про перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520685200:04:022:0030, загальною площею 1,834 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
За Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 1,834га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Новорайської сільської ради кадастровий номер ділянки: 6520685200:04:022:0030, що підтверджено Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформовану 23.04.2025року.
01.01.2018 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди землі.
29.10.2021 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 28.12.2017 року. Встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 238 058,74 гривень. Також встановлено, що розмір орендної плати за користування спірною земельною ділянкою становить 6,63% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15 783,29 гривень. Строк дії договору оренди до 31.12.2031 року.
Згідно з Додатковою угодою№ 700985-7від 29.10.2021року до Договору оренди землі від 01.01.2018року, сторони виклали договір оренди земельної ділянки в новій редакції, визначили орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», продовжили строк дії договору до 31.12.2031 року.
Згідно з умовами договору оренди та додатковими угодами, орендна плата мала сплачуватися до 31 грудня кожного року.
За інформацією викладеною в листі-довідці Новорайської сільської військової адміністрації від 03.03.2025 року №01-12/432/25, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вже після деокупації, що відбулась 11.11.2022 року, незважаючи на проведення обстежень та очищення цих земель спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використання їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської територіальної громади орендованих ними земельних ділянок і за наявною інформацією, орендна плата громадянам, які мають земельні ділянки (паї), не сплачується.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України порушення законів та звичаїв війни.
Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської технікизокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації, що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.
Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС-Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв'язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
В розпорядженні начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023 роки», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
У розпорядженні також зазначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування у визначений період. Вказано, що відповідні земельні ділянки не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.
В розпорядженні начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 06лютого 2024року №29 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року», встановлено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги щодо нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання на період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року. Окрім того, у зв'язку з потенційним забрудненням вибухонебезпечними предметами, земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, що перебувають у користуванні вказаного товариства, визнано такими, що не є об'єктом оподаткування у зазначений період.
В розпорядженні начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18квітня 2024року №154 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року» № 29 від 06.02.2024 року», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, а також з єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2024 рікз 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Пільги надані на земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, із зазначенням кадастрових номерів, з урахуванням наявності на території підприємства потенційної загрози забруднення вибухонебезпечними предметами.
17.04.2025р. між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» укладений договір відчуження ( продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-24 ( а.с.63).
Відповідно до умов договору продавцю належить зареєстроване право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зазначених у Додатку (Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди яких є предметом відчуження (продажу) до Договору). Продавець за цим договором продає (відчужує), а покупець придбаває право оренди зазначених земельних, що є підставою для державної реєстрації переходу право оренди землі у порядку, передбаченому законодавством. До покупця переходять усі права й обов'язки орендаря щодо земельних ділянок за договором оренди землі ( зі змінами та доповненнями додатковими угодами). (п.2.1-2.3 Договору №1704/25-24 від 17 квітня 2025 року).
Відомості про реєстрацію права оренди ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» спірної земельної ділянки матеріали справи, у тому рахунку в системі «Електронний суд», не містять.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України«Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абзац п'ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач, як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі не заперечував факт не виконання своїх зобов'язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023,2024 роки , посилаючись на те що неможливість обробітку земельної ділянки через її потенційне замінування є обставинами, за які орендар не відповідає, і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач продовжував і продовжує господарську діяльність, Товариство не зупиняло свою роботу у зв'язку з воєнним станом. Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024рр. відсутні. Однак суд враховував ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати спірні земельні ділянки, оскільки вони перебували на території яка була тимчасово окупована рф з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року і відповідно не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю. Тому суд вважає, що на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використаним через обставини, за які він не відповідає.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.
Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо)через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також не передбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.
Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин які б свідчили про відсутність протягом 2023 -2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенцію загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна; наявності непереборної сили, та підстав для застосування вимог ст.726ЦК України не надано.
Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.
Розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, яким ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» визнано суб'єктом господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання орендаря за договором оренди.
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_2 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, а не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не свідчить про неможливість використання орендованої земельної ділянки, задіяння іншої сільгосптехніки для обробку землі.
Лист ТПП України від 28.02.2022 року, який наданий відповідачем є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов'язанням.
Посилання представника Товариства на розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 06 лютого 2024 року № 29; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154, якими надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання за період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2024 року відповідно, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2023, 2024 роки не спростовують. Вказані розпорядження видані лише щодо надання певних податкових пільг у зв'язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами, та не містять відомостей щодо визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами, і не звільняють Товариство від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.
Колегія суддів критично відноситься до посилання апелянта на те, що лист від 03.03.2025 року №01-12/432/25 є неналежним доказом, оскільки в ньому визначено саме про земельні ділянки, які знаходяться на території Новорайської сільської військової адміністрації, до якої входять і спірні земельні ділянки, а саме вказано, що станом на 25.02.2025 року земельна ділянка, яка належать громадянам-власникам та перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється, такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважились такими, що потребують обстеження, але вже після деокупації, що відбулась 11.11.2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперами військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих земель і за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок не сплачується ( з.с. а.с.27).
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).
Щодо стягнення заборгованості
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, у відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Орендна плата відповідачем не сплачувалась за 2023 та 2024 роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно розраховано суму заборгованості (31556,59 грн.) ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за період 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки, яку суд стягнув на користь ОСОБА_1 .
Доводи апелянта проте, що він не відмовляється від своїх зобов'язань, але наголошує на неможливості їх виконання та наявність підстав для застосування положення частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, як підстави для несплати орендної плати, звільнення від відповідальності спростовуються вищенаведеним.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення норм процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, а не загального, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою представника позивача Ковальчук Миколи Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, встановлено відповідачу строк 5 (п'ять днів) з дня вручення ухвали про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження, у який відповідач має право надіслати суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження ( а.с.35).
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача по цивільній справі за позовом представника позивача Ковальчук Миколи Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», про розірвання договору оренди землі, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ( а.с.73).
Згідно частини першої, другої, третьої статті 274ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:1)малозначні справи; 2)що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1)справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4)справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Згідно пункту 5 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження врахував ціну позову (щодо вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати), яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет спору та характер спірних правовідносин, які не свідчать про складність справи, не вимагають проведення підготовчого судового засідання для повного, об'єктивного та всебічного встановлення обставин справи.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на необхідність розгляду справи за правилами загального провадження на підставі частини п'ятої статті 274 ЦПК України, у зв'язку з поданням зустрічної позовної заяви, оскільки ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 червня 2025 року, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку з кадастровим номером6520685200:04
:022:0030 , у придатний для використання стан шляхом надання до них доступу на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотання про відвід судді, а отже як підстави для обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 376ЦПК України (розгляд справи неповажним складом суду) не ґрунтуються на нормах процесуального закону.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 липня 2025 року заяву про відвід судді, яка була аргументована наявністю в провадженні судді більше ніж 100 справи в яких відповідачем є заявник, та судові рішення ухвалені суддею містять систематичне нехтування викладом аргументів і заперечень ТОВ «ЮТС Агропродукт», мотивів їх відхилення судом (а.с.99) залишено без розгляду ( а.с.99).
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року заяву про відвід судді, яка була аргументована порушенням норм процесуального права суддею першої інстанції при вирішенні питання про відвід при постановленні ухвали від 27.07.20.25 року (а.с.102), залишено без розгляду ( а.с.127).
Відповідно до п.1, 2 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1)справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.
Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про відвід судді, були вирішені судом в порядку , визначеному ч.3 ст. 44 ЦПК України, за змістом якої подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, наведене не надає підстав для скасування рішення з зазначеної апелянтом підстави.
Щодо доводів апеляційної скарги про зменшення витрат на правову допомогу.
Згідно частини 1,2, 4 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження обставин суду першої інстанції позивачем надано наступні докази: договор про надання правової допомоги від 08 квітня 2025 року; детальний опис витрат адвоката за надану правову допомогу, згідно з яким відповідні витрати складаються з витрат на консультацію клієнта і узгодження правової позиції в розмірі 2000 грн (1 година витраченого часу) та витрат на підготовку позовної заяви і пакету документів в розмірі 8000 грн (4 години витраченого часу); квитанції до прибутного касового ордеру відповідно до якої адвокат Ковальчук Микола Олександрович отримав від позивача за надання правничої допомоги 10 000 грн.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
«40. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
41. Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
42. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
43. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
44. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
45. Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
46. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
47. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності».
Наведений правовий висновок застосований у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.
Разом з тим, клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу до 3000 грн. до суду першої інстанції ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не подавалося, а отже матеріали цивільної справи як у паперовій так і у електронній формі такого не містять; відзив на позовну заяву також не містить такого клопотання, що свідчить про те, що відповідач не скористався наведеними процесуальними правами та клопотання про зменшення судових витрат не заявляв. Наведена у відзиві на позовну заяву вимога відповідача відмовити у задоволенні позову та відмовити у стягненні з ТОВ на користь позивача витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу не може вважатися клопотанням в розумінні вищенаведених вимог процесуального закону.
А тому наведені доводи апеляційної скарги в цій частині не є такими, що гуртуються на нормах процесуального закону.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 376, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01.12.2025.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік