Іменем України
01 грудня 2025 року м. Херсон
Номер справи: 650/2766/25
Номер провадження: 22-ц/819/1330/25
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого ( судді-доповідача) Склярської І.В.,
суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.
секретар Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І..), у справі за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє - адвокат Ковальчук Микола Олександрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості з орендної плати за землю, стягнення витрат на судовий збір та витрат на правничу допомогу,
встановив:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Ковальчук Микола Олександрович, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.
Позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0004, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.09.2020 року №392.
Також, позивач є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0005, загальною площею 8,9715 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 01.09.2020 року №391.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:019:0004, то 17.06.2019 року між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди землі. Встановлено нормативну грошову оцінку в розмірі 308 548,91 гривень. Пунктом 4.5 визначено, що орендна плата сплачується до 31 грудня поточного року. Визначено строк дії договору оренди до 30.11.2027 року. Встановлено розмір орендної плати 5,91% від нормативної грошової оцінки, що становить 18 235,24 гривень.
02.09.2020 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угодою, якою було змінено сторону в договорі оренди, а саме визначено орендодавцем позивача.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:019:0005, то 21.06.2006 року між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди землі №4АА002128- 040671500037.
20.01.2015 року було укладено додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, яким визначено нового Орендаря, а саме ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду, якою сторони домовилися визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та викласти договір в новій редакції. Нормативна грошова оцінка 308 539,66 гривень. Пунктом 4.5 визначено, що орендна плата сплачується до 31 грудня поточного року. Визначено строк дії договору оренди до 31.12.2027 року. Встановлено розмір орендної плати 5,91% від нормативної грошової оцінки, що становить 18 234,69 гривень.
02.09.2020 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угодою, якою було змінено сторону в договорі оренди, а саме визначено орендодавцем позивача.
З початку агресії російської федерації проти України та до дня подачі позовної заяви відповідачем не було вчинено дій щодо повідомлення позивача про причини не виконання умов договору оренди.
Також всупереч умовам договору, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості.
Відповідачем порушено умови договорів оренди та не сплачено орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки.
Таким чином, систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договорів оренди земельних ділянок та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати по двом ділянкам у розмірі 109 409,79 гривень.
Пославшись на наведені обставини, норми статей 617, 651, 629, 526 ЦК України, п. «д» ст. 141, статей 15, 21,22, 32 Закону України «Про оренду землі», зазначив, що систематичне невиконання орендарем своїх обов'язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 109 409,79 гривень..
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року позов задоволено частково.
Суд ухвалив:
Розірвати договір оренди землі від 17.06.2019 року (з урахуванням додаткової угоди від 02.09.2020 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 32347751, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0004;
розірвати договір оренди землі від 21.06.2006 року №4АА002128-040671500037 (з урахуванням додаткової угоди від 02.09.2020 року), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31541742, щодо земельної ділянки з кадастровим номером и 6520686700:03:019:0005;
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 91 175,10 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 2422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено наступне:
- долучені позивачем листи-довідки не стосуються предмета доказування у цій справі, є неналежними та недопустимими доказами та не могли бути врахованими судом першої інстанції під час розгляду справи, оскільки листи-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03.03.2025 N 01-12/432/25 та від 05.05.2025 N 01-12/1008/25 містять загальну інформацію, при цьому не містять інформації та відомостей про земельну ділянку, що є предметом спірного договору. Крім цього, законодавством не передбачені повноваження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області на надання листів-довідок, які долучив позивач;
-у зв'язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надано пільги з місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади, що підтверджено рішенням Новорайської сільської військової адміністрації. Ці документи є беззаперечним доказом існування обставин, які об'єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності ТОВ «ЮТСАГРОПРОДУКТ», але й будь-яке використання орендованих земельних ділянок;
-листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області N 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, підтверджено, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та зазначено, що Головне управління ДСНС України у Херсонській області не залучалось до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на вказаних територіях та не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на них у зв'язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Це свідчить про об'єктивну неможливість використання Відповідачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням через наслідки збройної агресії та через обставини, за які орендар не відповідає, що унеможливлює виконання зобов'язань за договором оренди землі.
-судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме справу (питання) розглянуто за відсутності співвідповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», якого не повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду. Розгляд справи проведено в порядку спрощеного позовного провадження, хоча ціна позову перевищує 30 (тридцять) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, 13.06.2025 року ТОВ «ЮТС-Агропродукт» подано зустрічний позов, що є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначила про порушення процесуальних норм судом першої інстанції при постановлення ухвали про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви та розгляду заяви про відвід судді від 24 липня 2025 року;
-право оренди земельної ділянки ТОВ «ЮТС-Агропродукт» було відчужено ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі відповідного правочину і таким чином, новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов'язань за договором. З огляду на це ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не є боржником за зобов'язаннями передбаченими договором оренди землі, тому відповідно не повинен бути відповідачем за цим позовом.
24 листопада 2025 року на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».
Позиція інших учасників справи.
У відзиві представник позивача просить відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх заперечень, адвокат Ковальчук Микола Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1 вказав, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства, що підприємство зупинило роботу у зв'язку з воєнним станом.
Факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, сам по собі також не може свідчити про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов'язань з орендної плати.
Крім того, з боку представників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про не використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Відповідачем не надано до матеріалів справи наказу про призупинення діяльності у зв'язку з військовою агресією проти України. Розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», відповідно до якого ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ» Головою Херсонської обласної ради було визнано підприємством, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, наведених обставин не підтверджує. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислові палати в Україні із засвідченням таких обставин.
Позивач неодноразово звертався до відповідача за його зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи, проте контакту з відповідачем так і не мав і після укладення договору на правову допомогу стало відомо, що відповідач 25.09.2024 року перереєстрував місце знаходження в Житомирську область.
Адвокат зазначає, що нотаріально посвідчені письмові пояснення працівників ТОВ «ЮТС-Агропродукт» свідчать, що відповідач протягом 2023-2024 років провадив господарську діяльність на території Бериславського району. За довідкою Новорайською РВА від 05.05.2025 не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до Державного земельного кадастру.
Представник позивача наводить обставини недобросовісності дій ТОВ «ЮТС Агропродукт», які полягають в укладанні договору 1704/25-24 від 17.04.20025 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок приватної власності на території Херсонської області з ТОВ «Перемога Плюс», як з взаємопов'язаною особою, наводячи бенефіціарних власників товариств.
2. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України про розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору виключно в заяві по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 357 - 360 ЦПК України заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.
У цій справі суд апеляційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального закону викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №761/16124/15-ц (номер провадження 14-184цс20).
У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається наступне.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2020 року №392 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0004, загальною площею 8,97 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
Також відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.09.2020 року №391 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6520686700:03:019:0005, загальною площею 8,9715 га, що розташована на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 18.04.2025 року об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 8,97 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степнянської сільської ради - кадастровий номер ділянки: 6520686700:03:019:0004.
Згідно з записом № 32347751 від 08.07.2019 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованої 23.04.2025 року об'єктом нерухомого майна є земельна ділянка загальною площею 8,9715 га, яка розташована в Херсонській області, Бериславському районі, на території Степнянської сільської ради - кадастровий номер ділянки: 6520686700:03:019:0005.
Згідно з записом № 31541742 від 16.09.2015 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки..
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:019:0004, то 17.06.2019 року між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено договір оренди землі. Встановлено нормативну грошову оцінку в розмірі 308 548,91 гривень. Пунктом 4.5 визначено, що орендна плата сплачується до 31 грудня поточного року. Визначено строк дії договору оренди до 31.12.2026 року. Встановлено розмір орендної плати 5,91% від нормативної грошової оцінки, що становить 18 235,24 гривень.
02.09.2020 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угодою №1100356-4, якою було змінено сторону в договорі оренди, а саме визначено орендодавцем позивача.
Щодо земельної ділянки кадастровий номер 6520686700:03:019:0005, то 21.06.2006 року між ОСОБА_2 (спадкодавцем) та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» було укладено договір оренди землі №4АА002128-040671500037.
20.01.2015 року було укладено додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, яким визначено нового Орендаря, а саме ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28.12.2017 року між позивачем, ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду, якою сторони домовилися визначити нову сторону в договорі (Орендаря), а саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та викласти договір в новій редакції. Нормативна грошова оцінка 308 539,66 гривень. Пунктом 4.5 визначено, що орендна плата сплачується до 31 грудня поточного року. Визначено строк дії договору оренди до 31.12.2027 року. Встановлено розмір орендної плати 5,91% від нормативної грошової оцінки, що становить 18 234,69 гривень.
02.09.2020 року між позивачем та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угодою, якою було змінено сторону в договорі оренди, а саме визначено орендодавцем позивача.
Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт (абзац п'ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечував факт не виконання своїх зобов'язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023,2024 роки , посилаючись на відсутність обов'язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством та сталими висновками Верховного Суду, передбачено, що боржнику у разі якщо він посилається як на причину невиконання зобов'язань на форс-мажорні обставини, слід надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань, які повинні враховуватись судами, Відповідач посилається на військові дії на території України та Херсонської області, але не надав доказів того, які саме обставини вплинули на його господарську діяльність. Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об'єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов'язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2023-2024рр. відсутні. При цьому суд першої інстанції враховував ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати спірні земельні ділянки, оскільки вони перебували на території, яка була тимчасово окупована рф з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року і відповідно не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю, тому на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач підлягає звільненню від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використаним через обставини, за які він не відповідає.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.
Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також не передбачуваність, перші можуть бути спричинені зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку ,втім необмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.
Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частинишостоїстатті762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин які б свідчили про відсутність протягом 2023 -2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна; наявності непереборної сили, та підстав для застосування вимог ст.726ЦК України не надано.
Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.
Колегія суддів звертає увагу, що на запит адвоката начальником сільської військової адміністрації в листі від 03.03.2025 року №01-12/432/25 щодо земельної ділянки належній у тому рахунку позивачу, проінформовано, що станом на 25.02.2025 року земельні ділянки, яка належать громадянам-власникам та перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не використовуються, тобто обробіток її не здійснюється, такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважились такими, що потребують обстеження, але вже після деокупації, що відбулась 11.11.2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперами військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих земель і за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок не сплачується. Підстав, для неврахування цього листа, як доказу для з'ясування всіх обставин у справі, апелянтом не доведено, а його посилання на неналежність та недопустимість цього доказу не обґрунтовано.
Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_2 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, а не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв'язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не свідчить про неможливість використання орендованої земельної ділянки, задіяння іншої сільгосптехніки для обробку землі.
Лист ТПП України від 28.02.2022 року, який наданий відповідачем є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні.
Крім цього, позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов'язанням.
Посилання представника Товариства на розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163; розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18.04. 2024 року № 154, якими надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов'язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2024 року відповідно, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2023, 2024 роки не спростовують. Вказані розпорядження видані лише щодо надання певних податкових пільг у зв'язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами, та не містять відомостей щодо визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами, і не звільняють Товариство від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.
Колегія суддів вважає за можливе звернути увагу, що доводи апеляційної скарги про потенційне забруднення земельної ділянки з посиланням про це на лист ГУ ДСНС України в Херсонській області від 11.06.2025 року, суперечать інформації викладеній у цьому листі, у якому зазначено лише про «ймовірність» потенційного забруднення та надані певні роз'яснення відповідачу на його запит ( б/н від 27.05.2025) про надання актів обстеження наведених у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, або вказати на можливість чи не можливість їх використання. Слід зазначити, що у листі ГУ ДСНС України в Херсонській області зазначено і про встановлення того, що роботи з розмінування земельних ділянок проводились іншими фаховими відомствами з розмінування.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).
Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності підстав для розірвання договору оренди спростовуються вищенаведеним.
Щодо стягнення заборгованості
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, у орендаря - відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Орендна плата орендарем не сплачувалась за 2023 та 2024 роки.
Доводи апелянта що внаслідок укладання 17.04.2025 між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», як продавцем, та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», як покупцем, договору відчуження ( продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-24 новий орендар несе відповідальність за невиконання зобов'язань за договором, не є доведеними та обґрунтованими.
Апелянт не довів, що право оренди за укладеним договором зареєстровано за новим орендарем, враховуючи, що з моменту реєстрації такого права, ці права переходять до нового орендаря та за умовами цього договору новому орендарю переданий, відповідно до вимог цивільного законодавства, обов'язок виконання невиконаних попереднім орендарем зобов'язань по сплаті орендної плати.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 2023 року по 2024 рік, орендарем за яким був саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», та останній не довів вищевикладеного, то саме з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» суд першої інстанції правильно стягнув заборгованість, як з особи яка порушила зобов'язання, що виникли з 2023 року по 2024 рік.
Довід апеляційної скарги про відсутність у апелянта обов'язку сплачувати орендну плату внаслідок наведених ним вище обставин не ґрунтується на встановлених судом першої інстанції обставинах на підставі належним чином досліджених доказах, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог, та відповідачем, на їх заперечення. Фактично доводи апелянта в цій частині зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за 2023-2024 роки, які судом зроблені відповідно до норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для переоцінки доказів колегія суддів не вбачає.
Щодо доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про не належне повідомлення судом першої інстанції співвідповідача ТОВ «Перемога -Плюс» про дату, час і місце судового засідання, судом не приймається до уваги, оскільки позовні вимоги до цієї юридичної особи не заявлено, клопотань про залучення у якості співвідповідача не надходило, а отже в матеріалах справи відсутні докази залучення останнього до участі у справі в якості співвідповідача, що свідчить про відсутність у суду першої інстанції обов'язку повідомляти про час та місце розгляду справи ТОВ «Перемога -Плюс».
Що стосується посилання особи, яка подала апеляційну скаргу на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, а не загального, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою представника позивача Ковальчук Миколи Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, встановлено відповідачу строк 5 (п'ять днів) з дня вручення ухвали про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження,у який відповідач має право надіслати суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного провадження ( а.с.46).
Згідно частини першої, другої, третьої статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:1)малозначні справи; 2)що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1)ціну позову; 2)значення справи для сторін; 3)обраний позивачем спосіб захисту; 4)категорію та складність справи; 5)обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6)кількість сторін та інших учасників справи; 7)чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.6 ст.19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1)справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4)справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом року, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Згідно пункту 5 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження врахував ціну позову (щодо вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати), яка не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, предмет спору та характер спірних правовідносин, які не свідчать про складність справи, не вимагають проведення підготовчого судового засідання для повного, об'єктивного та всебічного встановлення обставин справи.
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотання про відвід судді, а отже як підстави для обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 376ЦПК України не ґрунтуються на нормах процесуального закону.
Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 липня 2025 року заяву про відвід судді , яка була аргументована наявністю у судді дисциплінарного стягнення, наявності впровадженні судді більше ніж 100 справи в яких відповідачем є заявник, та судові рішення ухвалені суддею містять систематичне нехтування викладом аргументів і заперечень ТОВ «ЮТС Агропродукт», мотивів їх відхилення судом (а.с.106-108), залишено без розгляду ( а.с.111).
Відповідно до п.1, 2 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1)справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.
Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.
Як вбачається з матеріалів справи, заяви про відвід судді, були вирішені судом в порядку , визначеному ч.3 ст. 44 ЦПК України, за змістом якої подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Таким чином, наведене не надає підстав для скасування рішення з зазначеної апелянтом підстави.
Щодо суті апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.
Керуючись ст. ст.367,375, 382 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - залишити без задоволення.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Склярська
Судді: Л.П. Воронцова
В.В. Майданік
Повний текст постанови складений 01 грудня 2025 року.