Постанова від 01.12.2025 по справі 766/15066/25

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2025 року м. Херсон

Номер справи: 766/15066/25

Номер провадження: 22-ц/819/1297/25

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( суддя-доповідач) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року (під головуванням судді Шестакової Я.В.) за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

01.10.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви у якій просить накласти арешт на офісне приміщення в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач є власником офісних приміщень в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 . Позивач має намір звернутися до суду із позовом щодо усунення перешкод в користуванні, звільнення приміщення спільної власності та скасування реєстрації права власності на вищезазначені офісні приміщення, які, за позицією позивачки, фактично є допоміжними приміщеннями будинку і тому є спільною власністю власників квартир будинку з урахуванням вимог ст. 382 ЦК України. Разом з тим, відповідачка за майбутнім позовом створює перешкоди у доступі до приміщень, в одному з яких сталася аварія, що унеможливлює її усунення та відновлення водопостачання у квартири.

Таким чином у позивачки є всі підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, відповідач майбутнього позову може з великою вірогідністю продати офісні приміщення, а отже може утруднитися чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального закону, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Аргументи учасників справи

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично суд обґрунтував ухвалу тільки тім, що заявником не надано доказів наявність фактичних обставин, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, наміру відповідачів відчужити нежитлові приміщення, а припущення позивача щодо наміру відчужити ОСОБА_2 нежитлові приміщення в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 повинно бути підтверджене конкретними фактичними обставинами, з якими пов'язується вид забезпечення: наприклад, підготовчі дії до реалізації майна, витрачання коштів не за призначенням, укладання договорів та інше. Суд помилково упускає те, що відповідач має намір подати позов про *. Суд при цьому не звертає увагу що заявник збирається подати позов, яким оспорюється право власності відповідачки на захоплені нею допоміжні приміщення будинку які є спільною власністю власників квартир та нежитлових приміщень будинку, змінивши при цьому призначення цих приміщень з допоміжних на офісні приміщення цокольного поверху, таким чином незаконно привласнив нашу (співвласників будинку) спільну власність на допоміжні приміщення і тепер повністю ігнорує наше право на доступ для здійснення ремонту водопровідних мереж, залишивши жильців будинку без води та не допускає нас до загальних технічних комунікацій для здійснення ремонту водопроводу будинку. Заявник зазначає що існує загроза відчуження, оскільки відповідачка після ознайомлення з позовом, будучи обізнана, що у випадку задоволення позову, повернення цим приміщенням статусу допоміжних приміщень, скасування реєстрації її права власності, потягне втрату відповідачем права власності на ці приміщення, що значно підвищує вірогідність реального відчуження: 1- щоб хоч би отримати кошти за ці приміщення, або 2- фіктивного відчуження для суттєвого ускладнення повернення цих приміщень співвласникам квартир, оскільки виникне необхідність подачі додаткового позову до нових власників про визнання недійсною їх угоди про відчуження. Апелянт зауважує, що позивачем було зазначено наступне обґрунтування але суд його проігнорував, або не звернув на це увагу, або не прийняв до уваги і в супереч п.3 ч.4 ст.265 ЦПК не навив своїх мотивів спростування цих аргументів. Вважає, що зазначені позивачкою аргументи у заяві про забезпечення позову а також повторно наведенні вище у даної скарзі очевидно відноситься (стосуються) до предмета спору (заяви в даному випадку) є обґрунтованими тому їх ігнорування є порушенням, в тому числі п.3 ч.4 ст.265 ЦПК, відповідно до якої у мотивувальній частині рішення зазначаються в тому числі мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Суд формально зазначив, що не наведено належних обґрунтувань, і все крапка, (це до речі ЄСПЛ зазначає, як - свавілля), так як заявником було наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову і обґрунтування можливого тоді ускладнення не тільки виконання рішення суду, а також ефективного захисту прав заявника.

Вимагаючи наведення доказів в даному випадку можливості відчуження під час розгляду заяви про забезпечення позову в порушення вимог частини 4 статті 263 ЦПК України суд не врахував висновків Верховного Суду по справі №904/1934/23 в якої звертається увага на те, що у випадку подання позову про стягнення коштів (позивач вважає аналогічно і за позовом про звільнення приміщення скасування права власності) саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач. Отже, наявність практичної можливості отримати відшкодування (за даним позовом скасування реєстрації права власності) в рамках позову про стягнення коштів (за даним позовом поновлення в правах на допоміжні приміщення) безумовно пов'язана з існуванням дієвих механізмів для забезпечення позову, що повною мірою відповідає ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позиція інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання суду апеляційної інстанції , учасники, зазначені у заяві про забезпечення позову, не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, у встановленому процесуальним законом порядку, що не перешкоджає розгляду справи. А заява ОСОБА_3 передана до суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 , про відкладення розгляду справи внаслідок хвороби його дружини ОСОБА_1 не містить доказів поважності причин неявки заявниці. Крім того, явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що вона є необґрунтованою та недоведеною. Та відзначив, що саме лише посилання в заяві на те, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднитися чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду, без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження зазначеного доказами згідно зі статтею 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна. Заявником належним чином не обґрунтовано, та не надано належних та допустимих доказів того, що на час розгляду даної заяви, невжиття заходів забезпечення позову, визначених в заяві, може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження того, що наявні дії відповідача, які свідчать про її намір відчужити нежитлові приміщення. Припущення позивача щодо наміру відчужити ОСОБА_2 нежитлові приміщення в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 повинно бути підтверджене конкретними фактичними обставинами, з якими пов'язується вид забезпечення: наприклад, підготовчі дії до реалізації майна, витрачання коштів не за призначенням, укладання договорів та інше.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом статті 149 ЦПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову до подання позову не містить доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Додана до заяви копія заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 12 травня 2011 року за позовом ОСББ «Гармонія, 8» до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, яким позов задоволено, та зобов'язано ОСОБА_2 надати доступ у випадку необхідності , передбаченої законом представникам ОСББ до мереж, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир та які знаходяться у підвальному приміщенні цокольного поверху у будинку АДРЕСА_2 , для усунення аварійних ситуацій та ремонту, - містить посилання на первісне право власності на ці приміщення ПП ОСОБА_5 , а в наступному ОСОБА_2 на підставі рішення суду.

Проте, майбутнє пред'явлення позову про усунення перешкод в користуванні, звільнення приміщення спільної власності та скасування реєстрації права власності на офісні приміщення в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , та подання заяви про забезпечення позову до його подання без надання суду доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову: накласти арешт на офісне приміщення в цокольному поверху будинку АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , унеможливило задоволення такої заяви, внаслідок чого суд першої інстанції правильно виснував про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову до його подання.

Відомості з сайту «Судова влада» свідчать про неподання, відповідно до вимог ч.4 ст.152 ЦПК України, позову ОСОБА_1 .

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

Наведені доводи апеляційної скарги не надали підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, порушення норм процесуального закону судовою колегією не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 02.10.2025,- без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 382 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 02 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік

Повний текст постанови складений 01 грудня 2025 року.

Попередній документ
132225059
Наступний документ
132225061
Інформація про рішення:
№ рішення: 132225060
№ справи: 766/15066/25
Дата рішення: 01.12.2025
Дата публікації: 03.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Херсонський апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.10.2025)
Результат розгляду: у задоволенні заяви відмовлено
Дата надходження: 01.10.2025
Предмет позову: забезпечення позову до подання позовної заяви
Розклад засідань:
01.12.2025 10:55 Херсонський апеляційний суд