Справа №577/2225/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/1129/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Іменем України
12 листопада 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 577/2225/24 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.09.2025 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
установила:
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити прокурору у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, оскільки рішення ухвалене незаконним складом суду, не було встановлено наявність ризиків, не з'ясовано та не наведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, враховуючи термін перебування його підзахисного під вартою, а посилання прокурора в клопотанні на судимість ОСОБА_8 є безпідставним.
У Конотопському міськрайонному суді Сумської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, судовий розгляд якого не завершений до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тому прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки продовжують існувати і не зменшились ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.09.2025 ОСОБА_8 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою і визначений розмір застави. Своє рішення суд першої інстанції умотивував тим, що прокурор в достатній мірі довів існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_9 і захисника ОСОБА_10 надійшли письмові заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність, а захисник також просив провести апеляційний розгляд і у відсутність обвинуваченого ОСОБА_8 , а безпосередньо від ОСОБА_8 будь-яких клопотань, у тому числі й про забезпечення його участі в судовому засіданні, до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення суду, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ч. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, крім іншого, відносяться верховенство права і законність (п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК). При цьому принцип верховенства права у кримінальному провадженні і кримінальне процесуальне законодавство України застосовуються з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК), а у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК (ч. 6 ст. 9 КПК).
Судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом, а суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 1-2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства, а згідно ч. 1 ст. 7 цього Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно закону, що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Термін «суд, встановлений законом» стосується не тільки правових підстав самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, а також складу суду в кожній справі (рішення ЄСПЛ у справах «Сокуренко і Стригун проти України», «Бускаріні та інші проти Сан-Марино»).
Згідно ст. 5 Конвенції нікого не може бути позбавлено свободи інакше як компетентним судом відповідно до процедури, встановленої законом, і «…суд не є «компетентним», якщо його склад не було «встановлено відповідно до закону» (§§ 109-11 рішення ЄСПЛ «Yefimenko проти Росії»).
Відповідно ч. 1, 3-4 ст. 35 КПК, у суді функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема: 1) об'єктивний і неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді; 2) визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних; 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху; 5) участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом. Кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов'язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач.
Крім того, склад суду у кримінальному провадженні є незмінним, крім випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених КПК, а після зміни складу суду розгляд кримінального провадження починається спочатку, крім випадків, передбачених КПК. Особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9-10, 12 ст. 35 КПК), а згідно п. 84-85 цього Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом. Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше 14 днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством. Випадки (соціальні відпустки, тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя, тривалий період тимчасової непрацездатності тощо), що можуть перешкодити розгляду справи у строки, встановлені процесуальним законодавством, визначаються рішенням зборів суддів.
Вказані вимоги закону знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 319 КПК, згідно якої судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів.
Як убачається з наданих матеріалів справи, в провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області тривалий час знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, розгляд якого по суті пред'явленого обвинувачення ще не завершений. Ця кримінальна справа перебуває в провадженні судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_11 , яка одноособово здійснює його розгляд.
16.09.2025 в межах судового розгляду кримінального провадження від прокурора надійшло чергове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому попередній строк дії ухвали суду щодо тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 був установлений до 22.09.2025.
Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує дію запобіжного заходу на строк, що не може перевищувати двох місяців (ч. 1-3 ст. 331 КПК). Тобто, як зазначалось вище, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Станом на 17.09.2025 головуюча-суддя ОСОБА_11 була відсутня на робочому місці внаслідок тимчасової непрацездатності і відповідно розгляд клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не здійснювала.
17.09.2025 розгляд вказаного клопотання прокурора здійснив суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , керуючись при цьому приписами п. 20-5 розділу XI «Перехідних положень» КПК, згідно яких тимчасово, на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) розглядається питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абз. 6 цього пункту. Питання про передачу на підставі абз. 5 цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються. Розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду (крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному ст. 135 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), якщо він проти цього заперечує. Проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абз. 7 цього пункту, з дотриманням правил, передбачених ч. 3-9 ст. 336 цього Кодексу. Участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього Кодексу. Під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Однак, згідно п. 1 Постанови КМУ від 27.06.2023 за № 651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінений з 24:00 30.06.2023 на всій території України, що автоматично припинило дію п. 20-5 розділу XI «Перехідних положень» КПК, який (як зазначено вище) встановлював особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, тимчасово, на період дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, рішенням Конституційного Суду України № 8-р(II)/2024 від 18.07.2024, положення ч. 6 ст. 615 КПК, згідно яких у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою в установленому цим Кодексу порядку обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на 2 місяці, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), внаслідок чого ч. 6 ст. 615 КПК утратила чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення, яке є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскарженим.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК).
З огляду на викладене, положення п. 20-5 розділу XI «Перехідних положень» КПК станом на 17.09.2025 не були чинними, а тому суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 не мав повноважень для судового розгляду клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальній справі відносно останнього за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК, яка перебувала в провадженні судді цього суду ОСОБА_11 згідно ст. 35 КПК. При цьому сама кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК в провадження судді ОСОБА_1 не передавалась і повторний автоматизований розподіл не застосовувався.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК), а істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо його ухвалено незаконним складом суду (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК), а згідно п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, задовольнивши таким чином частково апеляційну скаргу захисника. При цьому інші доводи апеляційної скарги захисника не можуть бути переглянуті з підстав, викладених вище, через незаконний склад суду, що ухвалив рішення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422-1 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.09.2025 відносно ОСОБА_12 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4