Номер провадження: 11-сс/813/1030/25
Справа № 947/26358/24 1-кс/947/2909/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
25.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.05.2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022160000000856 від 14.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні №12022160000000856 від 14.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та накладено арешт із забороною користування та розпорядження на наступне майно, яке виявлено та вилучено 29.08.2024 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та яке перелічене в резолютивній частині ухвали.
Зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, посилаючись на наступне.
- грошові кошти, які було начебто знайдено і вилучено в ході обшуку не приховувались, так як набуті законним шляхом і накопичені упродовж кількох років з пенсійних надходжень чоловіка ОСОБА_8 - ОСОБА_9 , її власних пенсійних надходжень і зарплатні;
- Наведені у мотивувальній частині даного клопотання аргументи, а саме: безпосередній збут наркотичних засобів здійснюється фармацевтами та провізорами в обхід контрольно-касових апаратів без видачі касових чеків не відповідають дійсності у відношенні особисто ОСОБА_8 15.03.1958 року, яка працює у аптечному пункті № 6 ПП «Компанія Реал Фарм» за адресою проспект Шевченка, 15/4, м. Одеса;
- клопотання слідчого побудовано виключно на матеріалах доданих до даного клопотання, які у свою чергу, не містять будь яких беззаперечних доказів за ознаками можливого кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України
- відсутні правові підстави та достатні докази для задоволення клопотання та накладення арешту на майно;
- Власник майна - ОСОБА_9 - не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні.
На підставі цього просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Позиції учасників апеляційного провадження
Представник власник майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду із заявою про розгляд справи без його участі, зазначив, що подану ним апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 також звернувся із заявою про розгляд справи без його участі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Відповідно до положень ч.1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.
Дослідивши матеріали провадження за клопотанням прокурора та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про арешт майна, зазначених вимог закону не дотримався з огляду на наступне.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Положення зазначеної вище норми основного закону узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
При цьому ч. 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна, як доказ в кримінальному провадженні... ; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння ...; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна; 4) розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, відповідно до змісту клопотання старшого слідчого, в провадженні СУ ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудове розслідування проводиться за фактом незаконного збуту групою наркотичних засобів та психотропних речовин на території Одеського регіону.
За результатами проведених оперативних заходів, слідчих дій та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що група осіб зорганізувались з метою особистого збагачення за рахунок систематичного вчинення протиправних дій, пов'язаних із незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом нарковмісних препаратів. Задля забезпечення такого збуту та дотримання заходів конспірації з метою недопущення викриття злочинної діяльності групи, її членами створено мережу аптечних закладів, частина з яких здійснює діяльність без належної ліцензії, через які імітуючи законну фармацевтичну діяльність, пов'язану із роздрібною торгівлею загальнодоступними лікарськими препаратами населенню, налагодили незаконний збут нарковмісних препаратів, обіг яких обмежено і стосовно яких допускаються виключення деяких заходів контролю - «препаратів кодеїну», в тому числі «Кодтерпін ІС» та «Кодепсин». При цьому безпосередній збут наркотичних засобів здійснюється як офіційно, так і не офіційно працевлаштованими в таких аптечних закладах фармацевтами та провізорами в обхід контрольно-касових апаратів без видачі касових чеків.
В ході досудового розслідування 29.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 26.08.2024, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 513144 гривні (детальний перелік номерів купюр викладений у письмовому клопотанні слідчого), -мобільний телефон марки «iPhoneXS» в корпусі золотистого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою мобільного оператора «Київстар» з номером телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видаткові накладні за 2019 рік в загальній кількості 41 арк. та 1 аркуш паперу формату «А4» із наявними на ньому написами, виконаними кульковою ручкою синього кольору - назви препаратів та їх вартість); фіскальний чек компанії «Реал Фарм», аптечний пункт №6, №176517, №176519, №176520,№176521, №176522, №176523, №176524, №176525, №176526 від 28.08.2024 на 1 відрізку бумажної стрічки; фіскальний чек компанії «Реал Фарм», аптечний пункт № 6 №176395, №176396, №176397,№176398 від 26.08.2024, на 1 відрізку бумажної стрічки, які вилучено та поміщено до спеціального сейф-пакету НПУ № PSP 3171159.
На підставі постанови слідчого від 29.08.2024 вилучене майно було визнано речовими доказами в рамках означеного кримінального провадження.
Звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий у клопотанні не навів мотивованого обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти, фіскальні чеки, видаткові накладні за 2019 рік, мобільний телефон марки «iPhoneXS» та інше вилучене майно, а також зазначаючи, що вилученні речі зберегли на собі сліди скоєного злочину, проте, не вказав та не конкретизував, які саме сліди можуть бути на грошових коштах, фіскальних чеках, видаткових накладних за 2019 рік, та іншому майні вилученому у ОСОБА_8 за місцем мешкання.
Разом із тим, колегія суддів зауважує на тому, що прокурором не було доведено того, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, досудове розслідування за ознаками якого здійснюється в межах кримінального провадження №12022160000000856 від 14.12.2022, натомість, ОСОБА_8 в даному провадженні про підозру повідомлено не було.
За встановлених обставин апеляційний суд доходить висновку, що прокурором у повторно поданому клопотанні не було доведено зв'язку вилученого майна із даним кримінальним провадженням.
В свою чергу, ч. 3 ст. 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя суду 1-ої інстанції при прийнятті до розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно не звернув уваги на його невідповідність вимогам ст. 171 КПК України та не виконав приписів ч. 3 ст. 172 КПК України, згідно яких, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, слідчий суддя своєю ухвалою повертає клопотання прокурору з встановленням строку в 72 години для усунення недоліків.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді невмотивованою та передчасною та доходить висновку про те, що при розгляді клопотання прокурора та постановлення ухвали були допущені перелічені вище істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили прийняттю законного та обґрунтованого рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При цьому п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України передбачає, що підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього закону, які перешкоджали чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею були допущені перелічені вище, істотні порушенням вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно повернути прокурору для усунення недоліків протягом сімдесяти двох годин з моменту його отримання.
Керуючись ст. ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.05.2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12022160000000856 від 14.12.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307КК України - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000856 від 14.12.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України повернути прокурору для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали апеляційного суду протягом 72 годин з моменту отримання зазначеної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4