01 грудня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/18649/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Попова Микити Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 ,
на рішення Бородянського районного суду Київської області
від 10 серпня 2009 року
у цивільній справі № 2-524/09 Бородянського районного суду Київської області
за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3
до ОСОБА_4 , Бородянської селищної ради, Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянське бюро технічної інвентаризації», Бородянської районної державної нотаріальної контори
про визнання права власності на житловий будинок,
Рішенням Бородянського районного суду Київської області 10 серпня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Попова Микити Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 , 31.10.2025 безпосередньо до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, одночасно порушуючи питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, представник апелянта вказує, що нещодавно, зі спливом строків ОСОБА_1 стало відомо про наявність оскаржуваного судового рішення від 2009 року, тож апеляційна скарга подається у строк, встановлений законом. Також звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи немає відомостей про повідомлення апелянта або його родичів про розгляд справи у 2009 році та про ухвалення оскарженого рішення.
Дослідивши матеріалів апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
1. Відповідно до пункту 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 294 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції можна було подати протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційну скаргу на рішення суду можна було подати протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишалися без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знаходив підстав для поновлення строку, про що постановляв ухвалу.
Частина перша статті 294 ЦПК України у редакції, що діяла до 14 грудня 2017 року включно, визначала, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, могли подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (частина перша статті 72 ЦПК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції; частина перша статті 126 чинної редакції ЦПК України).
ЦПК України, зокрема стаття 297, у редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, не встановлював преклюзивний строк для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Встановлено, що оскаржене рішення ухвалено 10 серпня 2009 року, а отже діяли строки оскарження встановленні статтею 294 ЦПК України.
У клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження представник апелянта вказує, що ОСОБА_1 про наявність оскаржуваного рішення стало відомо нещодавно.
Водночас, представник апелянта не зазначає конкретної календарної дати, коли саме скаржник дізнався про наявність оскаржуваного судового рішення або отримав його копію. Відсутність вказівки на точну дату (день, місяць, рік) унеможливлює встановлення апеляційним судом моменту початку перебігу строку на апеляційне оскарження стосовно особи, яка не була присутня в судовому засіданні, а також перевірку того, чи подано скаргу в межах строку, визначеного статтею 294 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення), з часу фактичної обізнаності про судове рішення. Вживання оціночного поняття «нещодавно» не дозволяє суду здійснити об'єктивне обчислення часового проміжку між фактичним отриманням рішення та поданням апеляційної скарги, а відтак - перевірити дотримання апелянтом принципу належної обачності та оперативності реагування на виявлене порушення прав. Сам по собі факт необізнаності про судове рішення протягом тривалого часу не звільняє скаржника від обов'язку довести, що апеляційна скарга подана ним у найкоротший строк після того, як йому стало відомо про оскаржуваний акт.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, оскільки у заяві про поновлення строку не наведено достатніх даних для обчислення процесуальних строків (зокрема, конкретної дати отримання/ознайомлення з рішенням суду та відповідних доказів, що такі обставини підтверджують), апеляційний суд визнає наведені причини для поновлення строку неповажними.
Отже, апелянту необхідно звернутись з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вказавши коли саме стало відомо про оскаржуване судове рішення, подавши відповідні докази.
2. Статтею 356 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі у тому числі апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд».
Однак, апелянтом не додано до апеляційної скарги доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
3. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 3 Декрету кабінету міністрів України «Про державне мито» при зверненні із позовною заявою, що подається до суду, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту «з» частини 1 статті 3 Декрету кабінету міністрів України «Про державне мито» при звернення із апеляційною скаргою на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подачу позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 700 грн, що становило 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на 2009 рік.
Отже, за подання апеляційної скарги у даній справі підлягає сплаті судовий збір в розмірі 680 грн ((1 700*50%) * 0,8), за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 року по справі № 910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.
Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу адвоката Попова Микити Геннадійовича, в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Бородянського районного суду Київської області від 10 серпня 2009 року залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: https://www.kas.gov.ua/CourtPortal.WebSite/Home/PoshukSprav
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова