Провадження № 22-ц/803/10040/25 Справа № 179/655/25 Головуючий у першій інстанції: Ковальчук Т. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
26 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Ковальчук Т.А. від 06 серпня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,-
У травні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 17.06.2022 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг “КУБ». Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» http://privatbank.ua. Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. На виконання умов договору банк перерахував позичальнику грошові кошти на його поточний рахунок. В порушення умов договору та приписів законодавства позичальник не повернула кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатила в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 померла. Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 . Позивачем 08.01.2024 року була направлена претензія кредитора до Магдалинівської державної нотаріальної контори. Відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовилися від прийняття спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. 03.04.2025 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті позичальника заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 року становить 208333,37 грн, що є тілом кредиту. Тому позивач просив стягнути на свою користь з відповідачів вказану заборгованість за кредитним договором №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 року в розмірі 208333,37 грн.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 17.06.2022 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (позичальник) та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір №2367406744-КД-1 з використанням електронного цифрового підпису, відповідно до умов якого банк надав позичальниці кредитні кошти у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в сумі 300000,00 грн на поповнення обігових коштів з кінцевим терміном повернення 01.06.2025 включно, зі сплатою за користування відсотків за фіксованою ставкою 13,62 річних від непогашеної заборгованості за кредитом (а.с. 18-29).
Додатковою угодою №1 від 17.06.2022 до кредитного договору №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 року, враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, узгоджено, зокрема, що протягом строку кредиту, за умови належного виконання позичальником положень порядку програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки (а.с. 32-35).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 08.05.2023 року (а.с. 67).
Відповідно до складеного позивачем розрахунку заборгованості, станом на 03.05.2023 року заборгованість за кредитним договором №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 року становить 208333.37 грн, що є тілом кредиту (а. с. 14-17).
Позивачем 08.01.2024 року була направлена претензія кредитора до Магдалинівської державної нотаріальної контори та 22.01.2024 року отримана відповідь про заведення спадкової справи №107/2023 (а.с. 72-75).
Згідно повної копії спадкової справи №107/2023, заведеної Магдалинівською державною нотаріальною конторою після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини чи заявою про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 191-200).
ОСОБА_7 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою по АДРЕСА_1 ; разом з нею був зареєстрований чоловік - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 . Це підтверджується копією довідки виконкому Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №48 від 14.02.2025 року, а також копіями паспортів вказаних відповідачів (а.с. 118, 128).
Також, згідно копії паспорту ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 , виданого Магдалинівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 27.11.2000 року, між ним та ОСОБА_8 04 червня 1983 року було зареєстровано шлюб. Це також підтверджується копією паспорту позичальниці серії НОМЕР_3 від 16.02.2001 (а.с. 53).
Відповідно до листа Личківської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №1161 від 28.05.2025, на час відкриття спадщини відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були зареєстровані за іншою адресою - по АДРЕСА_2 (а.с. 110-111).
03.04.2025 року АТ КБ «ПриватБанк» направило відповідачам листи-претензії, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги (а.с. 76-84).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1281 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини) спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (ч. 2 ст. 1281 ЦК України, в редакції, чинній на час відкриття спадщини).
Відповідно до частини 3 вказаної вище статті якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, встановити дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі №640/6274/16-ц (№61-25487св18).
Згідно повної копії спадкової справи №107/2023, заведеної Магдалинівською державною нотаріальною конторою після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 191-200).
АТ КБ «ПриватБанк»08.01.2024 року була направлена претензія кредитора до Магдалинівської державної нотаріальної контори, а 03.04.2025 року відповідачам (а.с. 72-75, 76-84).
Отже, кредитором не порушено строки, які передбачені статтею 1281 ЦК України, адже банк звернувся з претензією кредитора до нотаріальної контори 08.01.2024 року, в межах встановлених вказаною статтею строків.
За положеннями статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є належними співвідповідачами за даним позовом, оскільки прийняли спадщину після дружини та матері - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, як такі, що постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявили про відмову від неї.
Відповідно до складеного позивачем розрахунку заборгованості, станом на 03.05.2023 року заборгованість за кредитним договором №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 року становить 208333,37 грн, що є тілом кредиту (а. с. 14-17).
Разом з тим, судом встановлено прийняття спадщини після ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у рівних частках (по 1/2 кожним) двома спадкоємцями за законом першої черги - ОСОБА_1 (сином) та ОСОБА_3 (чоловіком).
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №645/3265/13-ц (провадження №61-5552свп18) зроблено висновок, що “застосування правила статті 1282 ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов'язку в натурі. Тлумачення ж статті 1282 ЦК України окремо від інших норм ЦК України позбавить кредитора права на захист своїх цивільних прав та інтересів у тому випадку, якщо на час його звернення до суду з відповідною позовною вимогою майно, яке було передано спадкоємцю у натурі, не збереглося. Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд».
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення за життя ФОП ОСОБА_5 кредитного договору №2367406744-КД-1 від 17.06.2022 з АТ КБ «ПриватБанк» та наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 208333,37 грн; встановивши прийняття спадщини у рівних частках двома спадкоємцями за законом, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПриватБанк» вказаної заборгованості у розмірі по 104166,69 грн (по 1/2 частині від суми боргу), з кожного.
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
Відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не зазначено та не доведено, що вказаний вище розмір боргу перевищує вартість успадкованого кожним із них майна.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, зокрема, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Також ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не представлено належних та допустимих доказів фактичного постійного непроживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, зокрема, встановлення відповідного факту, що має юридичне значення, в судовому порядку.
Клопотань про надання доказів чи про витребування відповідних доказів судом - учасниками справи не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколом судового засідання суду апеляційної інстанції.
Колегія зауважує, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційного суду визнали, що є сином ( ОСОБА_1 ) та чоловіком ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто спадкоємцями першої черги за законом. ОСОБА_3 також повідомив, що за період шлюбу ними придбавалось рухоме майно, зокрема, телевізор та автомобіль.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, не звернув увагу на те, що неотримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття спадщини.
Тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення даної частини позовних вимог.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не були зареєстровані разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (проживали за іншою адресою по АДРЕСА_2 ); із заявами про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк до нотаріуса не звернулись.
Більше того, згідно усних пояснень в судовому засіданні апеляційного суду 26 листопада 2025 року, відповідачка ОСОБА_2 не є спадкоємицею за законом першої черги, адже є невісткою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є неналежними відповідачами у даній справі, адже не приймали спадщину після позичальниці ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог до цих відповідачів.
Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах №№552/91/18, 554/9144/17).
На стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості замінити первісного відповідача належним відповідачем або залучити до участі в справі іншу особу, як співвідповідача.
У зв'язку з цим, рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підлягає залишенню без змін.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь АТ КБ "ПриватБанк" також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору при поданні позовної заяви (3125,00 грн) та апеляційної скарги (3125,00 грн х 150% х 0,8 = 3750,00 грн), пропорційно задоволеним позовним вимогам (6875,00 грн / 2) в розмірі по 3437,50 грн, з кожного (а.с. 1, 222а).
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 17.06.2022 №2367406744-КД-1 в розмірі по 104166 (сто чотири тисячі сто шістдесят шість) грн 69 коп., з кожного.
В іншій частині рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 серпня 2025 року щодо відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі по 3437 (три тисячі чотириста тридцять сім) грн 50 коп., з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова