Провадження № 23-з/803/2196/25 Справа № 243/9684/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Куракова В. В.
25 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Куракова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника Савченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Залізняк Р.М. від участі в апеляційному розгляді справи про адміністративне правопорушення № 243/9684/24 за апеляційною скаргою адвоката Савченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
В провадженні судді Дніпровського апеляційного суду Залізняк Римми Миколаївни перебуває справа про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Савченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Під час апеляційного розгляду 17.11.2025 р. захисником Савченком В.А. заявлено відвід судді Залізняк Р.М. В своїй заяві про відвід останній вказує, що під час апеляційного розгляду суддею вчинено дії, які свідчать про обмеження доступу до правосуддя, оскільки суддя відмовила у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи для забезпечення прийняття часті в апеляційному розгляді особою, що притягується до адміністративної відповідальності. Також під час розгляду суддя Залізняк Р.М. повідомила, що звернеться зі скаргою відносно адвоката Савченка В.А. до керуючого юридичною компанією «Прасолов та партнери», чим, на думку адвоката, втручається в його адвокатську діяльність. Просить відвести суддю Залізняк Р.М. від участі у даній справі та призначити повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Про дату, час та місце розгляду заяви захисника Савченка В.А. про відвід судді Залізняк Р.М. учасники судового розгляду повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, заяв, клопотань не надали, тому можливо розглянути заяву про відвід без участі учасників судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, викладені захисником Савченком В.А. в своїй заяві про відвід судді Залізняк Р.М., вважаю, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи із такого.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Ст. 2 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення (далі за текстом - КУпАП) встановлено, що з аконодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Кодекс України про Адміністративні Правопорушення не передбачає та не регулює порядок вирішення питання про відвід судді.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно частини першої статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
З урахуванням вимог ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантування доступу до правосуддя з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, необхідно керуватись принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, про розгляді заявленого відводу.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суди керуються джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції.
У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П'єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.
Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Як вже наголошувалось, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Проаналізувавши доводи, наведені захисником Савченком В.А. у заяві про відвід судді Залізняк Р.М., вважаю, що ця заява не містить будь-яких об'єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цією суддею як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Захисник зазначає, що суддя Залізняк Р.М. є упередженою стосовно ОСОБА_1 та формує висновки до виходу в нарадчу кімнату.
Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги, були вислухані пояснення сторони захисту щодо поданої апеляційної скарги, доводи, за яких сторона захисту вбачає порушення вимог матеріального та процесуального права, розв'язано низку клопотань сторони захисту, при цьому стороною захисту подано клопотання про зупинення апеляційного розгляду у зв'язку із залученням ОСОБА_1 до військової служби та про відкладення апеляційного розгляду для забезпечення явки ОСОБА_1 , які суд залишив без задоволення та суд не перейшов до судових дебатів з підстав заявленого відводу судді.
Апеляційний суд звертає увагу, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, у зв'язку з цим мотиви прийняття суддею Залізняк Р.М. рішень під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також не згода з прийнятими процесуальними рішеннями судді не є та не можуть бути предметом заяви про відвід судді, не задоволення суддею клопотань про зупинення розгляду та відкладення розгляду не свідчить про упередженість судді, а тому не може слугувати підставою для сумнівів у її неупередженості.
Фактично зміст заяви про відвід судді Залізняк Р.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення зводиться до не згоди захисника Савченка В.А. з процесуальними рішеннями судді, що згідно позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 178/1051/22, не є підставою для відводу.
На початку судового засідання апеляційного суду, в якому було заявлено даний відвід, захисник не заявляв ніяких клопотань стосовно участі Кунда Д.В. в судовому засіданні, а навпаки зазначив, що Кунду Д.В. відомо про цю дату судового засідання апеляційного суду.
Ст. 268 КУпАП передбачено вичерпний перелік статтей КУпАП, при розгляді справ за якими присутність сторін обов'язкова, ст. 130 КУпАП, до відповідальності за якою притягається ОСОБА_1 , до вказаного переліку не входить.
Право бути присутнім під час судового розгляду є альтернативним правом. Так, сторони адміністративно-деліктної справи повинні вживати самостійних заходів для реалізації даного права.
Таким чином, приходжу до переконання, що незадоволення клопотання сторони захисту про зупинення судового провадження та відкладення розгляду справи для забезпечення присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обставиною для відводу судді та не свідчать про упередженість судді Залізняк Р.М. при розгляді вищевказаної справи про адміністративне правопорушення.
Жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею до заяви про відвід не додано та в ході перевірки доводів заяви про відвід не встановлено. Розгляд справи головуючою суддею Залізняк Р.М. здійснюється з дотриманням положень Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, прав особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, доступ до правосуддя реалізується останнім через адвоката Савченка В.А., який є професійним адвокатом, реалізує свої та свого довірітеля права шляхом участі в судових засіданнях, подачі численних клопотань, наданні пояснень, тощо, а тому порушень прав ОСОБА_1 не допущено.
Отже, відсутні обставини, що можуть викликати сумніви у неупередженості судді Залізняк Р.М., проаналізувавши аргументи, якими захисник обґрунтовує заявлений відвід судді Залізняк Р.М. у цій справі, вважаю, що доводи про її необ'єктивність та/або упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву суддею прямої чи опосередкованої зацікавленості в результаті розгляду цієї справи.
Не встановлено й інших підстав, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи судді Залізняк Р.М. та викликали б необхідність у її відводі.
Наведені у заяві мотиви не можуть слугувати підставою для відведення судді Залізняк Р.М., оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.
Слід зауважити, що у заяві про відвід не доведені будь-які факти прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Тому аргументи, якими адвокат Савченко В.А. мотивує свою заяву про відвід судді Залізняк Р.М. у справі № 243/9684/24 не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді.
Інших обставин, які б свідчили про особисту упередженість судді Залізняк Р.М. або її необ'єктивність під час розгляду даної справи адвокат у своїй заяві теж не довів, а суд під час розгляду відповідної заяви таких обставин не встановив.
З огляду на наведене слід відмовити у задоволенні заяви адвоката Савченка В.А. про відвід від участі у розгляді справи № 243/9684/24 судді Залізняк Р.М.
Відповідно до ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Положенням статті 126 Конституції України дано офіційне тлумачення у Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. N 19-рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).
Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.
Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу практику Європейського суду з прав людини, з огляду на те, що заявлені підстави відводу судді Залізняк Р.М. не є такими, що викликають сумнів у її об'єктивності, неупередженості та зацікавленості у результаті розгляду справи, тому заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а є лише власними припущеннями не аргументованими достатніми доводами.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
З урахуванням викладеного заява захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Савченка В.А. про відвід судді Залізняк Р.М. задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити захиснику Савченку В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в задоволенні заяви про відвід судді Дніпровського апеляційного суду Залізняк Р.М. від участі під час апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення № 243/9684/24 за апеляційною скаргою адвоката Савченка В.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20.06.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова