Провадження № 11-кп/803/3221/25 Справа № 205/9995/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (приймає участь в
режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження провадження матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
якою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання,
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього ст. 81 КК України.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що за весь строк відбування покарання він має 14 заохочень, отримав диплом за навчання, брав участь в організаційних масових заходах, страждає на тяжке захворювання, стягнень не має, характеризується позитивно, має намір вступити на службу до Збройних Сил України.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, позитивні зміни у поведінці засудженого відбулись, однак, враховуючи, що засуджений ОСОБА_7 раніше засуджувався за насильницький злочин, звільнявся від відбування покарання з іспитовим строком та по даній справі засуджений за вчинення тяжкого злочину, що пов'язаний зі смертю людини в період іспитового строку, а також враховуючи, що невідбута частина покарання ОСОБА_7 становить більше трьох років, суд вважає, що мета призначеного покарання на цей час не виконана та заявлене засудженим клопотання є передчасним, у зв'язку з чим підстав для застосування до нього умовно-дострокового звільнення у суду немає.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 6 КВК України передбачає, що виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно із ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Розглядаючи клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 , суд повно і всебічно вивчив дані про особу засудженого та дійшов вмотивованого висновку про відмову у застосуванні щодо засудженого умовно-дострокового звільнення від відбуття призначеного покарання, пославшись на те, що засуджений не довів свого виправлення.
Застосування положень ст. 81 КК України щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом суду.
Так, згідно із характеристикою, засуджений ОСОБА_7 за час його перебування в СІЗО м. Києва заохочень та стягнень не мав. За час відбування покарання в ДУ “Бориспільська виправна колонія № 119» мав 14 заохочень, стягнень не мав. Під час перебування в ДУ “Дніпровська виправна колонія № 89» працевлаштований не був у зв'язку із хворобою, проходить курс лікування в лікувальному закладі при колонії, до лікування ставиться добре. Характеризується посередньо, стягнень та заохочень не має. Бере участь у реалізації програми диференційованого виховного впливу “Правова просвіта» та у роботі самодіяльної організації “санітарно-побутові секції відділень СПС», виявляє соціально корисну активність. На підставі проведеної підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, визначено ступінь рівня ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення як “середній». 28.05.2025 року рішенням комісії установи засудженому було відмовлено у застосуванні ст.81 КК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про не доведення засудженим свого виправлення.
Посилання засудженого на те, що він має 14 заохочень, брав участь в організаційних масових заходах, стягнень не має, характеризується позитивно не є підставами для скасування ухвали суду, оскільки виконання засудженим своїх прямих обов'язків має враховуватись у сукупності з усіма іншими обставинами.
Окрім того, судом першої інстанції обгрунтовано взято до уваги те, що засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину під час іспитового строку, що свідчить про відсутність належних висновків у засудженого щодо своєї поведінки.
Крім того, строк покарання, який відбув засуджений, є недостатнім для того, щоб впевнитися в тому, що він довів своє виправлення, оскільки до кінця строку відбуття покарання залишається досить тривалий проміжок часу, бо його кінець припадає на 23.09.2028 року.
Твердження засудженого, що він страждає на тяжке захворювання, - є необгрунтованим, оскільки матеріали провадження не містять документів на підтвердження того, що ОСОБА_8 за станом здоров'я не може відбувати покарання.
Разом з цим, слід зазначити, що при наявності хвороби, що перешкоджає відбуванню покарання, до засудженого може бути застосовано звільнення від покарання за хворобою відповідно до положень ст.84 КК України.
Доводи засудженого про те, що він під час відбування покарання отримав диплом за навчання, має намір вступити на службу до Збройних Сил України, колегія суддів вважає такими, що не є безумовними підставами для його умовно-дострокового звільнення, оскільки не визначені положеннями ст.81 КК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання засудженого, оскільки відсутні достатні підстави стверджувати, що засуджений ОСОБА_8 протягом строку відбування покарання довів своє виправлення, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги засудженого не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, тому у задоволенні вимог його апеляційної скарги слід відмовити.
Рішення суду ухвалено згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 серпня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4