Провадження № 22-ц/803/7030/25 Справа № 202/405/25 Суддя у 1-й інстанції - Бєсєда Г. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
28 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №202/405/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Юрескул Наталі Сергіївни на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року, ухвалене у складі судді Бєсєда Г. В.,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з відповідачем вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Син проживає разом із нею. перебуває на обліку «Д», має затримку мовленнєвого розвитку, сенсорної алалії, ускладнену дизартрію, потребує постійного нагляду та участі у його розвитку. Вона неодноразово разом з сином перебувала на стаціонарному лікуванні та має проходити лікування раз на 3-6 місяців. Син відвідує логопеда-дефектолога, часто хворіє та потребує відповідного лікування та догляду.
Відповідач матеріальну допомогу на утримання сина не надає.
Вказує, вона вимушена працювати, щоб забезпечувати сина всім необхідним. Зазначала, що батько наразі у вихованні та утриманні дитини брати участі не бажає.
Відвідування спільним сином приватного дошкільного закладу, необхідність лікування сина та його реабілітація, прямо впливає на розмір її заробітку.
Наголошує, що якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
У зв'язку з чим, просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/2 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення ним повноліття; а також стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/5 частину з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на її утримання, відповідно до вимог чинного законодавства України.
Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно починаючи з 13.01.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 13.01.2025 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Юрескул Н.С. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) є необґрунтованим, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки тим обставинам, що надані позивачем виписки з медичної картки були надані більш ніж за рік до моменту звернення її з цим позовом до суду, а також що відповідно до вказаних виписок рекомендоване повторне обстеження через шість та через три місяці, але позивачем не надано жодного медичного висновку за вказаний період.
Вказує, що у медичних документах немає даних про те, що дитина має вади фізичного або психічного розвитку та потребує постійного догляду матері, а відповідний медичний висновок із прямою вказівкою на конкретні вади, в матеріалах справи відсутній, натомість лікарі систематично рекомендують саме у більшому спілкуванні дитини з однолітками та дитячому колективі.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження її доходів, потреби у матеріальній допомозі, наявності підстав для стягнення з відповідача на її користь аліментів на її утримання.
Матеріали справи не містять доказів непрацездатності позивача або доказів систематичного та тривалого її перебування на лікуванні з дитиною.
Судом не надано належної правової оцінки тому, що позивач не є особою з інвалідністю, є працездатною та працевлаштована.
У зв'язку з чим, просила, рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 13.01.2025 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому апеляційним судом не перевіряється.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Черкавський Ю.С., скориставшись своїм правом, подав відзив, в якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та невмотивованою. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди відповідача з ухваленим у справі судовим рішенням.
Звертає увагу суду, що відповідачу достименно відомо про наявність у сина затримки мовленнєвого розвитку, та відповідач не заперечує того факту, що дитині потрібна постійна корекція, як з боку лікарів, які надають свої рекомендації, так і з боку батьків.
З наданих позивачем висновків лікарів вбачається, дитина потребує постійного нагляду та участі у його розвитку. Мати дитини неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні і проходять його регулярно.
Також у вказаних медичних висновках вказано, що дитина потребує постійних заспокійливих засобів через невротичні реакції, а тому потребує постійного відвідування лікарів та приймання ліків.
У зв'язку з чим, просив, в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Юрескул Н.С. відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, позивач та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наданих медичних документів, дитина ОСОБА_3 перебуває на обліку «Д» у зв'язку із: затримкою мовленнєвого розвитку, сенсорної алалії, аноксичні ураження головного мозку, наслідки раннього органічного ураження цнс, невротичні реакції, затримка етапів розвитку, нервово - м?язовий сколіоз, грудний відділ, розлад експресивного мовлення (III рівень ЗНМ), ускладнене дизартрією.
З долученої позивачкою медичної документації вбачається, що на момент виписки з медичного закладу у дитини діагностовано ряд захворювань, які потребують подальшого спостереження, лікування та стороннього догляду.
Батько дити - ОСОБА_2 є фізично здоровою особою, проходить військову службу та отримує відповідне грошове забезпечення.
Відомості щодо наявності у нього на утриманні інших осіб відсутні.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на її утримання, суд першої інстанції виходив з їх доведеності у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 13.01.2025 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку, що не призведе до значного погіршення майнового стану платника аліментів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 84 СК України, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
За положеннями ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання дружини, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Встановлено, дитина ОСОБА_3 перебуває на обліку «Д» у зв'язку із: затримкою мовленнєвого розвитку, сенсорної алалії, аноксичні ураження головного мозку, наслідки раннього органічного ураження цнс, невротичні реакції, затримка етапів розвитку, нервово - м?язовий сколіоз, грудний відділ, розлад експресивного мовлення (III рівень ЗНМ), ускладнене дизартрією.
З медичної документації вбачається, у дитини діагностовано ряд захворювань, які потребують подальшого спостереження, лікування та стороннього догляду.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, батько дитини ОСОБА_2 є фізично здоровою особою, проходить військову службу та отримує відповідне грошове забезпечення.
Посилання відповідача на недоведеність наявності у дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вад фізичного або психічного розвитку та потребує постійного догляду матері є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач не є особою з інвалідністю, є працездатною та працевлаштована суд відхиляє, оскільки право на утримання дружина, з якою проживає дитина, яка має вади фізичного або психічного розвитку, має незалежно від наведених доводів.
Відповідно до судового рішення розмір аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача, на утримання позивача на підставі ч. 3 ст. 84 СК України, відповідає вимогам сімейного законодавства, та не призведе до значного погіршення майнового стану платника аліментів.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 13.01.2025 і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку.
Доводи апеляційної скарги суд відхиляє, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і пов'язані з незгодою з висновками суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існуютьу державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року відсутні.
Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Юрескул Наталі Сергіївни на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року- залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року у цивільній справі №202/405/25 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2025 року.
Судді: