Провадження № 22-ц/803/11410/25 Справа № 214/1789/24 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
про повернення апеляційної скарги
01 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Остапенко В.О.
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
заслухавши доповідь судді-доповідача Остапенко В.О. по апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шабельник Катерина Павлівна, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року у цивільній справі № 214/1789/24 за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
До Дніпровського апеляційного суду через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шабельник Катерина Павлівна, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року у цивільній справі № 214/1789/24.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з наступних підстав.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами 5, 6 статті 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 1 статті 14 ЦПК України встановлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилами частини 6 статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з абзацом 2 частини 8 статті 14 ЦПК України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Пунктом 2 Положення визначено, що це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 16 Положення встановлено, що процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.
Пунктами 26 та 27 Положення визначено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Судом встановлено, що до апеляційного суду надійшов сформований із застосуванням вбудованого текстового редактора підсистеми Електронний суд документ під назвою «Апеляційна скарга» від 27 жовтня 2025 року, в якому адвокат Шабельник К.П. вказує на те, що текст апеляційної скарги міститься в додатках.
Зі змісту цього документа вбачається, що він по суті є супровідним листом, до якого додано апеляційну скаргу у форматі «pdf».
Проте, сама апеляційна скарга не була сформована за допомогою підсистеми Електронний суд, а в порушення пункту 26 Положення та Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС додана до супровідного листа як додаток.
Вказане свідчить про використання заявниками непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 5 та частини 7 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Тому, подану не у спосіб передбачений законодавством апеляційну скаргу не можна вважати підписаною у встановленому порядку, наслідком чого є повернення апеляційної скарги.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суду справах №380/22653/21, №160/16266/22 та №359/1538/21.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шабельник Катерина Павлівна, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 вересня 2025 року у цивільній справі № 214/1789/24 за позовом ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта можливості подати апеляційну скаргу повторно, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді