Номер провадження 2/754/4891/25
Справа №754/6475/25
Іменем України
28 листопада 2025 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, ціна позову 29 200,00 грн, та ухвалив за відсутності учасників справи таке рішення:
Стислий виклад позицій сторін
Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" (далі - Позивач), звернувся до суду з позовом до Відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором надання грошових коштів у кредит № 6368151224 від 16.12.2024. Позивач зазначає, що виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кошти, проте відповідач порушив умови договору, графік погашення платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 29 200,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 700,00 грн - заборгованість за процентами; 1 500,00 грн - комісія за надання кредиту; 5 000,00 грн - неустойка за прострочення виконання зобов'язань.
Позивач просить покласти на Відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідач своїм правом подання відзиву не скористався.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Ухвала про відриття провадження у справі надсилалась за адресою місця проживання Відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_1 ). Поштовий конверт повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання, що зареєстровано у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, є належним повідомленням (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Отже, Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).
Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом (частина десята статті 130 ЦПК України).
Суд з метою належного інформування Відповідача, який не має електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, вжив додаткових заходів та застосував альтернативні способи комунікації. Зокрема, окрім офіційних судових повісток, інформацію про суд, що розглядає справу, склад сторін, предмет позову, а також місце, дату та час судового засідання було доведено до відома Відповідача через Портал Дія.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга статті 191 ЦПК України).
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН, ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України "Про споживче кредитування", який встановлює, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 1-1 частини першої статті 1).
Також цей Закон встановлює, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (пункт 4 частини першої статті 1, абзац четвертий частини другої статті 8).
Порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися) зазначаються у договорі про споживчий кредит (пункт 10 частини першої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування").
16.12.2024 між ТОВ "ІННОВА ФІНАНС" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6368151224 у формі електронного документа, підписаного відповідно до Закону України "Про електронну комерцію".
Основні умови Договору: Сума кредиту: 10 000,00 грн (п. 2.3); Строк кредиту: 360 днів (п. 2.5). Процентна ставка: 1% в день протягом перших 180 днів, надалі 0.87% в день (п. 2.6.1). Комісія за надання кредиту: 15% від суми кредиту, що становить 1 500,00 грн (п. 2.7).
Згідно з п. 2.5 та Додатком №1 до Договору (Графік платежів), повернення кредиту та сплата процентів має здійснюватися періодичними платежами.
Позивач виконав свої зобов'язання, перерахувавши 16.12.2024 кошти в сумі 10 000,00 грн на платіжну картку Відповідача, що підтверджується Довідкою про перерахування коштів, виданою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», з яким у ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» укладено договір №160523/1 від 16 травня 2023 року.
Згідно з нормами статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією .
У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: - зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; - не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення .
Отже, зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів Відповідачу, відомості про нього, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
Відповідач не заперечував обставини укладання договору та отримання кредитних коштів, тому зважаючи на положення статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" суд визнає надані Позивачем докази (зокрема, кредитний договір, довідка ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 22.04.2025 вих. № 7/9794) належними та достатніми для підтвердження переказу грошових коштів у сумі 10 000,00 грн на користь ОСОБА_1 .
Суд встановив, що Відповідач порушив умови Договору, не здійснював погашення кредиту та процентів згідно з Графіком платежів. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому .
Оскільки Договором (п. 2.5, Графік платежів) передбачено повернення коштів частинами, а Відповідач допустив прострочення сплати чергових платежів, Позивач правомірно скористався своїм правом вимоги дострокового повернення всієї суми боргу та нарахованих процентів.
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок .
При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц) .
Позивач нарахував 12 700,00 грн заборгованості за процентами. Суд перевірив розрахунок та відповідність процентної ставки вимогам закону. Договір укладено 16.12.2024, тобто після набрання чинності Законом України № 3498-IX (24.12.2023). Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Розрахунок Позивача є арифметично коректним.
Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право фінансової установи встановлювати в кредитному договорі комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (абзац частини другої статті 8 в редакції Закону № 122-IX від 20.09.2019).
У справі, яка переглядається, сторони у пункті 2.7 кредитного договору встановили комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми наданого кредиту.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України) .
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .
Позивач довів порушення Відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання обов'язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів, комісії. Натомість Відповідач не реалізував своє право на подання заперечень та доказів на їх підтвердження, не надав Суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого Позивачем розрахунку .
Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд визнав, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення 24 200,00 грн (10 000,00 (тіло) + 12 700,00 (відсотки) + 1 500,00 (комісія)).
Щодо вимоги про стягнення неустойки у розмірі 5 000,00 грн, Суд зазначає таке.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Зокрема, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) .
Та обставина, що пункт 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року не виключають необхідність застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина друга статті 4 ЦК України), а положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23 січня 2024 року взагалі не мають предметом правового регулювання питання щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.
Отже, в цій частині аргументи Позивача є безпідставними.
Ураховуючи, що порушення зобов'язання відбулося в період дії воєнного стану в Україні, нарахування Позивачем неустойки у розмірі 5 000,00 грн є безпідставним, а відповідна сума підлягає списанню в силу закону. Тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити .
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн. Ціна позову - 29 200,00 грн. Задоволено вимог на суму 24 200,00 грн, що становить 82,88% від ціни позову, тому з Відповідач підлягає стягненню 2 007,61 грн (2 422,40 грн Х 82,88%) .
Керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІННОВА ФІНАНС" (01014, м. Київ, вул .Болсуновська, 8, поверх 9, код ЄДРПОУ: 44127243) заборгованість за Договором № 6368151224 від 16.12.2024 у загальному розмірі 26 207,61 грн (двадцять шість тисяч двісті сім гривень 61 копійка), яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 12 700,00 грн - заборгованість за процентами; 1 500,00 грн - заборгованість по комісії; 2 007,61 грн - витрати зі сплати судового збору.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки в розмірі 5 000,00 грн - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частини четверта та п'ята статті 268 ЦПК України), 28 листопада 2025 року.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО