01 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 320/23118/23
адміністративне провадження № К/990/48979/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року
у справі №320/23118/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есо-Автотехнікс»
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Есо-Автотехнікс» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21 листопада 2022 року №957/Ж10/3100040202.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21 листопада 2022 року №957/Ж10/3100040202.
Разом з тим, у вказаному рішенні не було визначено питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року, заяву адвоката Спиридонова Олега Володимировича про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/23118/23 - задоволено частково. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Есо-Автотехнікс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
26 листопада 2025 року до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №320/23118/23.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №320/23118/23, слід застосовувати такий же критерій.
При цьому, Верховний Суд зазначає, що додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази.
Аналізуючи вказане, Суд зазначає, що додаткове рішення суду може бути оскаржено з підстав невірного дослідження доказів або надання не повної оцінки таким доказам.
Слід зауважити, що при вирішення питання компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати конкретні докази, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Порушення під час дослідження доказів є підставою для касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у поєднанні зі статтею 353 КАС України.
У поданій касаційній скарзі, податковий орган, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Доводи про наявність обставин, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, податковий орган у касаційній скарзі не зазначив.
З поданої касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, із загальним посиланням на ухвалення судами попередніх інстанцій рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 243, 248, 328, 330, 332, 359 КАС України, -
Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року у справі №320/23118/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Есо-Автотехнікс» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова