01 грудня 2025 року
м. Київ
справа №240/22/19
адміністративне провадження № К/990/30445/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Сьомого окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року (головуючий суддя Сушко О.О., судді Мацький Є.М., Залімський І.Г.)
у справі №240/22/19
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Рішенням суду від 02 квітня 2020 року у справі №240/22/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити з 17 липня 2018 року нарахування та виплату ОСОБА_1 та її неповнолітній дитині ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
2. Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року відмовлено.
3. Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Проте, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року залишено без руху з підстав несплати судового збору, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
4. Скаржник на виконання вимог ухвали суду направи заяву, в якій просив звільнити від сплати судового збору за оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року. При цьому, заяву мотивував тим, що прийнята на стадії виконання судового рішення ухвала, в порядку статті 378 КАС України, як і заява в порядку статей 383 та 287 КАС України, є одним із заходів забезпечення виконання судового рішення і також ставить можливість апеляційного оскарження в залежність від сплати судового збору
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2025 року повернув апеляційну скаргу позивачеві на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки судовий збір за подання апеляційної скарги не було сплачено.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
6. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
6.1. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 3 та підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, порушив положення статей 169, 296, частини другої статті 298 КАС України та не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 листопада 2024 року у справі №140/8660/20 та від 20 лютого 2025 року у справі №440/8929/24.
6.2. Скаржник вказує на необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору.
Стверджує, що повертаючи апеляційну скаргу, судом не враховано, що за відсутності законодавчо встановлених ставок судового збору за звернення до суду із заявою в порядку судового контролю на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наслідками її розгляду.
7. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відзив на касаційну скаргу не подало. Про відкриття касаційного провадження та вчинені судом касаційної інстанції дії щодо розгляду касаційної скарги повідомлене належним чином (07 серпня 2025 року).
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Частинами першою та восьмою статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
10. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
11. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено ставку судового збору за подання апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
12. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
13. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15.
14. Отже, на підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. Приписами статей 3 та 5 Закону № 3674-VI визначені пільги для сплати судового збору, а також визначені об'єкти за які не справляється судовий збір.
16. Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
17. При цьому, цими нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення. Даним нормативним актом передбачені підстави для звільнення осіб від сплати судового збору, а також підстави для відстрочення або розстрочення його сплати.
18. Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовано скаржницею, жодних обставин, що передбачені чинним законодавством України для звільнення від сплати судового збору під час подання апеляційної скарги, скаржницею не зазначено.
19. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року підлягав сплаті судовий збір.
20. Такого ж висновку доходив Верховний Суд у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №200/10159/18-а, від 03 вересня 2025 року у справі №286/743/15-а, сформованого за подібних обставин справи.
21. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що правові висновки Верховного Суду, на які посилається скаржниця, стосувалися питання необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції з питань судового контролю за виконанням рішення суду. Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення не охоплюється інститутом судового контролю за виконанням рішенням. Відтак, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 листопада 2024 року у справі №140/8660/20 та від 20 лютого 2025 року у справі №440/8929/24, не можуть бути застосовані до спірної ситуації.
22. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
23. У відповідності до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
24. Оскільки позивачкою у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
25. Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства не знайшли підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року відсутні.
26. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
27. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.М. Шарапа
Судді А.Ю. Бучик
С.Г. Стеценко