Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/8223/25
Провадження №2/711/3657/25
заочне
16 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Буйновській А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Черкасиенергозбут» є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області згідно абз. 3 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та додатку 3 до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території».
Відповідно до п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.
Згідно з абз. 2 п. 3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, у межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника «останньої надії» не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками «останньої надії» відповідно. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.8 ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Таким чином, Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та Правилами роздрібного ринку електричної енергії визначено загальне правило, за яким договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором, до якого приєднується споживач.
Форма договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, є Додатком № 6 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 та відповідно опублікована в електронній формі на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням http://energozbut.ck.ua/pob.html. Згідно з п. 1.1 вказаного Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Тобто, шляхом приєднання в тому числі вчиненням конклюдентних дій.
Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Згідно ч. 3 ст. 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Як вказано позивачем, відповідний договір на електропостачання в якості публічного договору приєднання опубліковано на офіційному веб-сайті ТОВ «Черкасиенергозбут».
Наприкінці 2018 року, початку 2019 року ТОВ «Черкасиенергозбут» через свій офіційний веб-сайт, та засоби масової інформації повідомляли про умови електропостачання та необхідність укладення відповідного договору, в т.ч. прийняття його умов (акцепту), шляхом вчинення конклюдентних дій (п. 2 ст. 642 ЦК України).
Інформація опублікована на сторінках в мережі «Інтернет» за адресою:
- https://energozbut.ck.ua/news/29-schodo-postachannya-elektrichnoyi-energyi-pobutovim-spozhivacham-z-1-schnya-2019-roku.html («Щодо постачання електричної енергії побутовим споживачам з 1 січня 2019 року» публікація від 13 грудня 2018 року) скорочене посилання - https://cutt.ly/rVkFELc;
- https://energozbut.ck.ua/news/722-publichni-dogovori-pro-postachannya-elektrichnoyienergiyi.html(«ПУБЛІЧНІ ДОГОВОРИ ПРО ПОСТАЧАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ» публікація від 02 січні 2019 року).
- https://energozbut.ck.ua/news/24-do-uvagi-pobutovih-ta-malih-nepobutovih-spozhivachv.html («До уваги побутових та малих непобутових споживачів!» публікація від «27» листопада 2018 року) скорочене посилання - https://cutt.ly/PVkGDpO.
Вказаними вище конклюдентними діями в контексті акцепту Договору є фактичне споживання електроенергії, відсутність письмової відмови від отримання послуг, оплата споживачем вартості такої спожитої електроенергії, що, в свою чергу, підтверджується роздруківкою балансу споживача (виписка по особовому рахунку) із відображенням даних із білінгової системи ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо нарахованих обсягів та здійснених відповідачами платежів в рахунок оплати вартості спожитої електроенергії.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут», шляхом споживання електричної енергії та оплати за спожиту електричну енергію.
ТОВ «Черкасиенергозбут» за об'єктом побутового споживача - відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Так, фактично, отримуючи послуги електропостачання та, будучи завчасно повідомленою про умови та вартість їх надання, відповідачем не було заявлено жодних заперечень, скарг тощо до ТОВ «Черкасиенергозбут», чим вчинено мовчазну згоду, за змістом ч. 3 ст. 205 ЦК України, з умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, текст якого розміщено в електронній формі на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням http://energozbut.ck.ua/pob.html.
Більше того, як на думку позивача, відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг з відповідачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Отже, з огляду на наведене вище, не дивлячись на відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору про надання послуги, позивач вважає, що відповідач зобов'язана оплатити позивачу усі фактично спожиті нею послуги в повному обсязі.
Відповідно до п. 4.12 Правил, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем а також в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Для забезпечення вимог абзацу першого пункту 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», з 01 січня 2019 року функції з розподілу електричної енергії (транспортування електричної енергії мережами оператора системи розподілу, експлуатація та ремонт ліній електропередач, підстанцій, припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, встановлення лічильників електроенергії та фіксація їхніх показів) покладено на ПАТ «Черкасиобленерго».
Таким чином, з 01.01.2019 ПАТ «Черкасиобленерго» виступає в якості оператора системи розподілу та є розпорядником даних про обсяги спожитої електричної енергії споживачами, а ТОВ «Черкасиенергозбут», як постачальник універсальних послуг, формує та виставляє споживачам платіжні документи на підставі даних комерційного обліку, отриманих від ПАТ «Черкасиобленерго».
ТОВ «Черкасиенергозбут» виконало взяті на себе зобов'язання з постачання електричної енергії за адресою об'єкта споживання електричної енергії, проте відповідач, всупереч умовам публічного договору та Правил, не виконала взяті на себе зобов'язання і не здійснювала вчасно та у повному обсязі оплату спожитої електричної енергії.
Так, відповідач спожила за період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно всього електричної енергії обсягом 3736 кВт*год на загальну суму 16139 грн. 52 коп. за вказаний період.
Тож, як вказує позивач, заборгованість відповідача перед Товариством за спожиту електричну енергію, за період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно, становить 16139 грн. 52 коп.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, на заборгованість відповідача за спожиту електричну енергію в розмірі 16139 грн. 52 коп. нараховано інфляційні в розмірі 734 грн. 25 коп. та 3 % річних у розмірі 279 грн. 18 коп.
До того ж, у зв'язку із заборгованістю з оплати за спожиту електричну енергію, керуючись Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ТОВ «Черкасиенергозбут» ініціював процедуру припинення постачання електроенергії в об'єкт споживача по о/р № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та поніс витрати в сумі 412 грн. 51 коп.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем щомісячно надсилалися відповідачу платіжні документи для погашення заборгованості за використану електричну енергію, шляхом поміщення їх до поштової скриньки за об'єктом побутового споживача - відповідача. Крім того, до відповідача неодноразово здійснювались виїзди на адресу з метою повідомлення про наявну заборгованість за спожиту електричну енергію, а також надіслано вимогу про сплату боргу № 19Ц-4856-2025 від 22.07.2025. Вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про наявну заборгованість за спожиту електричну енергію, а відповідачем свідомо порушено взяті на себе зобов'язання за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги.
Вважає, що відповідач не сплатив позивачу заборгованість, чим порушив свої зобов'язання по оплаті послуг з постачання електричної енергії. На теперішній час, зазначений вище об'єкт нерухомого майна відключено від мереж електропостачання.
Тому, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2024 року по травень 2025 року в сумі 16139 грн. 52 коп.; інфляційні втрати у розмірі 734 грн. 25 коп.; 3% річних у розмірі 279 грн. 18 коп.; витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача у розмірі 412 грн. 51 коп.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Ухвалою суду від 11.09.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду. Дана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. До того ж, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, 16.10.2025 представник позивача за довіреністю Лекіашвілі В.В. подав до суду письмову заяву від 16.10.2025 про можливість проведення судового розгляду без участі представника Товариства. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач не з'явилася, хоча судом повідомлялася у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, яка повідомлялася судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з'явилася у судове засідання без повідомлення причин, не подала відзиву проти позову, а представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
У судовому засіданні встановлено, що згідно із Переліком постачальників універсальних послуг на закріпленій території, який є додатком до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1268 від 26.10.2018 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функцій універсальної послуги на закріпленій території» ТОВ «Черкасиенергозбут» Черкаська область є постачальником універсальних послуг на території Черкаської області.
Відповідно до розрахунків нарахувань по спожитій електроенергії абоненту ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно, нараховано 16139 грн. 52 коп. за спожиту електроенергію у розмірі 3736 кВт.год. Сальдо на кінець жовтня 2024 року (1503 грн. 36 коп.) сплачено в грудні 2024 року в розмірі 1503 грн. 36 коп.
Вказаний вище обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за адресою об'єкта побутового споживача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується інформацією, яка надана листом Черкаської міської філії АТ «Черкасиобленерго» за № 3941/24/2025 від 03.07.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді № 8220/12060-01-10 від 25.04.2025, на адвокатський запит ОСОБА_2 , наданої Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 24.04.2025, відсутні зареєстровані особи.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав (інформаційна довідка № 432887976 від 25.06.2025) відповідач ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме: 1/2 частки житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Слід зазначити, що постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 757/29813/17-ц, 25.06.2020 у справі № 520/16591/16-ц сформульовано правові висновки, про те, що факт відсутності реєстрації особи у квартирі не звільняє її, як власника квартири, від обов'язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.
Правовідносини між співвласниками майна як суб'єктами цивільних правовідносин та іншими особами регулюються законами України та договорами, укладеними власниками (співвласниками) майна та іншими особами. Правовідносини власників житлових приміщень щодо оплати комунальних послуг з підприємствами, які надають ці послуги, регулюються нормами ЦК України та законодавства, яке регулює користування житловими комунальними послугами.
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. У статті 13 Конституції України зазначено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондує зі статтею 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство визначає обов'язок для власника, незалежно від фактичного проживання, сплачувати комунальні послуги на утримання житла.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ (в редакції Закону України №2454-VІІІ від 07 червня 2018 року, що чинна з 09 червня 2018 року; діє в частині положень частини третьої статті 11, абзаців першого та другого частини п'ятої статті 18 з 1 січня 2019 року; введено Закон в дію з 01 травня 2019 року відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ), житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч.1 ст. 5 цього Закону. Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2454-VІІІ від 07.06.2018, в редакції, що чинна з 09.06.2018, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За нормами статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», електропостачальник - суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно із п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 7 вказаної вище Постанови договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умов надання рахунку постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно із пунктом 1.2.8. Правил, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом п. 1.2.15 Правил визначено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернувся.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут» за посиланням: http://energozbut.ck.ua/pob.html.
Встановлено, що споживач, який не подав позивачу заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (заява - приєднання надсилалась споживачу оператором системи розподілу (на території Черкаської області ліцензованим оператором системи розподілу є ПАТ «Черкасиобленерго») вважається таким, що уклав договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги).
Так, факт укладення договору про постачання електричної енергії між позивачем та відповідачем підтверджується, зокрема, фактичним споживанням відповідачем електричної енергії з листопада 2024 року по травень 2025 року включно, загальним об'ємом 3736 кВт.год., а також оплатою кінцевого сальдо жовтня 2024 року у розмірі 1503 грн. 36 коп.
Відповідно, як на думку суду, відповідач є споживачем наданих житлово-комунальних послуг.
Згідно із пунктом 3.2.13 Правил договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Отже, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
За нормою ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, про що вказано у ст. 525 ЦК України.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ч. 1 ст. 526 ЦК України.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як уже зазначалось вище, відповідно до розрахунків нарахувань по спожитій електроенергії абоненту ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно, нараховано 16139 грн. 52 коп. за спожиту електроенергію (3736 кВт.год.).
Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 (далі - ККОЕЕ), зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Згідно з п. 8.6.2. ККОЕЕ, індивідуальні побутові споживачі зобов'язані щомісяця зчитувати фактичні покази зі всіх лічильників, встановлених на об'єкті споживача, для яких відсутня можливість дистанційного зчитування даних, та надавати їх до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, відповідному оператору системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД) в один із таких способів:
1) через особистий кабінет на сайті оператора системи розподілу або ППКО (у ролі ОЗД);
2) за телефоном чи іншими електронними засобами;
3) шляхом зазначення цих показів у сплаченому рахунку;
4) через особисте звернення або іншим зручним та прийнятним для сторін способом згідно з укладеним договором.
Відповідно до п. 4.3 Правил, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
На теперішній час, на підставі пункту 5 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, а відтак, у межах Черкаської області такі послуги надає акціонерне товариство «Черкасиобленерго».
У постанові від 08.02.2023 у справі № 904/6689/21 Верховний Суд вказав: «отже, оператор системи розподілу щомісяця надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, зі свого боку, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію».
Судом достовірно встановлено, що оператор системи розподілу Черкаська міська філія АТ «Черкасиобленерго» підтвердила, що відповідач спожила електричну енергію в обсязі 3736 кВт.год., у період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно. ТОВ «Черкасиенергозбут» для розрахунку вартості спожитої електричної енергії застосувало тариф, який був чинний у вказаний період та, який з 01.06.2024 становить 4,32 грн/кВт.год (затверджений постановою КМУ № 1479 від 20.12.2024).
З огляду на викладене вище, ТОВ «Черкасиенергозбут» на підставі відомостей про обсяги розподіленої (спожитої) електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу Черкаської міської філії АТ «Черкасиобленерго», відповідно до пункту 4.12 ПРРЕЕ, здійснило розрахунок вартості такої спожитої електричної. Тож, позивачем надано правильний розрахунок заборгованості за надані послуги з постачання електроенергії за показником 3736 кВт.год., за період з листопада 2024 року по травень 2025 року включно, що становить 16139 грн. 52 коп., які й підлягають до стягнення на користь позивача.
Крім того, оскільки правовідносин, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, то на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, при вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, судом враховані положення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала законної сили з 30.12.2023 та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», відповідно до яких, починаючи з січня 2024 такі нарахування можуть бути здійснені при умові прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.
Позивачем надано вірний розрахунок інфляційних втрат у сумі 734 грн. 25 коп. (за період з 21.12.2024 по 02.09.2025) та 3 % річних у сумі 279 грн. 18 коп. (за період з 21.12.2024 по 02.09.2025), у зв'язку із простроченням відповідачем оплати за спожиту електричну енергію (борг - 16139 грн. 52 коп.).
Також, відповідно до п.п. 2 п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії припинення, повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Також, згідно з п. 7.12. Правил витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.
Судом встановлено, що у зв'язку із заборгованістю з оплати за спожиту електричну енергію, позивач ініціював процедуру припинення постачання електроенергії в об'єкт споживача по о/р № НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та поніс витрати в сумі 412 грн. 51 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 62 від 24.06.2025, реєстром споживачів постачальника, яким було припинено електроживлення № 184, рахунком № 679-184/109 від 23.06.2025, актом здачі приймання робіт за рахунком № 679-184/109 від 23.06.2025.
Як передбачено ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно, такі збитки повинен відшкодувати позивачу саме відповідач, як споживач послуг.
За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Черкасиенергозбут» підлягають до повного задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання електроенергії, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2024 року по травень 2025 року в сумі 16139 грн. 52 коп.; інфляційні втрати у розмірі 734 грн. 25 коп.; 3% річних у розмірі 279 грн. 18 коп.; витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача в розмірі 412 грн. 51 коп. При цьому, відповідач не скористалася правом подати свої заперечення проти позову, як і не спростувала розмір заборгованості та порядок його нарахування.
Водночас, враховуючи ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 , є власником нерухомого майна, а саме: 1/2 частки житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , суд звертає увагу на те, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Такий правовий висновок висвітлено Верховним Судом у постанові від 13.03.2019 у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18), від 19.08.2020 у справі № 703/220/15-ц (провадження № 61-7289св20).
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним документом № 25 від 04.09.2025.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3028 грн. 00 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 280-282, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (код ЄДРПОУ 42474208, м. Черкаси, вул. Благовісна, 166):
- заборгованість за спожиту електричну енергію за період з листопада 2024 року по травень 2025 року в сумі 16139грн. 52коп. на поточний рахунок № НОМЕР_3 в Філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 354507;
- інфляційні втрати у розмірі 734грн. 25коп. на р/р № НОМЕР_4 в Філії АБ «Укргазбанк», МФО 320478;
- 3% річних у розмірі 279грн. 18коп. на р/р № НОМЕР_4 в Філії АБ «Укргазбанк», МФО 320478;
- витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача у розмірі 412грн. 51коп. на р/р № НОМЕР_4 в Філії АБ «Укргазбанк», МФО 320478;
- судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп. на р/р № НОМЕР_4 в Філії АБ «Укргазбанк», МФО 320478, -
а всього - 20593грн. 46 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 21.10.2025.
Головуючий суддя С.М. Позарецька