Справа № 320/2176/23
про залишення апеляційної скарги без руху
01 грудня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали осба має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято 12 червня 2023 року та, як зазначає апелянт отримано ним 12 вересня 2025 року.
Разом з тим, апеляційну скаргу було надіслано до суду лише 05 грудня 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
До апеляційной скарги долучено клоптання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування поважності причин пропуску строку апелянт зазначив, що ним було замовлено кошти необхідні для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, і 07.11.2023 було сплачено судовий збір. Зазначив про значне навантаження МОУ, розосередження особового складу під час повітряних тривог.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Слід зазначити, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Судом встановлено та апелянтом не заперечується факт того, що оскаржуване рішення ухвалено 12 червня 2023 року та надіслано отримано ним 12 вересня 2023 року.
Отже, останнім днем для звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в межах встановленого законом строку (з урахуванням вихідних днів) був день із датою 12 жовтня 2023 року.
Натомість, апеляційну скаргу скаржником надіслано лише 05 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку.
Суд наголошує, що термін визначення процесуального строку на оскарження рішення суду обчислюється з моменту виготовлення судового рішення в повному обсязі або з моменту вручення особі такого судового рішення, а тому обставини, на які посилається відповідач у апеляційній скарзі, не свідчать про наявність у особи безумовного права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати своє право на апеляційне оскарження оскарження, та не можуть вважатися належним доказом того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від волі скаржника причин.
До того ж, жодних доказів на підтвердження поважності причин, які є об'єктивно непереборними, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, в межах передбаченого КАС України строку звернення до суду, відповідачем до суду так і не надано, зокрема, доказів, які б засвідчували факт об'єктивної неможливості звернутися до суду з апеляційною скаргою оформленою у відповідності з положень КАС України та у межах строку.
Запровадження воєнного стану, згідно з частиною першою статті 121 КАС України, є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, якщо буде встановлено наявність прямого причинного зв'язку між цією обставиною та фактом пропуску відповідного строку.
При цьому, питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, зокрема й у випадку звернення до суду з повторною/черговою скаргою, оскільки поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом у виняткових, особливих випадках і лише за наявності обставин об'єктивного й непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про воєнний стан» в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд вважає за необхідне зазначити, що Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 стосується виключно запровадження воєнного стану на території України та не містить положень щодо зміни строків розгляду справ чи інших процесуальних строків. Зазначеним указом, а також законодавчими актами, якими він затверджений, не було внесено змін до КАС України щодо регулювання процесуальних строків.
Органи державної влади після запровадження воєнного стану продовжують здійснювати свої повноваження у встановленому законом порядку. Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, затверджені рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 №23, мають виключно рекомендаційний характер та можуть враховуватися судом лише у сукупності з іншими обставинами та доказами, що підтверджують наявність підстав, зокрема, для поновлення процесуального строку.
Отже, сам по собі факт запровадження воєнного стану не може розглядатися як достатня та безумовна підстава для визнання причин пропуску процесуального строку поважними. Для цього необхідно надати належні обґрунтування та докази того, яким саме чином запровадження воєнного стану вплинуло на діяльність конкретного державного органу.
У свою чергу, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та посилаючись на те, що підрозділи Міноборони під час запровадження у країні правового режиму воєнного стану здійснюють свою діяльність в умовах розосередження підрозділів, а також великим навантаженням представників Міноборони та Військової частини, скаржник не наводить конкретних доводів і не надає суду жодних доказів, які б підтверджували, яким саме чином вказані обставини вплинули на його обов'язок дотриматися установленого КАС України строку апеляційного оскарження судового рішення у даній справі.
Отже, за результатом розгляду поданого скаржником клопотання, суд дійшов висновку, що сукупність обставин, на які посилається скаржник, є суб'єктивними й пов'язані виключно з неналежною організацією роботи та свідчать про те, що відповідач допустив необґрунтовані зволікання щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає підстав для визнання, зазначених скаржником у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Частиною 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 325 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Недоліки можуть бути усунуті шляхом надання обгрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних пістав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.В. Чаку